Декспро - інструкція, склад, спосіб застосування

Декспро випускається у двох лікарських формах:

• гранули для приготування орального розчину по 25 мг у пакетику №10 в упаковці;
• розчин для ін'єкцій по 50 мг в 2 мл в ампулах по 2 мл №5 в упаковці.

Інструкція докладно описує, від чого допомагає Декспро. Гранули («порошок») використовуються при легкому та помірному больовому синдромі – наприклад, при болючих місячних (альгодисменореї), зубному, м'язовому або скелетному болю.

Розчин Декспро (в ампулах) згідно з інструкцією застосовується для зменшення інтенсивності помірного та вираженого больового синдрому, якщо ін'єкційне введення ліків краще – наприклад, при нирковій коліці, сильному болю в попереку, після хірургічного втручання.

Як приймати Декспро в гранулах: по 25 мг (одному пакетику) через кожні 8 годин – не більше 75 мг на добу.

При легкій нирковій недостатності, легкому або помірному порушенні роботи печінки, а також у пацієнтів похилого віку добова доза ліків не повинна перевищувати 50 мг.

Вміст одного пакета необхідно розчинити у склянці води, ретельно перемішати та випити відразу після приготування.

Як застосовувати розчин Декспро:

• внутрішньом'язово – вміст однієї ампули вводиться глибоко в м'язи;
• внутрішньовенно болюсно – 2 мл розчину декскетопрофену вводити у вену протягом щонайменше 15 с. За необхідності його можна змішати в одному шприці з морфіном, гепарином, лідокаїном, теофіліном;
• внутрішньовенно інфузійно – 2 мл розчину попередньо розводять у 30-100 мл розчину Рінгера-лактату, глюкози або 0,9% розчині NaCl. Інфузія проводиться повільно протягом 10-30 хвилин.

Важливо! Розчин для інфузій необхідно готувати без доступу природного денного світла з дотриманням правил асептики.

Рекомендована разова доза Декспро в розчині – 50 мг, повторне введення можна повторити через 8-12 годин (або через 6, якщо це необхідно). Максимальна добова доза для цієї лікарської форми становить 150 мг.

Зверніть увагу: розчин Декспро можна використовувати не більше 2 днів. Потім терапію завершують або переводять пацієнта на пероральний прийом декскетопрофену (в гранулах).

Інструкція описує такі протипоказання до застосування Декспро:

• тяжке зневоднення – наприклад, внаслідок блювання або діареї;
• третій триместр вагітності;
• період годування груддю;
• порушення згортання крові (наприклад, геморагічний діатез), підвищена кровоточивість, активна кровотеча, а також епізоди кровотеч у минулому (особливо шлунково-кишкові);
• хронічна диспепсія (порушення травлення, що спричиняє дискомфорт у верхній частині живота);
• захворювання кишечника – неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона та інші;
• порушення роботи нирок з кліренсом креатиніну менше 59 мл/хв, що відповідає помірній або тяжкій недостатності;
• печінкова недостатність тяжкого ступеня;
• виражена (застійна) серцева недостатність;
• підвищена світлочутливість при лікуванні фібратами або кетопрофеном (фототоксичні та фотоалергічні реакції);
• виразки травного тракту (зокрема з прободінням) – активні або в анамнезі, включаючи спричинені прийомом нестероїдних протизапальних засобів;
• спазм бронхів, алергічний риніт, набряк Квінке в минулому, що виникають у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
• індивідуальна гіперчутливість до декскетопрофену або інших нестероїдних протизапальних препаратів, а також допоміжних компонентів ліків.

Важливо! Розчин Декспро містить етиловий спирт, тому його заборонено вводити нейроаксіально.

У період лікування Декспро необхідно дотримуватись основних правил:

• уникати одночасного застосування інших НПЗЗ, зокрема й селективних інгібіторів ЦОГ-2;
• використовувати найменшу ефективну дозу протягом короткого періоду;
• з обережністю застосовувати ці ліки, якщо в пацієнта раніше спостерігалися алергічні реакції.

Декскетопрофен може спровокувати розвиток виразки травного тракту, її перфорації (прободіння) та шлунково-кишкової кровотечі в будь-який момент терапії, навіть без будь-яких провісників. У поодиноких випадках ці ускладнення призводять до смерті пацієнта. Їхній ризик значно вищий у літніх і ослаблених людей.

Декспро може погіршити ниркову функцію, спричинити затримку рідини в організмі, появу набряків, тому пацієнти із захворюванням нирок мають приймати цей препарат з обережністю та перебувати під наглядом лікаря протягом усього курсу терапії. Також він може підвищувати рівні печінкових ферментів – аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази. За вираженого підвищення цих показників ліки відміняють.

Докладніше особливості застосування Декспро описані в інструкції.

За даними інструкції та відгуками Декспро найчастіше спричиняє небажані реакції з боку травної системи (нудоту та блювання). Також можливі біль у місці ін'єкції, набряк, утворення гематоми.

Інші можливі побічні ефекти:

• головний біль і запаморочення;
• дзвін у вухах;
• біль у животі;
• утворення виразок у травному тракті;
• шлунково-кишкова кровотеча;
• діарея чи запор;
• сухість у роті;
• припливи;
• зниження артеріального тиску;
• порушення сну.

Докладніше побічні ефекти Декспро описані в інструкції із застосування.

Їжа може уповільнювати всмоктування декскетопрофену, тому оральний розчин (гранули) необхідно пити як мінімум за 15 хвилин до їди.

Інструкція попереджає, що Декспро не слід застосовувати одночасно з такими ліками:

• інші нестероїдні протизапальні засоби (включаючи препарати ацетилсаліцилової кислоти та селективні інгібітори ЦОГ-2 – наприклад, коксиби);
• кроворозріджувальні засоби (антикоагулянти);
• гепарин;
• глюкокортикостероїдні гормони;
• препарати літію;
• сульфаніламіди;
• метотрексат.

З обережністю Декспро комбінують з:

• антибіотиками аміноглікозидами;
• деякими гіпотензивними препаратами («від тиску») – інгібіторами АПФ та / або антагоністами рецепторів ангіотензину II;
• сечогінними (діуретиками);
• метотрексатом у низьких дозах – менше 15 мг на тиждень;
• противірусним засобом зидовудином;
• антидіабетичними ліками - похідними сульфонілсечовини;
• пентоксифіліном.

Також лікарського спостереження вимагають пацієнти, які отримують одночасно Декспро й такі препарати, як фторхінолони, бета-блокатори, тромболітичні засоби, пробенецид, серцеві глікозиди, міфепристон, тенофовір.

Докладніше взаємодія декскетопрофену з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Можливі симптоми передозування препарату Декспро в інструкції не вказані.

Протягом першої години після прийому орального розчину потрібно прийняти активоване вугілля для зменшення всмоктування ліків. За показаннями проводиться симптоматична терапія, також ефективний діаліз.

Гранули та розчин Декспро повинні зберігатися при температурі не вище 25 оС поза доступом дітей.

Важливо! Розчин декскетопрофену не можна заморожувати. Після розведення його можна зберігати не більше доби в темному місці при температурі 2-8 оС.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні