Гепаметион лиофил. д/р-ра д/ин. 400 мг фл., с раств. 5 мл №5

Склад

1 флакон з ліофілізатом містить:

діюча речовина: S-аденозил-L-метіонін 1,4 бутандисульфонат 760 мг у перерахуванні на адеметіонін катіон – 400 мг;

1 ампула з розчинником містить: L-лізин, натрію гідроксид, воду для ін’єкцій.

Лікарська формаЛіофілізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат – ліофілізована маса від білого до злегка жовтого кольору, вільна від сторонніх частинок;

розчинник – прозора рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору;

приготований розчин – прозорий розчин без видимих частинок, від безбарвного до жовтого кольору.

Фармакотерапевтична групаЗасоби, що впливають на систему травлення і процеси метаболізму. Код АТХ А16А А02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

S-аденозил-L-метіонін (адеметіонін) – натуральна амінокислота, що присутня практично у всіх тканинах і рідких середовищах організму. Адеметіонін насамперед діє як коензим і донор метильної групи у багатьох реакціях трансметилювання, важливого метаболічного процесу у людини та у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) адеметіоніну також є важливим метаболічним процесом при будуванні фосфоліпідної мембрани клітин і відіграє роль в плинності мембран.

Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Високі концентрації  адеметіоніну впливають на процеси трансметилювання, які є дуже важливими у мозковій тканині, завдяки впливу на метаболізм катехоламінів (допаміну, адреналіну, норадреналіну), індоламінів (серотоніну, мелатоніну) та гістаміну.

Адеметіонін є попередником в утворенні фізіологічних сульфурованих сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін.) у реакціях транссульфурування. Глютатіон, найпотужніший антиоксидант, є важливим компонентом для печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень глютатіону у пацієнтів з ураженням печінки як алкогольного, так і неалкогольного ґенезу.

Фолієва кислота і вітамін В₁₂ є есенційними конутрієнтами в процесах метаболізму і відновлення адеметіоніну.

Фармакокінетика.
Абсорбція. У людини після внутрішньовенного введення фармакокінетичний профіль адеметіоніну є біекспоненційним зі швидкою фазою розподілу в тканинах та кліренсом із періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом’язовому введенні – 96 %, максимальна плазмова концентрація досягається через 45 хв після застосування. Плазмові концентрації знижуються до початкових значень протягом 24 годин. Біодоступність після перорального застосування підвищується, якщо адеметіонін застосовують між прийомами їжі.

Розподіл. Об’єм розподілу становить 0,41 і 0,44 л/кг для доз адеметіоніну 100 мг і 500 мг відповідно. Зв’язування з білками сироватки крові незначне і становить ≤ 5%.

Метаболізм. Процес метаболізму адеметіоніну є циклічним і називається циклом адеметіоніну. На першому етапі цього циклу адеметіонінзалежна метилаза використовує адеметіонін як субстрат для продукції S-аденозилгомоцистеїну, який потім гідролізується до гомоцистеїну та аденозину за допомогою S-аденозилгомоцистеїнгідралази. Гомоцистеїн, у свою чергу, піддається зворотній трансформації до метіоніну шляхом переносу метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. Нарешті, метіонін може бути перетворений в адеметіонін, завершуючи цикл.

Виведення. Виведення з сечею радіоактивно міченого (метил ¹⁴С) адеметіоніну у здорових добровольців при пероральному застосуванні радіоактивної речовини становило             15,5 ± 1,5% через 48 годин і виведення з фекаліями становило 23,5 ± 3,5 % через 72 години, при цьому в стійких пулах залишалось інкорпоровано приблизно 60 % речовини.

Клінічні характеристики

Показання

-       Внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки.

-       Внутрішньопечінковий холестаз у вагітних.

-       Депресивні синдроми.

Протипоказання

Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад недостатність цистатіонін бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В₁₂).

Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Є інформація про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. Хоча роль адеметіоніну у даному випадку допускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан.

Особливості застосування

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію. Одна доза лікарського засобу містить 6,61 мг натрію (еквівалентно вмісту натрію у 16,80 мг столової солі). Це становить 0,3 % від рекомендованого ВООЗ максимального добового прийому натрію для дорослих (5 г столової солі).

Внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.  

Оскільки недостатність вітаміну В₁₂ і фолієвої кислоти може викликати зменшення концентрації адеметіоніну, пацієнтам групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність або ймовірність розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин. Якщо виявлено недостатність, рекомендується лікування вітаміном В₁₂ та/або фолієвою кислотою до або під час застосування адеметіоніну. У разі неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам з групи ризику рекомендується застосування вітаміну В₁₂ та/або фолієвої кислоти згідно з інструкціями для медичного застосування цих лікарських засобів (див. «Фармакологічні властивості. Метаболізм»).

Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам з біполярними психозами. У деяких пацієнтів відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії при лікуванні адеметіоніном.

Існують дані про застосування адеметіоніну для лікування депресії в короткотривалих клінічних спостереженнях (3-6 тижнів). Ефективність застосування адеметіоніну тривалістю більше 6 тижнів для лікування депресії невідома. Пацієнтів слід попередити про необхідність інформування лікаря, якщо під час терапії адеметіоніном симптоми їх захворювання (депресії) не проходять або погіршуються. Пацієнти з депресією зазвичай знаходяться в групі підвищеного ризику щодо скоєння суїциду або інших серйозних вчинків, тому потребують ретельного нагляду та постійної психіатричної допомоги під час лікування адеметіоніном з метою контролю ефективності лікування.  

Існує інформація про короткотривалу появу або посилення відчуття тривоги у пацієнтів, що приймають адеметіонін. У більшості випадків у перериванні терапії не було необхідності. В деяких випадках почуття тривоги зникало після зменшення дози або припинення терапії.

Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну. Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну у плазмі крові у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.

Печінкова недостатність. Фармакокінетичні характеристики не відрізняються у здорових добровольців і пацієнтів з хронічним захворюванням печінки.

Слід контролювати рівні аміаку у пацієнтів з прециротичною або циротичною стадією гіперамоніємії, які застосовують таблетки адеметіоніну.

Ниркова недостатність. Відповідних досліджень не проводилося, тому таким пацієнтам адеметіонін слід застосовувати з обережністю.

Самогубство/суїцидальні думки. Депресія пов’язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, суїцидальної поведінки і самогубства (самогубства або пов’язаними з ним подіями). Ризик зберігається до настання ремісії при лікуванні депресії. Суттєвого покращення може не спостерігатися протягом перших тижнів лікування або кількох тижнів після початкового курсу терапії, тому за пацієнтами з депресією необхідний ретельний нагляд, поки не буде відзначатися поліпшення стану.

Інші психічні захворювання, при яких застосовують цей препарат, також можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком суїцидальної поведінки. Крім того, такі захворювання можуть бути пов’язані з важким депресивним розладом. При лікуванні пацієнтів з важким депресивним розладом слід проявляти велику обережність і застосовувати ті ж самі заходи безпеки, що і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними захворюваннями.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування високих доз адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало будь-яких побічних реакцій. Адеметіонін в I і II триместрі вагітності слід застосовувати тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення користь для жінки/ризик для плода.

У період годування груддю адеметіонін застосовують тільки тоді, коли користь від його застосування для жінки переважає ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У деяких пацієнтів під час терапії адеметіоніном може виникнути запаморочення. У таких випадках слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами до повного зникнення симптомів, що можуть впливати на швидкість реакції при зазначених видах діяльності.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньовенне введення необхідно проводити дуже повільно.

Лікування зазвичай починають з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням препарату у формі таблеток або відразу із застосування таблеток. Готувати розчин для ін’єкцій потрібно безпосередньо перед застосуванням.

Початкова терапія

Внутрішньовенно або внутрішньом'язово: рекомендована доза становить 5-12 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 400 мг/добу, загальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг. Тривалість початкової парентеральної терапії становить 15-20 днів при лікуванні депресивних синдромів та 2 тижні при лікуванні захворювань печінки.
Перорально (внутрішньо): для прийому внутрішньо слід застосовувати препарат адеметіоніну у формі таблеток.

Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.
Ліофілізований порошок необхідно розчиняти в спеціальному розчиннику, що додається безпосередньо перед застосуванням. Препарат можна вводити у вигляді  внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій. Для внутрішньовенного введення необхідну дозу адеметіоніну потрібно далі розвести у 250 мл фізіологічного розчину або 5 % розчину декстрози (глюкози) та проводити інфузію повільно упродовж 1-2 годин.

Невикористану частину розчину потрібно викинути.

Адеметіонін не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. Якщо ліофілізований порошок має інший колір, крім білого (через наявність тріщин у флаконі або через вплив підвищеної температури), необхідно утриматися від його застосування.

Пацієнти літнього віку

З наявних даних про використання адеметіоніну не було виявлено відмінностей в реакціях на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку рекомендується розпочинати з найменшої рекомендованої дози, зважаючи на зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів і застосування інших лікарських засобів.

Діти. Безпека та ефективність застосування адеметіоніну дітям не встановлені.

Передозування Про випадки передозування адеметіоніном повідомлялося рідко. При передозуванні лікарі мають звертатися до місцевих токсикологічних центрів. Рекомендується спостереження за пацієнтом та у разі потреби – застосування симптоматичного лікування.

Побічні реакції

Інфекції та інвазії: інфекції сечовивідних шляхів.

Психічні розлади: сплутаність свідомості, безсоння, тривога.

Неврологічні розлади: запаморочення, головний біль, парестезії, дисгевзія.

Кардіальні порушення: серцево-судинні розлади.

Судинні розлади: припливи, поверхневий флебіт.

Шлунково-кишкові розлади: здуття живота, біль у животі, діарея, сухість у роті, диспепсія, езофагіт, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкові розлади, шлунково-кишкова кровотеча, нудота, блювання.

Розлади гепатобіліарної системи: печінкова коліка, цироз печінки.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: гіпергідроз, свербіж, шкірні реакції, реакції у місці введення (дуже рідко – з некрозом шкіри), ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад висипання, свербіж, кропив’янка, еритема).

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: артралгія, м’язові судоми.

Загальні розлади та порушення в місці введення: астенія, озноб, реакції у місці введення, грипоподібні симптоми, нездужання, периферичні набряки, гіпертермія.

Порушення з боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції (наприклад припливи, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія)).

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: набряк гортані.
Рідко повідомлялося про суїцидальні думки/поведінку (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності

Ліофілізат – 3 роки.

Розчинник – 3 роки.

Термін придатності кінцевого препарату визначається відносно того компонента (ліофілізат або розчинник), термін придатності якого закінчується раніше.

Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ˚С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

НесумісністьАдеметіонін (розчин для ін’єкцій) не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію. 

Упаковка По 400 мг ліофілізату у флаконі, по 5 флаконів з ліофілізатом  у комплекті з розчинником (5 мл)  по 5 ампул у картонній пачці.

Категорія відпускуЗа рецептом.           

ВиробникПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

ГЕПАМЕТИОН®

(HEPAMETION)

Состав

1 флакон с лиофилизатом содержит:

действующее вещество: S-аденозил-L-метионин 1,4-бутандисульфонат 760 мг в пересчете на адеметионин катион – 400 мг;

1 ампула с растворителем содержит: L-лизин, натрия гидроксид, воду для инъекций.                                               

Лекарственная формаЛиофилизат для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: лиофилизат – лиофилизированная масса от белого до слегка желтого цвета, свободная от посторонних частиц;

растворитель – прозрачная жидкость от бесцветного до светло-желтого цвета;

приготовленный раствор – прозрачный раствор без видимых частиц, от бесцветного до желтого цвета.

Фармакотерапевтическая группаСредства, влияющие на пищеварительную систему и процессы метаболизма. Код АТХ А16А А02.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

S-аденозил-L-метионин (адеметионин) – натуральная аминокислота, которая присутствует практически во всех тканях и жидких средах организма. Адеметионин прежде всего действует как коэнзим и донор метильной группы во многих реакциях трансметилирования, важного метаболического процесса у человека и у животных. Перенос метильных групп (трансметилирование) адеметионина также является важным метаболическим процессом при построении фосфолипидной мембраны клеток и играет роль в текучести мембран.

