Езантал - інструкція, склад, спосіб застосування

Езантал випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою і містять по 10 мг або 20 мг лерканідипіну.

Виробник – ТОВ НВП Мікрохім (Україна).

Основне показання до застосування Езанталу (лерканідипіну) – есенціальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) легкого та помірного ступеня тяжкості у дорослих пацієнтів.

Стандартна початкова доза – 10 мг, які приймають за один раз. За показаннями дозу можна збільшити до 20 мг на добу (тільки за призначенням лікаря).

Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна, але на початку лікування вони повинні перебувати під наглядом лікаря.

Таблетки ковтають не розжовуючи і запиваючи водою. Інструкція рекомендує прийом препарату вранці, за 15 хвилин до сніданку. Однак в деяких випадках – наприклад, якщо тиск підвищується вночі / вранці, – лікар може порекомендувати прийом препарату на ніч (теж 1 раз на добу).

Важливо! Під час лікування Езанталом (лерканідипіном) не можна вживати грейпфрути або грейпфрутовий сік, а також алкогольні напої.

Препарат не призначається у віці до 18 років, а також при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до лерканідипіну та/або будь-яких допоміжних речовин у складі таблеток;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ);
• тяжких порушеннях функції печінки та/або нирок (при швидкості клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв, а також при діалізі). Важливо! Зазвичай при таких діагнозах легкого або середнього ступеня не призначається добова доза 20 мг, але 10 мг іноді можуть застосовуватися (строго за призначенням лікаря);
• декомпенсованій серцевій недостатності;
• інфаркті міокарда, перенесеному протягом останнього місяця;
• нестабільній стенокардії;
• обструкції судин, що виходять з лівого шлуночка серця;
• одночасному застосуванні циклоспорину та/або потужних інгібіторів СYР3А4;
• спадковій непереносимості галактози, глюкозо-галактозної мальабсорбції або загальному дефіциті лактази, оскільки до складу таблеток входить лактоза.

Необхідна обережність у разі застосування препарату при:

• синдромі слабкості синусового вузла;
• порушенні функції лівого серцевого шлуночка;
• ішемічній хворобі серця (ІХС);
• легкій та помірній печінковій / нирковій недостатності
• перитонеальному діалізі.

Таблетки містять лактозу, тому їх не слід призначати при спадковій непереносимості галактози, глюкозо-галактозній мальабсорбції або загальному дефіциті лактази.

Під час лікування заборонено вживання алкоголю. Така комбінація може посилити гіпотензивну дію препарату з непередбачуваними наслідками.

У деяких випадках, особливо на початку терапії Езанталом, можуть спостерігатися запаморочення, астенія, підвищена втомлюваність і сонливість, що може впливати на швидкість реакції. Це слід враховувати при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами.

Найчастіше побічні реакції на лерканідипін (Езантал) проявляються у вигляді:

• частішання та/або посилення серцебиття;
• набряків ніг;
• припливів крові до обличчя;
• головного болю.

Рідше можливі нудота, болі в животі, шкірні висипання, міалгія (біль у м'язах), стомлюваність та інші побічні ефекти, повний перелік яких міститься в офіційній інструкції до ліків.

Інструкція повідомляє, що приймати Леркамен слід як мінімум за 15 хвилин до їди, стандартно – вранці, перед сніданком, хоча в деяких випадках може бути призначений прийом таблеток на ніч (якщо тиск у пацієнта підвищується не протягом дня, а вночі або вранці).

Під час лікування заборонено вживання алкоголю, оскільки це може посилити дію препарату з непередбачуваними наслідками (в тому числі можлива виражена гіпотензія або навіть кома).

Через можливе ослаблення дії лерканідипіну заборонено поєднувати Езантал з:

• інгібіторами ферменту CYP3А4 (у тому числі з протигрибковими засобами – ітраконазолом і кетоконазолом; антибіотиками – еритроміцином і кларитроміцином; з циклоспорином та ін.);
• індукторами CYP3А4 (рифампіцин, фенобарбітал, карбамазепін та ін.);
• циклоспорином.

Важливо! Індуктори CYP3А4 (рифампіцин, фенобарбітал, карбамазепін та інші) можуть знижувати гіпотензивну дію лерканідипіну

Езантал, діуретики та іАПФ. Препарат можна комбінувати з діуретиками (сечогінними засобами) та інгібіторами АПФ (ще одна група препаратів «від тиску»). Однак, якщо пацієнт приймає ліки, що знижують артеріальний тиск, за іншими показаннями (наприклад, альфа-блокатори при захворюваннях сечовивідних шляхів), – необхідно враховувати можливе посилення гіпотензивної (знижуючої тиск) дії.

Інші можливі лікарські взаємодії ліків детально описані в офіційній інструкції до нього.

Основні симптоми передозування препарату проявляються у вигляді:

• вираженого зниження артеріального тиску (гіпотензія);
• запаморочення і головного болю;
• відчуття серцебиття (а при прийомі високих доз можливий розвиток брадикардії – уповільнення серцевого ритму).

Важливо! При передозуванні лерканідипіну слід негайно звернутися за медичною допомогою. Показана підтримуюча терапія і лікарське спостереження (у важких випадках – у відділенні інтенсивної терапії).

Таблетки зберігають в оригінальній упаковці при температурі до 25 ^оС, в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Lercanidipine in the Management of Hypertension: An Update
• Drugs.com, Lercanidipine (International)

• Health-ua.com, Лерканідипін: огляд ефективності в терапії артеріальної гіпертензії