Гіпотіазид - інструкція, склад, спосіб застосування

Серед показань:

• набряковий синдром при хворобах серцево-судинної системи, печінки та нирок;
• набряки перед менструацією;
• набряки, пов'язані із застосуванням певних ліків, наприклад, кортикостероїдів;
• для симптоматичного лікування зниження поліурії (парадоксальним чином), найчастіше при нецукровому діабеті ниркової етіології. Однак у цьому випадку дані щодо застосування обмежені, рекомендована терапія аналогами гормону вазопресину;
• для зниження гіперкальціурії.

Також препарат входить до складу фіксованих комбінацій для лікування АГ (підвищеного тиску).

У показаннях до препарату немає інформації про ефективність Гіпотіазиду зниження маси тіла. Як і інші сечогінні засоби, використовувати його для цієї мети заборонено, інакше можуть розвинутись вкрай тяжкі наслідки для організму.

У процесі терапії будь-якими препаратами групи тіазидів існує ризик зниження глюкозотолерантності, у зв'язку з чим не рекомендують приймати Гіпотіазид разом з протидіабетичними препаратами.

• гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• гіперчутливість до інших сульфаніламідів;
• анурія;
• тяжка ниркова та/або печінкова недостатність;
• резистентна до терапії гіпокаліємія (дефіцит калію) або гіперкальціємія (надлишок кальцію);
• рефрактерна гіпонатріємія (дефіцит натрію);
• симптомна гіперурикемія (називається також подагрою);
• вагітність, лактація.

Крім того, препарат несумісний із Фуросемідом.

Так, його призначають при:

• набряковому синдромі на тлі серцево-судинних захворювань, хвороб печінки та нирок;
• передменструальних набряків;
• набряках, викликаних прийомом певних ліків, наприклад кортикостероїдів.

Досвід використання Гідрохлортіазиду під час виношування плода, особливо І триместру, обмежений.

Діюча речовина проникає крізь плацентарний бар'єр. У разі прийомі у ІІ та ІІІ триместрах вона може порушувати фетоплацентарний кровообіг і викликати у плода жовтяницю, електролітний дисбаланс, тромбоцитопенію та ін.

В ідеалі Гіпотіазид у таблетках забороняється приймати під час вагітності; препарат дозволяється застосовувати лише за наявності достатнього обґрунтування, після консультації з лікарем.

Індапамід (надає додаткового ефекту щодо вазодилатації, має позитивний вплив на ліпідний профіль) та Гіпотіазид є сечогінними засобами (діуретиками), що часто використовуються в кардіології, нефрології, хірургії, неврології та ендокринології для зниження артеріального тиску та усунення набряків.

Ці ліки використовуються разом з гіпотензивними (знижуючими тиск) засобами. Успішно регулюють діастолічний і систолічний тиск.

Механізм дії обох ліків схожий.

Гіпотіазид повільніше регулює показники АТ порівняно з Індапамідом. Для досягнення ідентичного ефекту необхідно приймати подвійну дозу Гіпотіазиду та вдвічі частіше, що призведе безпосередньо до побічних ефектів.

Гіпотіазид ефективний при першому та другому ступенях гіпертонічної хвороби, при інших формах він не дає бажаного результату.

Індапамід швидше всмоктується і досягає піку концентрації, виводячи зайву рідину з організму без серйозної шкоди здоров'ю. Індапамід не впливає на рН сечі та крові, а також не виявляє побічних ефектів на кшталт алергії, дистрофії, склерозу.

Індапамід підвищує фільтраційну здатність нирок, але не порушує їхню нормальну функціональність навіть у разі тривалого прийому. Гіпотіазид після тривалого застосування впливає на роботу нирок, уповільнюючи фільтрацію та посилюючи процес склерозування. У малих дозах при короткочасному застосуванні препарат не призводить до гістологічних та фізіологічних змін структури ниркової паренхіми.

Доведено, що при цукровому діабеті прийом Індапаміду протягом півроку позитивно впливає на роботу серцевого м'яза, а також на всю судинну систему.

Однак багато позитивних відмінностей Індапаміду не витісняють Гіпотіазид зі схем лікування гіпертонічної хвороби. Адже не всі пацієнти переносять швидкий перепад тиску, тому Гіпотіазид з повільною дією виведення рідини з судинної мережі – це саме той препарат, який призначається пацієнтам цієї категорії. Цей препарат є ефективним засобом терапії нефротичного синдрому, поліурії, набряків ендокринної етіології.

Обидва препарати призначаються лише за рекомендацією лікаря.