Діазолін - інструкція, склад, спосіб застосування

Діазолін призначається для лікування алергічних захворювань. Показання до застосування згідно з інструкцією:

• алергічний риніт;
• поліноз (алергія на пилок деяких рослин) – лікування та профілактика;
• харчова та лікарська алергія;
• кропив'янка, екзема, нейродерміт та інші шкірні захворювання, які супроводжуються свербінням і набряком.

Діазолін відпускається з аптеки без рецепта. Однак перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути небажаних побічних ефектів.

Спосіб застосування. Таблетки та драже приймають всередину, запиваючи водою, після їди (у деяких випадках засіб може викликати подразнення слизової оболонки шлунка).

Дозування підбирає лікар, враховуючи вираженість симптомів і вік пацієнта:

• дітям від 3 до 5 років призначають 25-50 мг на добу;
• від 5 до 12 років – по 50 мг 1-2 рази на день;
• дітям старше 12 років і дорослим – по 100-200 мг 1-2 рази на добу.

Максимальна “доросла” доза – 300 мг разова та 600 мг добова.

При нирковій та/або печінковій недостатності лікар може коригувати дозування Діазоліну та інтервал між прийомами.

При передозуванні Діазоліну підвищується ризик виникнення побічних реакцій: сонливість, загальмованість, втомлюваність, біль в епігастрії. У поодиноких випадках при прийомі високих доз відзначалися алергічні реакції на Діазолін у вигляді свербежу, висипу, набряку Квінке.

У разі передозування проводять симптоматичне лікування, за необхідності промивають шлунок і призначають форсований діурез (збільшення за допомогою діуретиків та крапельниць об'єму сечі для виведення шкідливих речовин).

Суспензію з гранул Діазоліну зазвичай використовують для лікування дітей віком від 2 років, хоча за необхідності її можна застосовувати і для дорослих, наприклад за наявності проблем з проковтуванням таблеток / драже.

Для приготування оральної суспензії у флакон з гранулами необхідно додати 100 мл теплої води і ретельно збовтати протягом 10 хвилин. Для відмірювання суспензії зручно використовувати градуйований стаканчик, який додається до флакона з гранулами.

Кратність застосування суспензії – 2-3 рази на день. Скільки суспензії давати дитині за один раз, залежить від віку:

• 2-3 роки – по 2,5 мл;
• 4-6 років – по 5 мл;
• 7-10 років – по 7,5 мл.

Важливо! Необхідно чітко дотримуватися призначеного дозування, оскільки у дітей можуть спостерігатися парадоксальні реакції на мебгідролін: підвищена збудливість, тремор, порушення сну.

Важливо! Перед кожним застосуванням флакон із суспензією необхідно добре струшувати. Приготовлений розчин має обмежений термін придатності – 7 днів.

Препарат не призначають дітям віком до 2 років.

З 2 років можна застосовувати Діазолін у формі оральної суспензії, з 3 років – у формі драже і таблеток по 50 мг (Діазолін Фармак, Діазолін СБ-фарма).

Важливо! В офіційній інструкції із застосування таблеток Діазолін-Дарниця по 100 мг дозволяється застосування дітям лише від 5 років.

Драже приймають внутрішньо, не розсмоктуючи, запиваючи водою.

Діюча речовина має гіркуватий смак. Для корекції смаку верхній шар драже виготовлено з цукру, а сам лікарський засіб знаходиться у ядрі. Якщо призначено дозування Діазоліну для дітей менше ніж 50 мг – слід застосовувати суспензію або таблетки, які можна ділити на частини.

Ефективність препарату не залежить від лікарської форми, хоча кожна з них має свої переваги щодо зручності застосування та дозування.

Таблетки мають риску, що дозволяє поділити їх на 2 або 4 частини, якщо разова доза становить 25 мг або 50 мг.

Драже легко ковтати завдяки круглій, обтічній формі. Проте драже не можна ділити на частини.

Гранули – суспензія, приготована з них, має приємний солодкий смак; легко відміряти необхідну дозу, що особливо важливо у педіатрії. Хоча в інструкції написано, що суспензія призначена для дітей віком від 2 до 10 років, приймати її можна і дорослим із проблемами ковтання – необхідно лише правильно розрахувати дозування: 5 мл готової суспензії містять 30 мг мебгідроліну.

Ефект розвивається за 15-30 хвилин після прийому, а максимальна дія відзначається за 1-2 години.

У деяких випадках антигістамінна дія може зберігатися протягом 2 діб.

Тривалість прийому препарату визначає лікар, залежно від захворювання та ступеня його тяжкості, симптоматики, ефекту від лікування. У середньому курс лікування становить 5-7 днів.

Зазвичай прийом препарату добре переноситься, побічні ефекти зустрічаються нечасто. Можливий розвиток диспепсичних явищ у вигляді нудоти, блювання, болючих відчуттів у животі, порушення випорожнень. 

Також на початку лікування можуть спостерігатися головний біль, запаморочення, сонливість, загальна слабкість, підвищена стомлюваність, тремор, тривожність.

Вагітність належить до протипоказань до застосування препарату.

Мебгідролін проникає у грудне молоко, тому на період лікування необхідно припинити годування груддю.

Протипоказання до застосування згідно з інструкцією:

• підвищена чутливість до діючого та/або допоміжних компонентів препарату;
• виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у період загострення;
• запальні захворювання ШКТ;
• стеноз воротаря шлунка – звуження отвору між шлунком і кишечником;
• закритокутова глаукома;
• епілепсія;
• аритмії;
• гіперплазія передміхурової залози;
• вагітність і грудне вигодовування;
• дитячий вік: до 2 років (суспензія) чи до 3 років (таблетки).

Ні, під час лікування вживати алкоголь заборонено. Діазолін посилює пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервову систему, що може призвести до непередбачуваних наслідків.

Крім того, інструкція забороняє при використанні Діазоліну від алергії приймати будь-які лікарські засоби, що містять спирт.

Усі ці препарати належать до групи Н1-гістаміноблокаторів і застосовуються для лікування симптомів алергії, але містять різні діючі речовини:

• Діазолін – мебгідролін;
• Супрастин – хлоропіраміну гідрохлорид;
• Цетрин – цетиризин;
• Лоратадин – однойменна активна речовина.

Не можна сказати, що якийсь препарат кращий чи гірший – їхня дія дещо відрізняється. Наприклад, Цетрин та Лоратадин належать до представників другого покоління антигістамінних засобів – вони не проникають у головний мозок і не мають седативного ефекту. А от Супрастин (перше покоління) призначають тоді, коли потрібний ще й седативний ефект.

Конкретний лікарський засіб має підбирати лікар.

Так, Діазолін при алергії може бути призначений собаці, коту та іншим домашнім тваринам. Але надто небажано робити це самостійно. Необхідно звернутися до ветклініки, де визначать правильне дозування Діазоліну собаці чи іншій тварині, або порекомендують інший протиалергічний препарат.