Цефотаксим - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат використовується при лікуванні інфекцій таких органів і систем, як:

• ЛОР-органи;

• дихальні шляхи;

• сечостатева система;

• шкіра, м'які тканини, суглоби, кістки.

Також застосовується для лікування наступних захворювань:

• гострий бактеріальний менінгіт (особливо викликаний H. Influenzae, N. meningitis, S. pneumonie, E. coli, Klebsiella spp.);

• хвороба Лайма або кліщовий бореліоз (зокрема II і III стадії);

• бактеріємії;

• ендокардит.

Цефотаксим може застосовуватися при будь-яких інфекційних захворюваннях, збудники яких чутливі до діючої речовини препарату (цефотаксиму). Чутливість бактерій може бути визначена тільки на підставі результатів аналізів. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для вашого здоров'я.

ВАЖЛИВО! Як і при застосуванні інших антибіотиків, застосування цефотаксиму, особливо тривале, може призводити до підвищеного росту нечутливих (резистентних) мікроорганізмів. Тому призначення повинен робити тільки лікар при підтвердженні бактеріальної інфекції.

Препарат призначений для внутрішньовенного і внутрішньом'язового введення. Дітям до 2,5 років слід вводити Цефотаксим виключно внутрішньовенно. Дорослим і дітям старше 2,5 років препарат можна вводити внутрішньовенно і внутрішньом'язово. Внутрішньовенне введення може проводитися крапельно або струйно.

Інструкція із застосування дає такі загальні рекомендації:

• дорослим і дітям з масою тіла від 50 кг - вводити по 1 г цефотаксиму через кожні 12 годин. У тяжких випадках допускається введення препарату до чотирьох разів на добу, але не більше 12 г сумарно;

• дітям з масою тіла до 50 кг добова доза розраховується по формулі 50-100 мг / 1 кг маси тіла. Отриману дозу необхідно розподілити на 3-4 прийоми. У деяких випадках допускається збільшення дози до 100-200 мг / 1 кг, а кратність введення - до 4-6 разів на добу.

ВАЖЛИВО: разову дозу, кратність введення і тривалість курсу лікування повинен визначати фахівець на підставі діагнозу і ступеня тяжкості симптомів. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для вашого здоров'я.

Залежно від способу введення, приготування розчину різниться. Інструкція із застосуванню дає таку інформацію:

Для внутрішньовенної струменевої ін'єкції 1 г антибіотика потрібно розвести у 8 мл води для ін'єкцій. Отриманий розчин вводити у вену протягом 3-5 хвилин.

Для внутрішньовенної крапельної інфузії (крапельниця) 1 г антибіотика необхідно розвести у 50 мл фізіологічного розчину. Тривалість крапельниці - близько години.

Для внутрішньом'язового уколу слід розвести 1 г порошку в 4 мл води для ін'єкцій або лідокаїну.

ВАЖЛИВО: усі маніпуляції, пов'язані з внутрішньовенним або внутрішньом'язовим введенням препаратів, повинні проводитися виключно медичним персоналом. Зазвичай ін'єкційні антибіотики застосовуються тільки у стаціонарах, після виписки пацієнта по можливості переводять на таблетовані форми препаратів.

У деяких випадках можливе виникнення алергічних реакцій на Цефотаксим, що проявляються такими симптомами, як:

• почервоніння шкіри;

• шкірні висипання, в тому числі з свербежем;

• кропив'янка;

• ангіоневротичний набряк (набряк Квінке).

У тяжких випадках може розвиватися анафілактичний шок. Тому перед початком застосування препарату необхідно зробити пробу на чутливість організму. Робити це повинен тільки лікар. Не займайтеся самолікуванням, це може бути небезпечним для вашого здоров'я і життя.