Спориш ціна в Києві

Фото споришу ви легко знайдете в інтернеті. Трава гілкується, її гілки покриті яскраво-зеленими листочками еліптичної форми та біло-зеленими квітками.

Спориш має ліполітичний, сечогінний та антибактеріальний ефект. Настій трави:

• тонізує організм;
• активізує загальну опірність інфекційним захворюванням;
• підвищує тонус міометрію;
• може використовуватись для зупинки кровотеч.

Крім того, рослина корисна для нирок. Біологічно активні компоненти споришу запобігають формуванню каменів у нирках, сприяють виведенню сечових конкрементів, що вже сформувалися, підвищують фільтрацію в ниркових клубочках, мають сечогінну дію, посилюючи діурез.

Настій трави споришу приймають після виведення конкрементів з нирок, у складі комплексної терапії хронічного гломерулонефриту. Екстракт споришу входить до складу фітопрепаратів Цистон та Фітолізин. Водні настої трави споришу включають до складу підтримуючої терапії у лікуванні дисметаболічних нефропатій у дітей.

Спориш сприяє знищенню мікроорганізмів у нирках. Нефрологи рекомендують приймати настій трави пацієнтам після закінчення антибактеріальної терапії пієлонефриту та для запобігання загостренням захворювання.

Як допоміжний засіб урологи іноді призначають траву спориш для чоловіків, які страждають на хронічний простатит.

Застосовують настій трави спориш і за наявності таких показань:

• сечокислий діатез;
• туберкульоз;
• захворювання органів травлення;
• жовчокам'яна хвороба;
• гіперхромна анемія;
• артеріальна гіпертензія (підвищений тиск).

Лікарі можуть призначати траву спориш у комплексному лікуванні захворювань суглобів, а також при функціональній печінковій недостатності.

Під час прийому спиртової витяжки чи водного екстракту споришу знижується рівень глюкози у крові. Наявність вітаміну С сприяє зміцненню стінки судин.

Спориш від подагри застосовують у тому числі у вигляді компресів на уражені суглоби.

Дерматологи рекомендують зовнішньо застосовувати спориш при екземі, псоріазі, вугровому висипі, фурункульозі, атопічному дерматиті. Їм тампонують рани, що довго не гояться, трофічні виразки. Примочки зі споришем накладають на забиті місця.

Гінекологи іноді призначають настій трави спориш при болючих менструаціях. Також він може застосовуватись після штучного переривання вагітності та пологів.

Наявність в'яжучих речовин дозволяє використовувати траву спориш у лікуванні хвороб органів дихання, при "дряпаючому" виснажливому кашлі. .

Спориш не рекомендовано приймати пацієнтам з:

• тромбофлебітом;
• гострими запальними захворюваннями нирок та/або сечового міхура;
• зміненими реологічними властивостями крові.

Також спориш категорично заборонений для пацієнтів із сечокам'яною хворобою, якщо розмір каменів перевищує 6 мм.

Не застосовують спориш під час вагітності, годуванні малюка груддю.

Важливо! Будь-які препарати рослини не рекомендується приймати дітям до 7 років.

Для приготування настою споришу, який приймають при захворюваннях нирок, слід взяти 1 столову ложку сухого споришу, покласти в каструльку (можна емальовану), залити склянкою окропу (200 мл) і закрити кришкою. Настоювати на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Потім треба охолодити відвар (близько 45 хвилин), процідити та довести об'єм до 200 мл кип'яченою водою.

Настій споришу збовтують перед кожним вживанням. Приймають теплим двічі чи тричі на день за 15-20 хвилин до їди. Дозування:

• дорослі пацієнти – по третині або чверті склянки;
• діти: 7-12 років – по 1 столовій ложці; 12-14 років – по 2 столові ложки; старше 14 років – по чверті склянки.

Курс прийому – 21-25 днів. Повторювати його можна не частіше 4 разів на рік. Черговий курс можна розпочинати не раніше ніж через 2 тижні після закінчення попереднього.

В офіційній інструкції до препарату немає інформації щодо приготування спиртової настоянки зі споришу. Настоянка використовується у нетрадиційній медицині, але її ефективність не доведена.

Ніяк. Трава містить речовини, що підвищують тонус м'язового шару матки. Спориш під час планування вагітності не можна вживати.

Вплив споришу на репродуктивну функцію, жіночу овуляцію невідомий.