Артоксан - інструкція, склад, спосіб застосування

Як приймати Артоксан у таблетках:

• таблетки приймають під час або відразу після їди, запиваючи 100 мл води;
• разова / добова доза становить 20 мг (1 табл.), але у разі сильного болю допускається прийом 2 таблеток на добу впродовж перших 1-3 днів. Потім доза має бути знижена до 1 таблетки на добу.

Ще одна форма випуску Артоксана – ліофілізат у флаконах. У комплект входить вода для ін'єкцій в ампулах по 2 мл. Перед уколом її набирають у шприц і вводять у порошок. Після повного розчинення вмісту флакона розчин набирають у шприц і роблять укол.

Інструкція із застосування Артоксану в уколах містить такі вказівки:

• внутрішньом'язово вводять 20 мг (1 ампула) 1-2 рази на день. Ін'єкцію слід робити глибоко в сідничний м'яз;
• курс лікування ін'єкціями зазвичай становить 1-2 дні. Після цього рекомендується перейти на прийом таблеток для продовження терапії. Загальний курс лікування має не перевищувати 7 днів.

Важливо! Не слід перевищувати рекомендоване дозування 20 мг на добу. Збільшення дозування не завжди призводить до посилення терапевтичного ефекту, але істотно збільшує ризик виникнення побічних реакцій.

Протипоказання

Артоксан, як і інші ліки групи НПЗЗ, має певні протипоказання, що детально розписані в інструкції із застосування. Деякі з них:

• підвищена чутливість до теноксикаму та/або інших компонентів препарату;
• бронхоспазм, кропив'янка або алергічні симптоми (наприклад, астма або риніт) після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ в анамнезі;
• активна виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкова кровотеча;
• запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт);
• третій триместр вагітності;
• період грудного вигодовування (ГВ);
• тяжкі порушення функції печінки (цироз печінки і асцит);
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);
• тяжка серцева недостатність (NYHA III-IV);
• лікування післяопераційного болю після коронарного шунтування (або використання апарату штучного кровообігу);
• вік до 18 років та ін. (повний список протипоказань викладено в офіційній інструкції).

Особливості застосування

Перед початком лікування необхідно ознайомитися з особливостями застосування препарату. Потрібно враховувати:

• підвищений ризик ниркової недостатності у людей похилого віку, пацієнтів із захворюваннями нирок, діабетом, серцевою недостатністю, гіповолемією, при сумісному застосуванні з діуретиками, нефротоксичними препаратами та кортикостероїдами;
• обережність при низькому рівні альбуміну через сильне зв'язування теноксикаму з білками плазми;
• ризик шлунково-кишкових виразок, кровотеч та перфорацій. Застосовувати мінімальну ефективну дозу найкоротший час;
• можливий підвищений ризик тромботичних серцево-судинних і цереброваскулярних ускладнень;
• ризик тяжких шкірних реакцій, особливо на початку лікування;
• вплив на зсідання крові – необхідний моніторинг пацієнтів з порушеннями коагуляції;
• контроль функції нирок у пацієнтів похилого віку та/або з ризиком ниркової недостатності;
• обережність при серцево-судинних захворюваннях і факторах ризику розвитку таких захворювань;
• можливі офтальмологічні порушення;
• препарат може маскувати симптоми інфекції;
• таблетки містять лактозу та барвники, які можуть спровокувати алергію.

Вагітність, грудне вигодовування (ГВ), фертильність. Препарат не рекомендується у І та ІІ триместрах, протипоказаний у ІІІ триместрі. Може спричинити маловоддя та ниркову недостатність у плода після 20-го тижня. Не рекомендується при грудному вигодовуванні. Може знижувати жіночу фертильність.

Вплив на здатність керувати транспортом. Можливі запаморочення, сонливість, втома та порушення зору. Необхідно бути обережними.

Побічні ефекти

Основні побічні ефекти теноксикаму:

з боку шлунково-кишкового тракту – біль у животі, нудота, діарея, запор, виразки, кровотечі, перфорації;

кров і лімфатична система – анемія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія;

імунна система – реакції гіперчутливості, зокрема астма, анафілаксія;

нервова система – запаморочення, головний біль;

серцево-судинна система – серцева недостатність, гіпертензія;

печінка – гепатит;

шкіра – висипання, свербіж, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;

нирки – підвищення рівня креатиніну та сечовини;

репродуктивна система – жіноча безплідність;

загальні розлади – стомлюваність, набряки тощо.

З більш детальною інформацією про побічні ефекти препарату можна ознайомитися в офіційній інструкції із застосування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та їжею

Таблетки Артоксан приймають під час або відразу після їди, запиваючи 100 мл води.

