Андипал - інструкція, склад, спосіб застосування

Інструкція із застосування Андипалу-В основним показанням вказує больовий синдром, спровокований спазмом судин (наприклад, головного мозку) або гладкої мускулатури внутрішніх органів (травного тракту, сечовивідних шляхів).

Хоча Андипал-В має антигіпертензивний ефект (здатність знижувати артеріальний тиск), важливо враховувати, що цей ефект слабкий і триває недовго – близько двох-трьох годин. Для лікування артеріальної гіпертензії препарат є малоефективним, за високого тиску потрібно підбирати інші препарати.

Цей препарат призначається дорослим і дітям віком від 12 років. В інструкції не вказано, коли краще приймати таблетки Андипал-В – до або після їди. Їх потрібно ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю води.

Зверніть увагу: Андипал-Форте треба приймати після їди.

Рекомендовані дози препарату: по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу.

Тривалість прийому визначається лікарем – залежно від захворювання, характеру його перебігу, вираженості симптомів і досягнутого ефекту. Самостійний прийом Андипалу-В можливий не довше 72 годин (3 доби).

Важливо! За появи пітливості, головного болю, припливів, жовтяниці, висипань, нудоти, запору або дискомфорту в животі потрібно звернутися до лікаря. До консультації з фахівцем прийом препарату слід припинити.

В інструкції зазначено, що під час прийому препарату треба відмовитися від вживання алкогольних напоїв і ліків, що чинять пригнічувальну дію на центральну нервову систему.

Крім того, алкоголь негативно впливає на печінку, а Андипал-В може спричинити розвиток медикаментозного / токсичного гепатиту. За одночасного прийому етанолу й ліків можливе підсумовування небажаних ефектів.

Зверніть увагу: під час терапії Андипалом-В треба відмовитися від тютюнопаління, воно знижує ефективність лікування.

Згідно з інструкцією застосування Андипалу-В при вагітності та грудному вигодовуванні не рекомендується, оскільки діючі речовини ліків можуть зашкодити матері та плоду / дитині.

При застосуванні ліків Андипал-В можуть виникнути такі побічні дії:

• тяжкі шкірні реакції (включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз і медикаментозну реакцію з еозинофілією та системними симптомами);
• прояви гіперчутливості (висипання на шкірі та слизових оболонках, свербіння, почервоніння обличчя, кропив'янка, кон'юнктивіт, печіння в горлі, сухий кашель, слабкість, утруднене дихання, ангіоневротичний набряк, бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок);
• різні порушення з боку інших систем організму (центральної нервової, серцево-судинної, сечовидільної, лімфатичної та системи крові, шлунково-кишкового тракту, печінки й жовчовивідних шляхів).

Докладніше побічні ефекти цього препарату описані в інструкції.

Важливо! При прийомі Андипалу-В необхідно дотримуватися рекомендацій інструкції та не перевищувати дозу.

Оскільки Андипал-В – це комбінований препарат, що містить метамізол натрію, бендазол і папаверину гідрохлорид, кожна діюча речовина може негативно вплинути на організм. Особливу небезпеку становить передозування ліків або тривале їхнє застосування у високих дозах.

Симптоми передозування Андипалу-В включають:

• загальмованість і сонливість;
• зниження температури тіла;
• гіпотонію (низький тиск);
• аритмію та прискорене серцебиття;
• зміни в загальному аналізі крові (агранулоцитоз);
• параліч дихальної мускулатури;
• порушення зору, координації, свідомості;
• підвищення рівня глюкози й калію в крові;
• судомний синдром та інші.

Тривале застосування високих доз Андипалу-В може супроводжуватися розвитком токсичного гепатиту. За появи будь-яких небажаних симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря.

Зверніть увагу: один з продуктів розпаду Андипалу-В може забарвлювати сечу пацієнта в червоний колір. Це не є побічним ефектом ліків і не має клінічного значення.

Андипал-B і Андипал-Форте– це лікарські препарати, які використовуються для полегшення больового синдрому, пов'язаного зі спазмом судин або гладких м'язів внутрішніх органів. Обидва препарати містять три діючі речовини: метамізол натрію, бендазолу гідрохлорид, папаверину гідрохлорид. Але в Андипалі-Форте їхня концентрація вдвічі вища (500 мг метамізолу натрію, 40 мг бендазолу та 40 мг папаверину в одній таблетці).

Ці ліки розрізняються складом, лікарськими формами й показаннями до застосування.

Папазол – препарат для усунення спазму судин і внутрішніх органів (кишківника, сечовивідних шляхів). Його діючі речовини – папаверин 30 мг і бендазол 30 мг. Ліки випускаються в таблетках.

Спазмалгон– це комбінований засіб. Він містить анальгетик метамізол натрію та спазмолітики – фенпівериній і пітофенон. Від Андипалу-В ліки відрізняються механізмом дії, показаннями й протипоказаннями, побічними ефектами. Його часто застосовують при печінковій і нирковій коліках, болючих менструаціях. Випускається Спазмалгон у таблетках і розчині для ін'єкцій.

Вибір між Андипалом-В, Папазолом і Спазмалгоном залежить від конкретного захворювання, симптомів і стану пацієнта. Найкращий препарат може підібрати лише лікар.

Ці препарати належать до різних груп лікарських засобів. Вони відрізняються складом, механізмом дії та показаннями до застосування.

Андипал – комбінований препарат для зменшення болю й усунення спазмів судин або гладком'язових внутрішніх органів. Хоча препарат може знижувати тиск, він не належить до основних засобів для лікування гіпертензії.

Еналаприл (з однойменною діючою речовиною) – це препарат з групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, який використовують для лікування артеріальної гіпертензії, а також серцевої недостатності. Еналаприл призначений для регулярного застосування, а не для усунення нападів (гіпертонічних кризів). Випускається в таблетках по 5 мг, 10 мг і 20 мг.

Раунатин – це рослинний препарат, його діюча речовина – екстракт раувольфії. Відповідно до інструкції Раунатин має гіпотензивну дію (знижує артеріальний тиск). Однак він не входить до переліку основних груп антигіпертензивних засобів (таблеток від тиску), тому зараз лікарі практично не призначають ці ліки при гіпертонії.

Який препарат необхідний конкретному пацієнту, визначає лікар, враховуючи його діагноз, супутні хвороби, переносимість ліків і відповідь на терапію.