Адеметионин способен проникать через гематоэнцефалический барьер. Высокие концентрации адеметионина влияют на процессы трансметилирования, которые являются очень важными в мозговой ткани, благодаря влиянию на метаболизм катехоламинов (допамина, адреналина, норадреналина), индоламинов (серотонина, мелатонина) и гистамина.

Адеметионин является предшественником в образовании физиологических сульфурированных соединений (цистеина, таурина, глютатиона, коэнзима А и др.) в реакциях транссульфурирования. Глютатион, самый мощный антиоксидант, является важным компонентом для печеночной детоксикации. Адеметионин повышает уровень глютатиона у пациентов с поражением печени как алкогольного, так и неалкогольного генеза.

Фолиевая кислота и витамин В₁₂ являются эссенциальными конутриентами в процессах метаболизма и восстановления адеметионина.

Фармакокинетика.

Абсорбция. У человека после внутривенного введения фармакокинетический профиль адеметионина является биэкспоненциальным с быстрой фазой распределения в тканях и клиренсом с периодом полувыведения около 1,5 часа. Абсорбция при внутримышечном введении – 96 %, максимальная плазменная концентрация достигается через 45 минут после применения. Плазменные концентрации снижаются до начальных значений в течение 24 часов. Биодоступность после перорального применения повышается, если адеметионин применяют между приемами пищи.

Распределение. Объем распределения составляет 0,41 и 0,44 л/кг для доз адеметионина 100 мг и 500 мг соответственно. Связывание с белками сыворотки крови незначительное и составляет ≤ 5 %.

Метаболизм. Процесс метаболизма адеметионина является циклическим и называется циклом адеметионина. На первом этапе этого цикла адеметионинзависимая метилаза использует адеметионин в качестве субстрата для продукции S-аденозилгомоцистеина, который затем гидролизируется до гомоцистеина и аденозина с помощью                                           S-аденозилгомоцистеингидралазы. Гомоцистеин, в свою очередь, подвергается обратной трансформации до метионина путем переноса метильной группы от                                       5-метилтетрагидрофолата. Наконец, метионин может быть преобразован в адеметионин, завершая цикл.

Выведение. Выведение с мочой радиоактивно меченого (метил ¹⁴С) адеметионина у здоровых добровольцев при пероральном применении радиоактивного вещества составило 15,5 ± 1,5% через 48 часов и выведение с фекалиями составило 23,5 ± 3,5 % через 72 часа, при этом в устойчивых пулах оставалось инкорпорировано примерно 60 % вещества.

Клинические характеристики

Показания

–                    Внутрипеченочный холестаз у взрослых, в том числе у больных хроническим гепатитом различной этиологии и циррозом печени.

–                    Внутрипеченочный холестаз у беременных.

–                    Депрессивные синдромы.

Противопоказания

Генетические дефекты, влияющие на метиониновый цикл и/или вызывающие гомоцистинурию и/или гипергомоцистеинемию (например недостаточность цистатионин бета-синтазы, дефект метаболизма витамина В₁₂).

Повышенная чувствительность к любому компоненту препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Существуют данные о развитии серотонинового синдрома у пациента, который применял адеметионин на фоне приема кломипрамина. Хотя роль адеметионина в данном случае допускается теоретически, следует с осторожностью применять адеметионин одновременно с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина, трициклическими антидепрессантами (такими как кломипрамин), препаратами и растительными средствами, содержащими триптофан.

Особенности применения

Это лекарственное средство содержит менее 1 ммоль (23 мг)/дозу натрия, то есть практически свободный от натрия. Одна доза лекарственного средства содержит 6,61 мг натрия (эквивалентно содержанию натрия 16,80 мг столовой соли). Это составляет 0,3 % от рекомендованного ВОЗ максимального суточного приема натрия для взрослых (5 г столовой соли).

Внутривенное введение необходимо проводить очень медленно.

