Діаглізид - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат застосовується у пацієнтів із цукровим діабетом II типу:

• для зниження концентрації глюкози в плазмі крові та контролю її рівня, якщо призначена дієта, фізична активність і зменшення маси тіла не призвели до належних результатів;
• для профілактики розвитку судинних ускладнень (мікро- та макроангіопатій).

Процес підбору дозування гліклазиду є індивідуальним для кожного пацієнта. Зазвичай лікування починають з мінімальних доз для оцінки гіпоглікемічного ефекту препарату.

Рекомендації щодо застосування “звичайного” Діаглізиду та Діаглізиду MR відрізняються.

Для "звичайного" Діаглізиду:

• початкова доза становить 80 мг (1 таблетка) на добу;
• стандартна доза – 2 таблетки на добу, поділені на два прийоми;
• максимальна добова доза – 320 мг гліклазиду.

Для Діаглізиду MR:

• початкова доза – 30 мг гліклазиду на добу;
• максимальна доза – 120 мг гліклазиду;
• Препарат приймають один раз на добу (під час сніданку).

Важливо! Таблетку Діаглізиду MR необхідно приймати цілою – її не можна ділити, подрібнювати, розламувати.

В інструкції до Діаглізиду прописані такі обмеження до використання:

• непереносимість або гіперчутливість до молекули діючої речовини та схожих за хімічною будовою сполук, а також до допоміжних складових препарату;
• тяжкі порушення роботи печінки, нирок;
• виражений кетоацидоз;
• коматозні стани при діабеті;
• цукровий діабет І типу (інсулінозалежний);
• одночасний прийом Діаглізиду та міконазолу, хінолонів;
• вагітність, період грудного вигодовування.

Немає достатньої кількості даних про безпеку в період виношування дитини, оскільки досвід застосування препарату у даної категорії пацієнток є обмеженим (менше ніж 300 випадків). Тому бажано відмовитися від прийому діаглізиду протягом усього періоду вагітності.

Важливо! Під час планування вагітності або відразу після її діагностування необхідно змінити схему корекції рівня глюкози при цукровому діабеті типу II (пацієнтку переводять з пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів на інсулін).

Прийом Діаглізиду може викликати небажані побічні реакції, тому перед початком лікування необхідно ознайомитися з інструкцією.

Найбільш поширений за частотою побічний ефект – гіпоглікемія (зниження рівня глюкози нижче за норму). Найчастіше гіпоглікемія виникає при нерегулярному режимі харчування та пропуску прийому їжі. Її можна запідозрити за наступними характерними симптомами:

• запаморочення та головний біль;
• гостре відчуття голоду;
• диспептичні розлади;
• швидка стомлюваність;
• порушення сну;
• емоційне збудження;
• порушення концентрації та уваги;
• депресія;
• сплутаність свідомості;
• неврологічні розлади;
• порушення функції зору (аж його до втрати);
• поверхневе дихання;
• уповільнення частоти серцевих скорочень;
• пітливість;
• втрата свідомості.

Важливо! Легка симптоматика гіпоглікемії зникає після прийому вуглеводної їжі, але у важких випадках пацієнта необхідно доставити до лікарні для надання кваліфікованої медичної допомоги або госпіталізації.

Також за прийому Діаглізиду можуть виникати:

• розлади травлення;
• шкірні реакції;
• зміна показників крові;
• оборотні порушення зорової функції;
• підвищення печінкових ферментів;
• зниження вмісту натрію в організмі (гіпонатріємія).

Діаглізид – це препарат, який використовується для лікування цукрового діабету II типу. Його діюча речовина гликлазид допомагає контролювати рівень цукру в крові, стимулюючи вивільнення інсуліну в організмі. Препарат позитивно впливає на вуглеводний та ліпідний обмін, але не є засобом для зниження маси тіла.

Важливо! За проблеми надмірної ваги необхідно звернутися до дієтолога, щоб отримати індивідуальні рекомендації щодо харчування, фізичної активності та інших аспектів здорового способу життя, які сприяють схуднення. Ліки від діабету суворо заборонено застосовувати без прямих показань.

Обидва препарати призначаються пацієнтам для корекції рівня глюкози у крові при цукровому діабеті ІІ типу.

Діаглізид (гліклазид) допомагає знизити рівень цукру в крові, стимулюючи вироблення інсуліну клітинами підшлункової залози. Він може використовуватися як монотерапія або у схемах комплексного лікування.

Метформін (метформін) належить до класу препаратів, які називаються бігуанідами. Він покращує використання глюкози в організмі, збільшуючи чутливість тканин до інсуліну та знижуючи вироблення глюкози в печінці.

Важливо! Рішення про те, який препарат вибрати та яку комбінацію використовувати, має бути засноване виключно на картині захворювання конкретного пацієнта та рекомендаціях лікаря.