Адреналін - інструкція, склад, спосіб застосування

Форма випуску виключно ін'єкційна: Адреналін-Дарниця розчин для ін'єкцій 1,82 мг/мл по 1 мл в ампулах, Адреналін-Здоров'я розчин для ін'єкцій 0,18% по 1 мл в ампулах (однакові дозування).

Для чого може використовуватися Адреналін в ампулах, повідомляє інструкція із застосування. Препарат може застосовуватись при:

• алергії, а саме – алергічних реакції негайного типу: анафілактичний шок, що розвинувся при прийомі лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, укусах комах, контакті з алергеном;
• нападі бронхіальної астми – для його усунення;
• артеріальній гіпотензії (патологічному зниженні тиску) різних типів – постгеморагічній, інтоксикаційній, інфекційній;
• гіпоглікемії (небезпечному для життя зниженні цукру в крові) внаслідок передозування інсуліну;
• асистолії, зупинці серця;
• подовженні дії місцевих анестетиків (“заморожуючих” засобів);
• AV-блокаді ІІІ ступеня з гострим розвитком.

Аптечний Адреналін – це розчин для ін'єкції, який колють підшкірно, внутрішньом'язово (зокрема у серце), внутрішньовенно та крапельно.

Як колоти Адреналін дорослим і дітям, описує інструкцію із застосування.

Дорослим

Адреналін (епінефрин) при алергії (анафілактичному шоці). Препарат вводять внутрішньовенно повільно у дозі 0,5 мл. Разову дозу необхідно розвести у 20 мл розчину глюкози 40%.

Якщо необхідність застосування зберігається, рекомендується продовжувати введення зі швидкістю 1 мкг на хвилину. При цьому 1 мл розчину адреналіну розводять у 400 мл 0,9% розчину хлориду натрію (фізрозчин) або 5% глюкози.

Важливо! Якщо стан пацієнта дозволяє, доцільним буде подальше внутрішньом'язове або підшкірне введення 0,3-0,5 мл лікарського засобу в розведеному або нерозведеному вигляді.

Бронхіальна астма. Вводити підшкірно у дозі 0,3-0,5 мл у розведеному або нерозведеному вигляді. Цю дозу можна ввести тричі з інтервалами по 20 хвилин.

Як судинозвужувальний засіб. Вводити внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 1 мкг на хвилину. Можливе прискорення до 2-10 мкг/хв, залежно від стану пацієнта.

Асистолія. Вводити внутрішньосерцево в дозі 0,5 мл у розведеному вигляді (разову дозу розчинити в 10 мл 0,9% хлориду натрію).

Реанімаційні дії (зупинка серця, гостра AV-блокада III ступеня, що гостро розвинулася). Вводити у розведеному вигляді внутрішньовенно повільно по 1 мл кожні 3-5 хвилин.

Подовження дії місцевих анестетиків. Препарат вводять у концентрації 1:50000-1:100000. Дозування залежить від виду анестетика.

Дітям

Препарат можна вводити дітям, навіть немовлятам. Дозування розраховується, виходячи з маси тіла дитини.

Зрозуміло, що застосовувати препарат без призначення лікаря категорично заборонено.

Інструкція із застосування дає загальні рекомендації щодо застосування адреналіну у дитячому віці та немовлятам:

• при асистолії у немовлят препарат вводять внутрішньовенно повільно по 10-30 мкг/кг маси тіла кожні 3-5 хвилин;
• при анафілактичному шоці адреналін дітям вводять підшкірно чи внутрішньом'язово по 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). У разі потреби введення повторюють через кожні 15 хвилин, але не більше ніж 3 рази);
• при бронхоспазму вводять підшкірно 10 мкг/кг маси тіла (максимум – до 0,3 мг). У разі потреби введення повторюють кожні 15 хвилин (не більше ніж 3-4 рази) або кожні 4 години.

Серед протипоказань в інструкції зазначено:

• індивідуальна нестерпність компонентів препарату;
• стан шоку, крім анафілактичного;
• тяжкі серцеві аритмії, тахіаритмія, фібриляція шлуночків серця;
• гіпертрофічна серцева кардіоміопатія;
• феохромоцитома;
• закритокутова глаукома (захворювання очей, пов'язане з підвищеним внутрішньоочним тиском);
• важкий аортальний стеноз (звуження аорти, через що до неї надходить менша кількість крові);
• загальна анестезія із застосуванням деяких інгаляційних препаратів (фторотан, циклопропан, хлороформ);
• II період пологів;
• застосування на ділянках пальців рук або ніг, носа, статевих органів.

Адреналін у серце (внутрішньосерцево) може вводитися при асистолії лише якщо інші методи усунення асистолії недоступні. За введення підвищується ризик розвитку тампонади серця та пневмотораксу.

Для інфузії (крапельниці) з адреналіном необхідно використовувати прилад із вимірювальним пристроєм для регулювання швидкості інфузії. Крапельницю слід проводити у велику вену (бажано центральну).

Важливо! Під час проведення крапельниці рекомендується моніторинг концентрації K+ (калію) у сироватці крові, артеріального тиску (АТ), електрокардіограми (ЕКГ), центрального венозного тиску, тиску в легеневій артерії, а також діурезу (вироблення сечі).

Застосування препарату пацієнтам із цукровим діабетом підвищує глікемію (збільшену концентрацію цукру в крові), у зв'язку з чим потрібні підвищення дозувань інсуліну або похідних сульфонілсечовини.

Небажано застосовувати препарат тривалий час, оскільки тривале звуження периферичних судин під його впливом може призвести до розвитку некрозу або гангрени.

При припиненні терапії дозування адреналіну зменшують поступово, оскільки різке скасування препарату може призводити до тяжкої гіпотензії (сильного зниження артеріального тиску).

З обережністю застосовується адреналін у разі:

• шлуночкової аритмії;
• ішемічної хвороби серця (ІХС);
• фібриляції передсердь;
• артеріальної гіпертензії (підвищений тиск);
• легеневої гіпертензії;
• інфаркту міокарда (у разі необхідності застосування адреналіну пацієнтам з інфарктом міокарда необхідно пам'ятати, що препарат може посилювати ішемію за рахунок підвищення потреби міокарда в кисні);
• метаболічного ацидозу;
• гіперкапнії;
• гіпоксії;
• гіповолемії (зневоднення). У цьому разі перед застосуванням адреналіну необхідно провести відповідну гідратацію пацієнта;
• тиреотоксикозу;
• оклюзійних захворювань судин – артеріальної емболії, атеросклерозу, хвороби Бюргера, холодової травми, діабетичного ендартеріїту, хвороби Рейно – через ризик виникнення некрозу та гангрени. У таких випадках необхідно контролювати стан периферичного кровообігу;
• церебрального атеросклерозу;
• хвороби Паркінсона;
• судомного синдрому;
• гіпертрофії передміхурової залози.

Допоміжна речовина метабісульфіт натрію у складі ін'єкційного рідко може викликати реакції гіперчутливості та бронхоспазм.

Вагітність і грудне вигодовування

Не проводилися контрольовані дослідження щодо застосування адреналіну під час вагітності.

Препарат заборонено застосовувати під час пологів для корекції гіпотензії (зниження тиску), оскільки він здатний затримувати другий період пологів за рахунок розслаблення м'язів матки.

При введенні у високих дозах для послаблення скорочення матки адреналін може спровокувати тривалу атонію матки та кровотечу.

Якщо застосування адреналіну необхідне жінці в період грудного вигодовування, ГВ слід припинити.

Вплив на швидкість реакції при керуванні транспортом чи іншими механізмами

У період лікування адреналіном не рекомендується керувати автотранспортними засобами та/або займатися іншою потенційно небезпечною діяльністю, яка потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Згідно з інструкцією, побічні ефекти препарату Адреналін (епінефрин) можуть бути такими:

• нудота, блювання, відсутність апетиту;
• тривожність, перезбудження, агресія чи паніка, дезорієнтація, безсоння;
• головний біль, запаморочення, тремор;
• підвищення рівня глюкози у крові;
• почастішання або зрідження пульсу, відчуття сильного серцебиття, стенокардія, задишка;
• підвищення чи зниження артеріального тиску;
• крововилив в арахноїдальну оболонку мозку;
• ангіоневротичний набряк, бронхоспазм;
• шкірні висипання, почервоніння;
• біль і печіння у місці введення;
• пітливість, слабкість, почуття холоду чи спеки.

