Тималін

Багато захворювань та патологічних станів вимагають стимуляції імунітету, для чого і застосовується Тималін.

Інструкція із застосування препарату містить різноманітні показання – це захворювання, на тлі яких відбувається зниження клітинного імунітету. Застосовується Тималін при:

• гнійно-запальних процесах у м'яких тканинах і кістках;
• порушеннях регенеративних (відновних) процесів, які можуть виникати при переломах кісток, обмороженнях, опіках, трофічних виразках, променевих тканинних некрозах, а також при виразці шлунка та ДПК;
• інфекціях бактеріальної чи вірусної природи (як гострих, так і хронічних);
• розсіяному склерозі;
• облітеруючому атеросклерозі;
• ревматоїдному артриті;
• пригніченні імунітету та процесу кровотворення у пацієнтів, які отримують променеву або хіміотерапію (в онкології);
• застосуванні антибіотиків у підвищених дозах.

Існує також клінічний досвід застосування Тималіну у випадках, які не описані у показаннях за офіційною інструкцією. За рішенням лікаря препарат може призначатися при пневмонії, простатиті, герпесі, псоріазі, ВІЛ-інфекції, COVID-19 та багатьох інших захворюваннях та станах, коли потрібно підвищити клітинний імунітет. Однак самостійний прийом Тималіну без призначення лікаря суворо заборонено, оскільки препарат має низку протипоказань, до яких входять аутоімунні захворювання.

Крім того, Тималін не можна застосовувати разом з ліками, що мають схожий механізм дії.

У періоди вагітності та грудного вигодовування (ГВ) Тималін заборонений до застосування. Якщо ліки призначаються жінкам, які годують груддю – необхідно перевести немовля на альтернативне харчування на весь час лікування матері.

Тималін, як і інші препарати вилочкової залози (тимусу) здобули широку популярність у 1970-х роках і протягом перших трьох десятиліть застосовувалися в онкології. А початковою метою застосування екстрактів тимусу було саме омолодження організму людей похилого віку за рахунок компенсації недостатності їхніх власних тимусів.

Наскільки доцільно застосовувати Тималін з метою омолодження – сказати важко. У наш час він використовується в першу чергу для стимуляції клітинного імунітету на тлі певних захворювань.

Не можна сказати, що Тималін – це ліки від раку, проте цей препарат знайшов дуже широке застосування в онкології. Насамперед він лікує некрози тканин, що розвиваються при променевій терапії та хіміотерапії різних видів раку.

Тималін значно покращує клітинний метаболізм, за рахунок чого тканини, пошкоджені хіміо- або променевою терапією, набагато швидше відновлюються.

Для приготування ін'єкційного розчину розводити Тималін можна лише у 0,9% розчині хлориду натрію. Інформації про те, чи можна розводити Тималін з Новокаїном, в інструкції немає.

Після додавання хлориду натрію препарат можна обережно збовтати, щоб вийшла однорідна завись, але не допускаючи утворення піни.

Колоти Тималін можна лише внутрішньом'язово.

На один флакон або одну ампулу Тималіна (10 мг ліофілізату) потрібно 1-2 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

Інструкція із застосування вказує, що дозування завжди підбирається лікарем-імунологом, залежно від клінічної картини кожного конкретного пацієнта. Усереднені дозування такі:

• дорослим та дітям від 14 років роблять уколи по 5–20 мг Тималіну щодня (кількість повного курсу – 30–100 мг ліофілізату, тобто 3–10 ампул або флаконів);
• дітям 7–14 років – по 3–5 мг на день, курс від 3 до 10 днів;
• дітям 4–6 років – 2–3 мг на день, курс такий самий;
• дітям 1–3 років – 1–2 мг на день, курс такий самий;
• дітям від півроку до 1 року – по 1 мг щодня, тривалість курсу визначається лікарем.

Інструкція із застосування препарату Тималін повідомляє, що його побічні дії зазвичай проявляються з боку імунної системи – у вигляді алергічних реакцій, шкірних висипань, гіперемії (почервоніння), свербіння. Крім того, можливий розвиток шкірних реакцій у місці уколу.

Інструкція із застосування не містить інформації про взаємодію Тималіну та алкоголю. Однак відомо, що етанол (алкоголь) пригнічує імунітет, тобто його вживання є вкрай шкідливим при тих захворюваннях та патологічних станах, для лікування яких призначається Тималін. Мета лікування – підвищити імунітет, а алкоголь може звести нанівець ефект лікування.

Усі перелічені препарати належать до груп імуномодуляторів або імуностимуляторів, але засновані на різних активних компонентах.

Діючий компонент ліків Тимоген – альфа-глутамил-триптофан натрію – імуностимулююча речовина.

Тактивін, як і Тималін, містить екстракт тимусу ВРХ з однойменною назвою (тактивін) – це також імуностимулятор.

Ронколейкін – це рекомбінантний інтерлейкін-2 людини (рІЛ-2), що має протипухлинну та імуномодулюючу дію.

Тимусамін віднесений до БАДів – біологічно активних добавок з поліпептидами та нуклеїновими кислотами. Випускається він у вигляді таблеток з порошком тимусаміну, який знов-таки синтезується з тимусу ВРХ.

Хоча показання до застосування всіх цих препаратів можуть у чомусь перетинатися – між ними існує чимало відмінностей. Розрізняються також протипоказання. Тому остаточний вибір потрібних ліків завжди має здійснювати виключно досвідчений лікар-імунолог, детально ознайомлений з повною картиною стану організму пацієнта.