Вермокс - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у формі бежевих або білих таблеток із характерним запахом, що містять по 100 мг мебендазолу.

Виробники – Гедеон Ріхтер (Угорщина, Румунія), Lusomedicamenta Sociedade Técnica Farmaceutica, S.A. (Португалія).

Важливо! Суспензія для дітей Вермокс не випускається. Також в аптеках України не представлені суспензії з цією ж діючою речовиною (мебендазол). При глистових інвазіях для дітей з масою тіла понад 10 кг може призначатися суспензія Пірантел (пірантел), у віці від 1 року – суспензія Ворміл (альбендазол) або Зентел (альбендазол) та ін.

Як приймати Вермокс, залежить від типу діагностованого паразитарного захворювання та вікової категорії пацієнта.

Інструкція із застосування таблеток Вермокс рекомендує наступні дозування:

• ентеробіоз: дітям від 2 років і дорослим – 1 таблетка (100 мг мебендазолу) одноразово, а потім ще по 1 таблетці через 2 тижні та через 4 тижні;
• аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз, змішані глистяні інвазії: дітям від 2 років і дорослим – по 1 таблетці двічі на добу з інтервалом у 12 годині, тобто по 1 таблетці вранці та ввечері. Курс лікування – 3 дні;
• теніоз, стронгілоїдоз: дорослим по 2 таблетки вранці та ввечері (сумарно 400 мг мебендазолу на добу), 3 дні поспіль. Дітям від 2 років – по 1 таблетці вранці та ввечері (сумарно 200 мг мебендазолу на добу), також 3 дні поспіль.

Важливо! При діагностованих трихінельозах, ехінококозах тривалість лікування може багаторазово збільшуватися. Наприклад, при ехінококозі, спричиненому Echinococcus multilocularis, лікування може тривати до 2 років.

Пити Вермокс можна як до їди, так і після – час їди не впливає на його засвоєння. Однак для зменшення ризику побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, краще приймати препарат після їди.

Таблетки можна ковтати цілими або розжовувати. Якоїсь особливої дієти або прийому проносних засобів / постановки клізм під час лікування Вермоксом не потрібно.

Вермокс не призначається:

• при вагітності (зокрема на ранніх термінах) та грудному вигодовуванні (ГВ). Під час планування вагітності призначення препарату можливе, але лише після консультації лікаря;
• у віці до 2 років;
• у разі підвищеної індивідуальної чутливості до мебендазолу або до інших компонентів препарату.

Важливо! Категорично заборонено приймати Вермокс “для профілактики”, як і інші токсичні протигельмінтні препарати. Ліки цієї групи призначаються лише за діагностованої паразитарної інвазії та визначення виду паразитів.

У постмаркетинговому періоді зрідка повідомлялося про судом у дітей, зокрема у віці до 1 року. Застосування мебендазолу дітям до 2 років не досліджувалося. Тому Вермокс допускається застосовувати для дітей віком від 1 до 2 років, тільки якщо потенційна користь перевищує потенційний ризик. Через відсутність достатніх даних про безпеку мебендазол заборонено застосовувати дітям до 1 року.

Відомі рідкісні випадки оборотних порушень печінкової функції, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які приймали мебендазол у стандартному дозуванні за відповідними показаннями.

Відомі випадки розвитку гломерулонефриту та агранулоцитозу, але тільки пов'язані з дозуваннями, які значно перевищували рекомендовані, а лікування відбувалося впродовж тривалого часу.

Клінічні дослідження вказують на можливий зв'язок застосування мебендазолу і метронідазолу та розвитку синдрому Стівенса – Джонсона / токсичного епідермального некролізу. Тому слід уникати одночасного застосування мебендазолу і метронідазолу.

При прийомі мебендазолу немає потреби у спеціальній дієті, застосуванні проносних засобів, постановці клізм.

В одній таблетці міститься 110 мг моногідрату лактози, тому за рідкісних спадкових форм непереносимості галактози, повної лактазної недостатності або синдрому мальабсорбції глюкозо-галактозної мальабсорбції Вермокс не призначають.

Вермокс зазвичай добре переноситься і рідко чинить побічні ефекти, якщо приймати його у рекомендованих дозах і не перевищувати адекватну тривалість лікування.

При значному паразитарному навантаженні (коли паразитів в організмі дуже багато) під час лікування як “побічка” можуть розвиватися діарея та біль у животі.

Рідкісні та поодинокі небажані побічні дії таблеток Вермокс (мебендазолу) описані у відповідному розділі офіційної інструкції щодо застосування препарату.

Пити Вермокс можна як до їди, так і після – час їди не впливає на його засвоєння. Однак для зменшення ризику побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, краще робити це після їди.

При одночасному застосуванні з циметидином може посилитися ефект Вермоксу за рахунок пригнічення метаболізму мебендазолу в печінці та підвищенням його рівня у плазмі крові.

Слід уникати одночасного застосування мебендазолу (Вермоксу) та метронідазолу. Клінічні дослідження вказують на можливий зв'язок застосування мебендазолу і метронідазолу та розвитку синдрому Стівенса – Джонсона / токсичного епідермального некролізу.

Мебендазол не впливає на здатність керувати автомобілем та виконувати роботи, пов'язані з високим травматичним ризиком. Однак, враховуючи ризик розвитку небажаних побічних реакцій з боку нервової системи, потрібне дотримання особливої обережності.

За застосування дозувань, що значно перевищують рекомендовані, або за тривалого лікування в окремих випадках спостерігалися побічні реакції у вигляді:

• алопеції (облисіння);
• оборотних порушень функції печінки, гепатиту;
• агранулоцитозу;
• нейтропенії;
• гломерулонефриту.

Однак перераховані "побічки", крім агранулоцитозу та гломерулонефриту, також спостерігалися і у пацієнтів, які приймали мебендазол у стандартному дозуванні.

У разі випадкового передозування мебендазолу можливі симптоми у вигляді спастичного болю в животі, нудоти, блювання, діареї.

Специфічного антидоту до мебендазолу немає. Відразу після прийому високої дози препарату можна проводити промивання шлунка. Якщо це доцільно, можливе призначення активованого вугілля.

Ліки слід зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 30 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• PubMed, Mebendazole in parasitic infections other than those caused by soil-transmitted helminths
• MedlinePlus, Mebendazole
• Drugs.com, Mebendazole
• Health-ua.com, Гельмінтози у дітей: сучасні підходи до лікування