Саліцилова кислота - інструкція, склад, спосіб застосування

Ні, це абсолютно різні речовини, з різною формулою молекули та властивостями. Ацетилсаліцилова кислота – це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), приймається всередину як жарознижувальний, протизапальний та знеболюючий засіб.

Важливо! Саліцилова кислота призначена виключно для зовнішнього застосування у дерматології як антисептичний засіб.

Засоби із саліциловою кислотою широко використовуються в дерматології та косметології. Наявність саліцилової кислоти в лікарських засобах дозволяє використовувати їх за:

• вугрів та комедонів;
• жирної себореї;
• хронічної екземи;
• піодермії (гнійне ураження шкіри);
• дерматитів;
• іхтіозу (підвищене ороговіння шкіри з утворенням лусочок);
• псоріазу;
• попрілостей;
• мозолів;
• бородавок;
• гіперкератозу (рогове потовщення верхнього шару шкіри);
• підвищеної пітливості ніг.

У косметології засіб використовується у складі комплексного лікування від прищів та чорних цяток. Також саліцилова кислота застосовується за вікових змін шкіри (наприклад, саліциловий пілінг). Після нанесення доглядових засобів на шкіру її тон вирівнюється, а поверхня стає гладкою за рахунок відлущування ороговілих частинок.

"Саліциловий спирт" – це 1% або 2% розчин саліцилової кислоти у 70° етиловому спирті. Препарат належить до дерматологічних антисептичних засобів, використовується для обробки інфікованих ран і запалених ділянок шкіри.

Показання до застосування:

• інфекційні ураження шкіри;
• звичайні вугрі (акне);
• піодермія.

Розчином 2-3 рази на день протирають або змащують уражені ділянки шкіри за допомогою ватного тампона або марлевої серветки, змоченої в салициловому спирті.

Важливо! Не можна наносити засіб на родимки, невуси та родимі плями, на здорові ділянки шкіри. У разі потрапляння на зазначені ділянки шкіри їх необхідно промити водою.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання.

Під час лікування саліциловою кислотою (спиртовим розчином) необхідно дотримуватися деяких застережень:

• не наносити розчин на слизові оболонки;
• у разі попадання в очі негайно промити їх великою кількістю води;
• не наносити засіб на великі за площею ділянки шкіри. У разі використання великої кількості розчину може посилюватися кератолітична дія (руйнування рогового шару шкіри, що не завжди бажано) та зростатиме ризик виникнення алергічних реакцій;
• не використовувати довго – це може викликати небажані побічні реакції;
• не використовувати зовнішньо одночасно з прийомом ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ для внутрішнього застосування;
• не наносити на одні й ті самі ділянки шкіри одночасно з іншими засобами. Застосування саліцилової кислоти збільшує проникність шкіри, тим самим підвищуючи потрапляння лікарських засобів до організму.

Препарат не застосовують для лікування дітей віком до 12 років, а також людей з підвищеною індивідуальною чутливістю до препарату.

Під час вагітності та годування груддю використовувати препарат можна виключно у випадках, коли користь для матері перевищує ризик для дитини. Це співвідношення має оцінювати лікар.

Вугрова хвороба називається acne vulgaris або вугри звичайні. Сприятливим тлом для цього захворювання є себорея – порушення утворення шкірного сала, а саме збільшення його кількості, що призводить до блокування та запалення волосяних цибулин (фолікулів).

Насамперед необхідно проконсультуватися з фахівцем – і не лише дерматологом чи косметологом. Прищі можуть з'являтися внаслідок гормональних, ендокринологічних порушень.

Лікарі можуть рекомендувати Саліцилову кислоту від прищів у складі комплексної терапії, оскільки вона впливає на всі ланки патогенезу вугрового висипу:

• знижує секрецію шкірного сала;
• нормалізує процес кератинізації – відкладення кератину в шкірі, внаслідок чого шкіра стає більш пружною та міцною;
• зменшує запалення;
• діє антисептично.

Лікар може призначити саліцилову кислоту для обличчя у складі "бовтанки" (екстемпоральна лікарська форма, що виготовляється за рецептом в аптеці). Крім того, високою популярністю у косметології користуються пілінги із саліциловою кислотою.

За легких форм вугрового висипу зазвичай досить регулярних гігієнічних процедур, ретельного очищення, можливо із застосуванням антибактеріального мила.

За вираженого вугрового висипу лікар рекомендує більш ретельний догляд і лікування. Для цього використовуються зокрема й засоби із саліциловою кислотою:

• гель для вмивання, "вмивалки";
• тонік;
• сироватки;
• пілінги (зокрема при гіперкератозі).

Перед застосуванням засобів для обличчя із саліциловою кислотою необхідно уважно ознайомитися з інструкцією із застосування. І якщо все одно залишилися питання: як застосовувати саліцилову кислоту, коли і як наносити її на шкіру – не використовуйте засоби, не проконсультувавшись з лікарем або фармацевтом.

Важливо! Використання для обличчя саліцилової кислоти у високій концентрації неприпустимо – це може призвести до опіків. Зробити пілінг – не означає купити саліцилову кислоту без спирту в аптеці та використовувати як скраб. Для цього є спеціальні косметологічні маски, бустери, креми, тоніки, сироватки із саліциловою кислотою.

На вітринах аптек і магазинів можна зустріти:

• гель для душу з саліциловою кислотою – його рекомендується застосовувати при проблемній шкірі, вугровому висипанні в області спини;
• шампунь із саліциловою кислотою – застосовують при себореї, він нормалізує вироблення себуму, допомагає позбутися лупи.

У разі використання у високих дозах може посилюватися кератолітичний ефект та виявлятися алергія на саліцилову кислоту у вигляді кропив'янки та свербежу.

Можливі й інші побічні реакції:

• сухість шкіри;
• лущення;
• подразнення.

При тривалому застосуванні саліцилової кислоти на спирту препарат може всмоктуватися в кров і провокувати побічні ефекти, характерні для саліцилатів:

• біль в епігастральній ділянці:
• нудоту та блювання;
• прискорене дихання;
• ацидоз – порушення в організмі кислотно-лужного балансу;
• запаморочення та шум у вухах.

Так, завдяки своїй здатності у високих концентраціях надавати кератолітичний ефект, саліцилова кислота може використовуватися від бородавок та мозолів. Для цієї мети використовують також комплексні препарати не тільки з саліциловою, але й з молочною кислотою, полідоканол та ін. Наносяться такі засоби точково та мають низку обмежень до застосування.

Також для боротьби з мозолями існують спеціальні пластирі із саліциловою кислотою.