Тівомакс

Інструкція описує такі показання до застосування Тівомаксу:

• метаболічний алкалоз – зміна рН крові в лужну сторону;
• гіперамоніємія – порушення обміну речовин, що призводить до отруєння організму аміаком;
• атеросклероз судин серця й головного мозку, а також периферичних артерій (нижніх кінцівок);
• діабетична ангіопатія – ураження всіх судин в організмі, спричинене підвищенням рівня глюкози в крові (цукровим діабетом);
• гіперхолестеринемія (підвищений вміст холестерину, тригліцеридів і ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності в крові);
• ХОЗЛ – хронічні обструктивні захворювання легень;
• артеріальна та легенева гіпертензія;
• хронічна серцева недостатність.

Важливо! При цих хворобах Тівомакс застосовується у складі комплексної терапії.

Оральний розчин (питний) Тівомакс А зазвичай використовують у комплексній терапії захворювань серцево-судинної системи та печінки, а також при гіпоксичних і астенічних станах.

Інструкція повідомляє, що інфузійний розчин (“крапельниці”) Тівомакс застосовують у гінекології за порушення розвитку плода, а також прееклампсії у вагітних. Це тяжкий прояв гестозу, при якому після 20 тижнів вагітності в жінки підвищується артеріальний тиск, а в сечі виявляється високий рівень білка. Без лікування прееклампсія переходить в еклампсію – з розвитком гострої ниркової недостатності та судом.

Розчин для інфузій треба вводити внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 10 кап/хв впродовж перших 10-15 хвилин, після чого швидкість можна збільшити до 30 кап/хв. Добова доза становить 100 мл розчину.

Зверніть увагу: за тяжких захворювань і станів, що супроводжуються вираженою гіпоксією та інтоксикацією, лікарі можуть призначати 200 мл Тівомаксу на добу.

Оральний розчин Тівомакс А приймають під час їди, оскільки амінокислоти краще засвоюються з їжею.Згідно з інструкцією слід випивати по 5 мл розчину 3-8 разів на добу. Точна кратність прийомів розчину залежить від захворювання й ступеня тяжкості його симптомів, її визначає лікар.

Максимальна добова доза Тівомаксу А – 8 г (40 мл). Тривалість лікування зазвичай становить 8-15 днів. За потреби курс можна повторити.

Дітям віком від 3 до 12 років розчин для інфузії вводять у дозі 5-10 мл/кг маси тіла. Оральний розчин Тівомакс А в педіатричній практиці (до 18 років) не застосовується.

Важливо! Пацієнтам з цукровим діабетом необхідно ретельно контролювати вміст глюкози в крові під час усього курсу лікування, оскільки Тівомакс може спричиняти гіпоглікемію (зниження рівня цукру).

Перед використанням інфузійного розчину обов'язково перевіряють рівень калію в плазмі крові, щоб уникнути гіперкаліємії, яку може провокувати Тівомакс. Після відкриття флакона оральний розчин придатний до вживання лише впродовж 14 днів.

Інструкція із застосування рекомендує використовувати інфузійний розчин тільки для внутрішньовенного введення, внутрішньо його приймати не можна.

Крім того, ці ліки відрізняються концентрацією діючої речовини, а в оральний розчин Тівомакс А як допоміжні речовини додані карамельний ароматизатор, сахарин, сорбіт для поліпшення смаку.

У середньому тривалість застосування препарату становить 8-15 днів. За потреби курс можна повторити після перерви.

Важливо! Хоча оральний розчин Тівомакс відпускається в аптеках без рецепта, доцільність його застосування, тривалість терапії та інші питання необхідно узгоджувати з лікарем.

Так. Маючи цитопротекторні властивості, препарат захищає клітини організму від впливу шкідливих речовин і пошкодження. Аргінін бере участь у процесі перетворення аміаку на сечовину: він нейтралізує його та прискорює виведення з організму. Ці ліки мають гепатопротекторну й мембраностабілізуючу дію, тому можуть застосовуватися при гострих і хронічних гепатитах, а також печінковій недостатності.