Поскольку недостаточность витамина В₁₂ и фолиевой кислоты может вызвать уменьшение концентрации адеметионина, пациентам группы риска (анемия, заболевания печени, беременность или вероятность развития витаминной недостаточности из-за других заболеваний или образа питания, такого как вегетарианство) необходимо регулярно проводить анализ крови для проверки плазменных уровней этих веществ. Если обнаружена недостаточность, рекомендуется лечение витамином В₁₂ и/или фолиевой кислотой до или во время применения адеметионина. В случае невозможности проведения указанных исследований пациентам из группы риска рекомендуется применение витамина В₁₂ и/или фолиевой кислоты в соответствии с инструкциями по медицинскому применению этих лекарственных средств (см. «Фармакологические свойства. Метаболизм»).

Адеметионин не рекомендуется для применения пациентам с биполярными психозами. У некоторых пациентов произошел переход от депрессии до гипомании или мании при лечении адеметионином.

Существуют данные о применении адеметионина для лечения депрессии в кратковременных клинических наблюдениях (3-6 недель).  Эффективность применения адеметионина продолжительностью более 6 недель для лечения депрессии неизвестна. Пациентов следует предупредить о необходимости информирования врача, если во время терапии адеметионином симптомы их заболевания (депрессии) не проходят или ухудшаются. Пациенты с депрессией обычно находятся в группе повышенного риска совершения суицида или других серьезных поступков, поэтому нуждаются в тщательном наблюдении и постоянной психиатрической помощи при лечении адеметионином с целью контроля эффективности лечения.

Имеются данные  о кратковременном появлении или усилении чувства тревоги у пациентов, принимающих адеметионин. В большинстве случаев в прерывании терапии не было необходимости. В некоторых случаях чувство тревоги исчезало после уменьшения дозы или прекращения терапии.

Влияние на иммунологический анализ гомоцистеина. Адеметионин влияет на иммунологический анализ гомоцистеина, результаты которого могут ошибочно указывать на повышенный уровень гомоцистеина в плазме крови у пациентов, которые принимают адеметионин. В связи с этим таким пациентам рекомендуется применять неиммунологические методы определения уровня гомоцистеина в плазме крови.

Печеночная недостаточность. Фармакокинетические характеристики не отличаются у здоровых добровольцев и пациентов с хроническим заболеванием печени.

Следует контролировать уровни аммиака у пациентов с прецирротической или цирротической стадией гипераммониемии, которые  применяют таблетки адеметионина.

Почечная недостаточность. Соответствующих исследований не проводилось, поэтому таким пациентам адеметионин следует применять с осторожностью.

Самоубийство/суицидальные мысли. Депрессия связана с повышенным риском возникновения суицидальных мыслей, суицидального поведения и самоубийства (самоубийства или связанными с ним событиями). Риск сохраняется до наступления ремиссии при лечении депрессии. Существенного улучшения может не наблюдаться в течение первых недель лечения или в течение нескольких недель после начального курса терапии, поэтому пациентам с депрессией необходим тщательный контроль, пока не будет отмечаться улучшение состояния.

Другие психические заболевания, при которых применяют данный препарат, также могут быть связаны с повышенным риском суицидального поведения. Кроме того, такие заболевания могут быть связаны с тяжелым депрессивным расстройством. При лечении пациентов с тяжелым депрессивным расстройством следует проявлять большую осторожность и применять те же меры безопасности, что и при лечении пациентов с другими психическими заболеваниями.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Применение высоких доз адеметионина в III триместре беременности не вызывало каких-либо побочных реакций. Адеметионин в I и II триместре беременности следует применять только после тщательной оценки врачом соотношения польза для женщины/риск для плода.

В период кормления грудью адеметионин применяют только тогда, когда польза от его применения для женщины превышает риск для младенца.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

У некоторых пациентов во время терапии адеметионином может возникнуть головокружение. В таких случаях следует воздержаться от управления транспортными средствами или работы с другими механизмами до полного исчезновения симптомов,  которые могут влиять на скорость реакции при указанных видах деятельности.

Способ применения и дозы

Внутривенное введение необходимо проводить очень медленно.

Лечение обычно начинают с парентерального введения препарата с последующим применением препарата в форме таблеток или сразу с применения таблеток. Готовить раствор для инъекций нужно непосредственно перед применением.