Основні види взаємодій теноксикаму з іншими лікарськими засобами:

• інші НПЗЗ – підвищення ризику побічних ефектів, особливо з боку ШКТ;
• ацетилсаліцилова кислота (Аспірин, Кардіомагніл і т. д.) – посилення кліренсу теноксикаму, підвищення ризику побічних ефектів;
• антикоагулянти (препарати для розрідження крові) – посилення ефекту антикоагулянтів, ризик кровотеч;
• серцеві глікозиди – можливе посилення серцевої недостатності;
• циклоспорин, такролімус – підвищення ризику нефротоксичності;
• літій – зниження виведення літію з організму;
• діуретики – зниження сечогінного ефекту, ризик нефротоксичності;
• метотрексат – посилення токсичності метотрексату;
• антигіпертензивні засоби (“від тиску”) – можливе ослаблення їхнього ефекту;
• пероральні гіпоглікемічні засоби (для зниження рівня цукру) – необхідний контроль стану пацієнта;
• кортикостероїди – підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч;
• антиагреганти, СІЗЗС – підвищення ризику шлунково-кишкових кровотеч;
• зидовудін – підвищення ризику гематологічної токсичності.

При одночасному застосуванні теноксикаму з цими препаратами слід бути обережними. За необхідності – коригувати дозування та проводити моніторинг стану організму.

Передозування

Симптоми передозування:

• часті – нудота, блювання, біль в епігастрії, шлунково-кишкові кровотечі, шум у вухах, головний біль, порушення зору, запаморочення;
• поодинокі – діарея, судоми, збудження, сонливість, гіпотензія, апное, кома, електролітний дисбаланс, ниркова недостатність, загострення бронхіальної астми.

Лікування: прийом адсорбентів, промивання шлунка, за необхідності – застосування антацидів та інгібіторів протонної помпи (ІПП). Адекватна гідратація, контроль печінкової та ниркової функції. Нагляд лікаря, симптоматична терапія.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури до 25°C у сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей.

Використана література

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Stevens-Johnson Syndrome
• Pubmed, Tenoxicam loaded hyalcubosomes for osteoarthritis

ЧАСТІ ПИТАННЯ

Ін'єкції Артоксану зазвичай призначають, коли потрібна швидка і сильна протизапальна та знеболювальна дія, або коли пероральний прийом препарату утруднений.

Важливо! Застосування Артоксану, як і будь-якого лікарського засобу, може здійснюватися лише за призначенням лікаря, з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта та можливих протипоказань.

Так, препарат може бути ефективним у лікуванні остеохондрозу завдяки його протизапальній та знеболювальній дії:

• він допомагає зменшити запалення;
• зняти біль;
• знизити набряк тканин і покращити рухливість.

Важливо! Препарат рекомендований у складі комплексного лікування – він лише полегшує симптоми, але не усуває причину захворювання.

Сам собою теноксикам у терапевтичних дозах не впливає на рівень артеріального тиску (АТ), але іноді можливий розвиток побічної реакції з боку серцево-судинної системи у вигляді підвищення АТ. У цьому разі від застосування препарату слід відмовитись.

Артоксан в ін'єкціях призначений для швидкого усунення больового синдрому впродовж 1-2 днів. Після зниження інтенсивності болю до прийнятного рівня рекомендується перейти на таблетований прийом ліків. Загальний курс лікування – до 7 днів.

Так, Артоксан належить до офіційно зареєстрованих фармацевтичних препаратів. Таким чином, у списках МОЗ Артоксан зазначений як внесений у реєстр лікарських препаратів України та дозволений до продажу через національну аптечну мережу.

Диклофенак, як і Артоксан (теноксикам), належить до нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Варто зазначити, що Артоксан має більш потужну і тривалу знеболювальну та протизапальну дію порівняно з Диклофенаком. Однак також Артоксан має й більше побічних ефектів та протипоказань. Тому призначенням знеболюючих препаратів має займатися виключно лікар.

Препарат Диклоберл – німецький варіант Диклофенаку. Випускається у ректальних супозиторіях, капсулах пролонгованої дії, таблетках і розчинах для ін'єкцій.

Кокарніт – ін'єкційний комплексний препарат на основі кокарбоксилази, вітамінів В12 та РР, анестетика лідокаїну. Кокарніт найчастіше застосовується у лікуванні діабетичної полінейропатії (ураження периферичних нервів), тоді як Артоксан має значно ширший спектр застосування. Тому ці препарати призначаються за різних проблем і не є взаємозамінними.