Арифон Ретард - інструкція, склад, спосіб застосування

Головне показання для застосування препарату – артеріальна гіпертензія у дорослих пацієнтів.

Як вказує інструкція із застосування, приймати препарат слід один раз на добу. Бажано робити це вранці (через сечогінний ефект). Таблетки ковтають не розжовуючи та запиваючи водою.

Звичайне добове дозування ліків Арифон Ретард – 1,5 мг (одна таблетка). Важливо розуміти, що у разі збільшення цієї дози антигіпертензивний ефект залишиться тим самим, а от сечогінний – збільшиться.

Офіційна інструкція не містить вказівок щодо цього – отже, їжа не впливає на засвоєння препарату. Однак бажано приймати його у ранковий час з огляду на гарантований сечогінний ефект.

Так, як і будь-які інші тіазидні діуретики та подібні до них речовини, Арифон Ретард здатний надавати деякі побічні дії.

Найпоширеніша «побічка» від препарату – підвищення чутливості шкіри. Переважно це спостерігається у людей, схильних до алергічної та/або астматичної реакції. Також нерідко зустрічається і такий небажаний ефект, як макуло-папульозні шкірні висипання.

Крім того, якщо пацієнт має системний червоний вовчак, він може загостритися на тлі прийому будь-якого препарату, що містить індапамід (у тому числі Арифону Ретард).

Серед менш поширених можливих побічних реакцій інструкція із застосування препарату вказує:

• зміни формули крові;
• гіперкальціємію (надлишок кальцію в організмі);
• гіпокаліємію (дефіцит калію);
• підвищену стомлюваність;
• блювоту, нудоту, запор;
• нечіткість зору;
• порушення печінкової функції та багато ін.

Хоча всі ці реакції зустрічаються досить нечасто, перед застосуванням препарату рекомендується уважно прочитати розділи інструкції «Побічні ефекти», «Протипоказання», «Особливі вказівки», а також «Взаємодія з іншими ліками та речовинами», оскільки перелік взаємодій індапаміду з іншими засобами є досить широким.

Інструкція не містить інформації щодо цього. Проте цілком очевидно, що за наявності артеріальної гіпертензії, для лікування якої призначається Арифон Ретард, алкоголь заборонено вживати у великих кількостях, оскільки це може спровокувати інсульт.

Індапамід – це діюча речовина Арифону Ретард, тобто препарати ідентичні. Різниця полягає у вартості (Індапамід коштує дещо дешевше), а також у концентрації діючої речовини та переліку допоміжних компонентів.

Відмінність полягає у дії. Ретардна форма препарату (Арифон Ретард) – це таблетки з пролонгованою (подовженою) дією. Діюча речовина індапамід у цьому випадку вивільняється повільно.

А Арифон – це оригінальний засіб, що містить індапамід і був розроблений у Франції у 70-х роках минулого століття.

Обидва препарати використовуються у лікуванні артеріальної гіпертензії, проте належать до різних лікарських груп і містять різні діючі речовини. Порівнювати їхню ефективність неможливо, бо вони мають різний механізм дії.

Основний активний компонент Лозапу – лозартан, який завдяки своїм властивостям пригнічує підвищення як «верхнього», так і «нижнього тиску». При цьому лозартан не належить до тіазидних діуретиків і не має сечогінного ефекту.

У деяких випадках лікар може призначити приймати одночасно і Арифон Ретард, і Лозап.

Крім того, існує препарат Лозап Плюс, який, крім лозартану, містить у своєму складі тіазидний діуретик гідрохлортіазид.

До складу Аспаркаму входять солі магнію та калію. Одночасний прийом цього препарату з Арифоном Ретард або іншими сечогінними засобами дозволяє уникнути ризику розвитку дефіциту магнію (гіпомагніємії) і калію (гіпокаліємії), оскільки їхні іони виводяться із сечею.

Головна діюча речовина препарату Конкор – бісопролол. Він широко використовується у лікуванні артеріальної гіпертензії (підвищеного тиску), оскільки має антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Крім того, Конкор застосовують для лікування хронічної серцевої недостатності та ІХС зі стабільною стенокардією.

Лікар може призначити на додаток до прийому Конкору ще й Арифон Ретард, щоб посилити ефективність терапії. Але самостійно приймати ці препарати без медичної консультації заборонено (як разом, так і окремо).