Начальная терапия

Внутривенно или внутримышечно: рекомендуемая доза составляет 5-12 мг/кг массы тела в сутки. Обычная начальная доза составляет 400 мг/сутки,  общая суточная доза не должна превышать 800 мг. Продолжительность начальной парентеральной терапии составляет  15-20 дней при лечении депрессивных синдромов и 2 недели при лечении заболеваний печени.

Перорально (внутрь): для приема внутрь следует применять препарат адеметионина в форме таблеток.

Длительность терапии зависит от тяжести и течения заболевания и определяется врачом индивидуально.

Лиофилизированный порошок необходимо растворять в специальном растворителе, который добавляется непосредственно перед применением. Препарат можно вводить в виде внутримышечных или внутривенных инъекций. Для внутривенного введения необходимую дозу адеметионина далее нужно развести в 250 мл физиологического раствора или 5 % раствора декстрозы (глюкозы) и проводить инфузию медленно на протяжении 1-2 часов. Неиспользованную часть раствора нужно выбросить.

Адеметионин не следует смешивать со щелочными растворами или растворами, содержащими ионы кальция. Если лиофилизированный порошок имеет другой цвет,  кроме белого (из-за наличия трещин во флаконе или из-за воздействия повышенной температуры),  необходимо воздержаться от его применения.

Пациенты пожилого возраста

Из имеющихся данных по использованию адеметионина не было выявлено различий в реакциях на лечение между пациентами пожилого возраста и младшими пациентами. Лечение пациентов пожилого возраста рекомендуется начинать с наименьшей рекомендованной дозы,  учитывая снижение печеночной,  почечной или сердечной функции,  наличие сопутствующих патологических состояний и применение других лекарственных средств.

Дети. Безопасность и эффективность применения адеметионина детям не установлены.

Передозировка

О случаях передозировки адеметионином сообщалось редко. При передозировке врачи должны обращаться в местные токсикологические центры. Рекомендуется наблюдение за пациентом и в случае необходимости – применение симптоматического лечения.

Побочные реакции

Инфекции и инвазии: инфекции мочевыводящих путей.

Психические расстройства: спутанность сознания, бессонница, тревожность. Неврологические расстройства: головокружение, головная боль, парестезии, дисгевзия.

Кардиальные нарушения: сердечно-сосудистые расстройства.

Сосудистые расстройства: приливы, поверхностный флебит.

Желудочно-кишечные расстройства: вздутие живота, боль в животе, диарея, сухость во рту, диспепсия, эзофагит, метеоризм, желудочно-кишечная боль, желудочно-кишечные расстройства, желудочно-кишечное кровотечение, тошнота, рвота.

Расстройства гепатобилиарной системы: печеночная колика, цирроз печени.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: гипергидроз, зуд, кожные реакции, реакции в месте введения (очень редко – с некрозом кожи), ангионевротический отек, аллергические кожные реакции (например высыпания, зуд, крапивница, эритема).

Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: артралгия, мышечные судороги.

Общие нарушения и нарушения в месте введения: астения, озноб, реакции в месте введения, гриппоподобные симптомы, недомогание, периферические отеки, гипертермия.

Нарушения со стороны иммунной системы: гиперчувствительность, анафилактоидные реакции или анафилактические реакции (например приливы, диспноэ, бронхоспазм, боль в спине, дискомфорт в грудной клетке, изменения артериального давления (гипотензия, гипертензия) или частоты пульса (тахикардия, брадикардия)).

Нарушения со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: отек гортани.

Редко сообщалось о суицидальных мыслях/поведении (см. раздел «Особенности применения»).

Срок годности

Лиофилизат – 3 года.

Растворитель – 3 года.

Срок годности конечного препарата определяется относительно того компонента (лиофилизат или растворитель), срок годности которого заканчивается раньше.

Условия хранения Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

НесовместимостьАдеметионин (раствор для инъекций) не следует смешивать со щелочными растворами или растворами, содержащими ионы кальция.

УпаковкаПо 400 мг лиофилизата во флаконе, по 5 флаконов с лиофилизатом в комплекте с растворителем (5 мл) по 5 ампул в картонной пачке.

Категория отпускаПо рецепту.

Производитель ПАО «Киевмедпрепарат».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.