За призначенням лікаря препарат використовують у комплексній терапії артеріальної гіпертензії для покращення стану судин і серця, проте безпосередньо на тиск препарат не впливає. Для лікування цього захворювання є спеціальні гіпотензивні (що знижують тиск) засоби – інгібітори АПФ, сартани, бета-блокатори, антагоністи кальцію, діуретики.

Зверніть увагу: за внутрішньовенного введення розчину Тівомакс-Дарниця іноді можуть спостерігатися коливання артеріального тиску й порушення серцевого ритму. Але це побічні ефекти препарату.

За одночасного застосування з калійзберігаючими діуретиками зростає ризик гіперкаліємії. Також не треба приймати в період лікування Тівомаксом препарати калію.

Зверніть увагу: аргінін несумісний з тіопенталом.

Під час лікування препаратом рекомендується відмовитися від вживання алкогольних напоїв. Крім того, треба дотримуватися режиму сну й відпочинку, кинути палити, уникати психостимуляторів (кофеїн, енергетики).

Лікарський засіб проникає через плаценту, тому в період вагітності його можна застосовувати лише за суворими показаннями – тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду (прееклампсія, затримка розвитку дитини).

Дані щодо застосування Тівомаксу в період годування груддю відсутні. Під час лікування необхідно припинити грудне годування.

Важливо! Під час вагітності ніколи не слід приймати рішення про прийом Тівомаксу / інших препаратів, ґрунтуючись на сайтах Отзовик або інформації з різних форумів.

Аргінін – це умовно незамінна амінокислота, яка за певних умов виробляється в організмі людини, тому побічні ефекти при терапії Тівомаксом виникають рідко. З їхнім повним переліком можна ознайомитися в інструкції до препарату. Деякі з можливих небажаних реакцій:

• прояви гіперчутливості (висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк);
• гіперкаліємія;
• суглобовий біль;
• нудота й дискомфорт у ділянці шлунку (ефект короткочасний і проходить самостійно).

У місці введення інфузійного розчину можуть виникати почервоніння або блідість шкіри, свербіння. Іноді спостерігається акроціаноз (синюшність шкіри, спричинена порушенням кровообігу в дрібних судинах).

Цей препарат протипоказаний при інфаркті (зокрема перенесеному в минулому) і важких захворюваннях нирок. Також лікарі не призначають Тівомакс за гіперчутливості до діючих або допоміжних речовин ліків, алергічних реакцій в анамнезі. Розчин для інфузій не застосовують при гіпохлоремічному ацидозі й не призначають разом з калійзберігаючими сечогінними засобами (Верошпірон, Еплепрес).

Препарат треба з обережністю приймати за таких захворювань і станів:

• стенокардії – погіршенні кровопостачання серця, яке проявляється нападами болю в грудній клітці;
• порушення обміну електролітів і роботи ендокринних залоз (аргінін може стимулювати секрецію інсуліну й гормону росту);
• непереносимості деяких цукрів (оральний розчин містить сорбіт).

Зверніть увагу: питний розчин Тівомакс А не застосовується в дитячій практиці, він дозволений з 18 років. Розчин для інфузії лікарі призначають з трьох років.

Діюча речовина препаратів Тівомакс і Тівортін – аргінін. Однак в інструкції із застосування Тівортіну для інфузії вказано, що це L-аргінін, тобто лівообертальний ізомер.

Зверніть увагу: амінокислоти бувають двох типів "L" і "D", їхня просторова структура абсолютно ідентична за своїм складом, проте розташування молекул у них дзеркально різниться. Якщо молекулярна спіраль закручується ліворуч – це L (levo), праворуч – D (dextra). L-ізомери зазвичай швидше й легше засвоюються.

Пероральні форми цих ліків (згідно з інструкціями) за складом ідентичні. Який препарат необхідний пацієнту – Тівортін питний / інфузійний, Тівомакс або Тівомакс А, визначає лікар.