Будесонід - інструкція, склад, спосіб застосування

Інгаляції Будесоніду призначають при бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ).

Дітям препарат рекомендують при помилковому крупі (стенозуючому ларинготрахеїті) – досить частому ускладненні ГРВІ.

Для проведення процедури необхідно використовувати лише струменевий компресорний небулайзер із насадкою або дихальною маскою. Ультразвукові прилади для інгаляцій з Будесонідом не підходять.

Одноразовий контейнер з препаратом спочатку акуратно збовтують, потім розкривають, відламавши верхівку ковпачка, та виливають вміст у камеру небулайзера, після чого її закривають. Пристрій підключають до повітряного компресора, який забезпечує достатній потік повітря (6-8 л/хв.), при цьому об'єм суспензії має становити 2-4 мл.

Дозування та частота інгаляцій залежать від діагнозу. Терапевтичну схему може підібрати лише лікар.

Будесонід можна змішувати з фізрозчином та деякими препаратами, що розширюють бронхи. Таким чином вони полегшують його надходження у дихальні шляхи та посилюють терапевтичний ефект.

Незважаючи на те, що клінічні дослідження не виявили негативного впливу на плід, інгаляції з Будесонідом вагітним рекомендуються лише у разі крайньої необхідності та з дотриманням мінімального дозування препарату.

Будесонід може проникати в грудне молоко, але в рекомендованих дозах він не впливає на здоров'я дитини. Тому інгаляції з ним у період лактації проводити можна.

Будесонід містить активну діючу речовину будесонід (budesonide) – глюкокортикостероїд, синтетичний гормон. Він має виражені протизапальні, протиалергічні та антиексудативні властивості, що сприяє зменшенню обструкції бронхів. При цьому частота і ступінь тяжкості можливих побічних явищ значно нижчі, ніж у кортикостероїдів, призначених для перорального прийому.

Будесонід швидко абсорбується. Однак він не належить до препаратів короткої дії, тобто не купує гострий напад бронхоспазму.

Перші ознаки покращення легеневої вентиляції після першої інгаляції з'являються за кілька годин. Максимальний терапевтичний ефект настає через 1-2 тижні від початку лікування.

Будесонід не призначають при індивідуальній непереносимості будь-якого компонента зі складу препарату.

При інгаляціях з Будесонідом найчастіше можлива поява нудоти, кашлю, подразнення горла, хрипоти в голосі. Крім того, іноді у пацієнтів розвивається кандидоз ротоглотки. У цьому випадку потрібна консультація лікаря, який призначить додаткове протигрибкове лікування.

Пульмікорт містить ту ж діючу речовину, що й Будесонід, тобто це ідентичні препарати. Але вибір препарату для лікування може зробити лише лікар.

Формотерол – бронхолітик з групи бета-адреноміметиків. Він може бути використаний як доповнення до терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами, у тому числі Будесонідом. Тому порівнювати їх неможливо.