Флоразід - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат застосовують за гострих і хронічних інфекційних захворювань, збудники яких чутливі до цефтазидиму.

Антибіотик призначають для лікування і профілактики у дорослих та дітей таких захворювань та станів, як:

• госпітальна пневмонія;
• муковісцидоз, що супроводжується інфекціями дихальних шляхів;
• бактеріальний менінгіт;
• отити – хронічний середній та злоякісний зовнішній;
• ускладнення на тлі інфекції сечовивідних шляхів, черевної порожнини, шкіри та м'яких тканин;
• перитоніт (під час постійного амбулаторного діалізу);
• інфекційні захворювання кісток і суглобів.

З профілактичною метою розчин антибіотика також вводять при хірургічних операціях на простаті (наприклад, трансуретральній резекції – видалення патологічних тканин або всієї передміхурової залози).

Перед використанням слід переконатися у відсутності гіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринових і β-лактамних антибіотиків. Бажано також визначити чутливість патогенної мікрофлори до цефтазидиму, провівши бакпосів.

Розчин вводять:

• внутрішньом'язово глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза або передню зовнішню (латеральну) частину стегна;
• внутрішньовенно ін'єкційно (шприцем);
• внутрішньовенно інфузійно (“крапельницею”) – рекомендовано вводити в систему у випадках, коли парентерально вводяться рідини.

Препарат сумісний з багатьма розчинами, крім бікарбонату натрію (соди). Як розчинники використовують розчин глюкози (5% або 10%), фізрозчин, натрію лактат та інші.

При внутрішньом'язовому введенні можна використовувати 0,5% чи 1% розчин лідокаїну, попередньо з'ясувавши переносимість даного анестетика.

Повний алгоритм приготування розчину для ін'єкцій порошку описаний в інструкції з застосування Флоразіду.

Кількість розчинника, що використовується:

• для внутрішньом'язових ін'єкцій – 3 мл на 1 г цефтазидиму;
• для болюсного введення – 10 мл;
• для внутрішньовенної інфузії – 50 мл на 1-2 г порошку.

Приготовлений розчин можна зберігати:

• до 8 годин при кімнатній температурі;
• впродовж 1 доби при температурі від 2 до 8 °С.

Дозування препарату залежить від кількох факторів:

• тяжкості інфекційного захворювання;
• виду інфекції;
• віку пацієнта;
• сприйнятливості до діючої речовини цефтазидиму;
• роботи нирок (при нирковій недостатності дозування зменшується).

Добову дозу та кратність введення визначає лікар.

Лікування антибіотиком проводять під контролем лікаря, який визначає тривалість терапії залежно від ефекту.

Важливо! Тривале використання антибактеріального лікарського засобу, а також переривання лікування раніше за встановлений термін можуть спричинити зростання резистентних (стійких) до цефтазидиму мікроорганізмів.

Препарат застосовують у комплексній антибіотикотерапії лише коли частина бактерій, що викликають інфекційно-запальне захворювання, не чутливі до дії цефтазидиму. Доцільність одночасного застосування з іншими антибіотиками може визначити лише лікар.

Важливо! Заборонено змішувати в одному шприці або "крапельниці" цефтазидим та антибіотики-аміноглікозиди.

Вагітність. Строго за призначенням лікаря, коли користь для вагітної значно перевищує ризик негативного впливу на плід.

Грудне вигодовування. Цефтазидим потрапляє у грудне молоко у малих кількостях, тому препарат може бути дозволений для використання у період годування груддю. У деяких випадках може бути рекомендовано тимчасово перервати ГВ на час лікування. Без призначення лікаря використовувати антибіотик не можна.

Так, антибіотик може викликати низку небажаних реакцій:

• тромбофлебіт / флебіт у місці інфузійного введення;
• запалення та біль при внутрішньом'язовій ін'єкції;
• діарею;
• коліт;
• підвищення рівня печінкових ферментів;
• кропив'янку, висип.

З повним переліком можливих побічних ефектів можна ознайомитися в інструкції із застосування Флоразіду.

Так, у поодиноких випадках може виникати кандидоз, зокрема оральний грибковий стоматит і вагініт. Це характерно при застосуванні багатьох антибіотиків, тому під час або після лікування ними часто призначається прийом протигрибкових засобів та/або пробіотиків.