Важливо! Повний список можливих побічних реакцій на препарат можна знайти в офіційній інструкції із застосування.

Антагоністи адреналіну (препарати, що нейтралізують його дію) – це блокатори α- та β-адренорецепторів.

Адреналін (епінефрин) здатний вступати у взаємодію з іншими лікарськими препаратами, що може призводити до взаємного посилення або ослаблення ефектів, розвитку побічних реакцій та інших небажаних наслідків.

Основні препарати, з якими взаємодіє адреналін:

• наркотичні анальгетики та снодійні лікарські засоби – послаблюються їхні ефекти;
• серцеві глікозиди, хінідин, трициклічні антидепресанти, допамін (дофамін), засоби для інгаляційного наркозу (хлороформ, енфлуран, галотан, ізофлуран, метоксифлуран), кокаїн – підвищується ризик розвитку аритмій;
• інші симпатоміметичні засоби (які звужують судини) – посилюється вираженість побічних ефектів з боку серцево-судинної системи;
• антигіпертензивні засоби (“від тиску”), включаючи діуретики (сечогінні препарати) – знижується їхня ефективність;
• інгібітори моноаміноксидази (МАО), включаючи фуразолідон, прокарбазин, селегілін – високий ризик раптового та вираженого підвищення тиску, гіперпіретичного кризу, головного болю, аритмій серця, блювання;
• нітрати – послаблюється їхня лікувальна дія;
• феноксибензамін – посилюється гіпотензивний ефект (зниження тиску) та тахікардія;
• фенітоїн – може раптово знижуватися артеріальний тиск і розвиватися брадикардія. Це залежить від дозування та швидкості введення адреналіну;
• препарати гормонів щитовидної залози – взаємно посилюється дія цих ліків та адреналіну;
• астемізол, цизаприд, терфенадин – подовжується QT-інтервал на ЕКГ;
• діатризоати, йоталамова чи йоксаглова кислоти – посилюються неврологічні ефекти;
• алкалоїди ріжків – посилюється вазоконстрикторний ефект аж до вираженої ішемії та розвитку гангрени;
• гіпоглікемічні (що знижують цукор) лікарські засоби, включаючи інсулін – знижується гіпоглікемічний (цукрознижувальний) ефект цих засобів, що може вимагати підвищення їх дозувань.

Передозування адреналіну може виявлятися:

• надмірним підвищенням артеріального тиску (АТ);
• тахіаритмією, що змінюється брадикардією;
• порушенням серцевого ритму (зокрема фібриляцією передсердь і шлуночків);
• похолоданням та блідістю шкірних покривів;
• блюванням;
• відчуттям страху, занепокоєнням;
• тремором, головним болем;
• метаболічним ацидозом;
• інфарктом міокарда;
• мозковим крововиливом (особливо високий ризик у пацієнтів похилого віку);
• набряком легень;
• нирковою недостатністю;
• можливий летальний кінець.

Важливо! При введенні у високих дозах (мінімальна летальна доза при підшкірному введенні – 10 мл 0,18% розчину) розвивається мідріаз (розширення зіниць), значно підвищується артеріальний тиск, розвивається тахікардія з ризиком переходу у фібриляцію шлуночків.

Лікування передозування. Введення препарату припиняють. Передозування адреналіну можна усунути застосуванням його антагоністів – α- та β-адреноблокаторів, а також швидкодіючими нітратами. При аритмії призначають парентеральне введення β-адреноблокаторів.

У разі тяжких ускладнень потрібна комплексна терапія.

Адреналін в ампулах слід зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• PubMed, The role of adrenaline in cardiopulmonary resuscitation
• Drugs.com, Epinephrine injection
• Healthychildren.org, Anaphylaxis in Infants & Children
• Health-ua.com, Алергічні реакції негайного типу в дітей: набряк Квінке й анафілактичний шок