Глікостерил - інструкція, склад, спосіб застосування

Водний розчин містить:

• солі – натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид дигідрат, магнію хлорид гексагідрат;
• вуглевод – фруктозу.

Натрій має регідратуючу дію, заповнює втрату рідини.

Кальцій усуває нестачу іонів кальцію, необхідних для здійснення передачі нервових імпульсів, скорочення скелетних і гладких м'язів, діяльності міокарда, згортання крові, попередження запалень, підвищення стійкості організму до інфекцій.

Калій бере участь у проведенні нервових імпульсів, підвищує рівень ацетилхоліну, сприяє збудженню нервової вегетативної системи, покращує скорочення скелетних м'язів. Має діуретичну (сечогінну) дію.

Магній бере участь в обмінних процесах, будові білкових молекул, скороченні м'язів та передачі нервових імпульсів. Має антиспастичну дію, виводить холестерин.

Солі цих речовин входять до складу Глікостерилу в збалансованих концентраціях – приблизно таких, як і в плазмі крові.

Фруктоза стимулює синтез глюкози та глікогену в організмі, покращує надходження глюкози до клітин, має виражену антикетогенну дію.

Інфузії препарату проводять для:

• відновлення водно-сольового балансу – компенсації рідини та електролітів;
• попередження розвитку ацидозу;
• покращення капілярного кровообігу;
• посилення діурезу;
• дезінтоксикації організму.

Згідно з офіційною інструкцією із застосування, Глікостерил використовують при:

• крововтратах та опіках для первинного плазмозаміщення;
• нестримному блюванні, профузній (безперервній) діареї, перитоніті – з метою регідратації організму;
• комплексній терапії цукрового діабету та порушень утилізації глюкози для часткового задоволення потреб у вуглеводах.

Важливо! Через відсутність клінічних досліджень препарат не використовується у педіатрії, тобто дітям його не призначають.

Дорослим розчин вводиться виключно внутрішньовенно.

Схему лікування призначає лікар, враховуючи вік пацієнта, його масу тіла, стан та результати лабораторних досліджень.

Вводять розчин краплинно або струминно. Швидкість інфузії, розрахунок пропорції розчину до маси тіла, максимальна добова доза та інші дані наведені в інструкції з застосування Глікостерилу, в розділі “Спосіб застосування та дози”.

Важливо! Препарат заборонено змішувати з фосфат- і карбонатвмісними розчинами через несумісність.

Під час використання препарату можуть виникати алергічні реакції (почервоніння, висипання на шкірі), підвищення температури тіла (гіпертермія), зниження або підвищення артеріального тиску, порушення серцевого ритму (тахікардія), набряки, лактоацидоз.

При масивному інфузійному введенні Глікостерилу та інших плазмозамінних розчинів можуть виникати порушення водно-електролітного балансу та гіпергідратація.

Найчастіше побічні ефекти виникають за введення занадто великої кількості розчину або недотримання рекомендованої швидкості введення. Зазвичай вони зникають через деякий час після інфузії або зменшення її швидкості.

У ці періоди препарат використовується лише у виняткових випадках – коли очікувана користь від застосування для лікування матері більше, ніж можливий ризик для плода або немовляти.

З повним переліком протипоказань можна ознайомитись в інструкції із застосування. Деякі з них:

• гіперволемія – збільшення обсягу циркулюючої крові;
• набряки;
• гіпергідратація – надлишковий вміст води в організмі;
• гіпернатріємія, гіперкаліємія (підвищення рівнів натрія та калія в організмі);
• мозковий крововилив;
• ниркова недостатність;
• підвищення чутливості до фруктози чи інших складових лікарського засобу.

Необхідно враховувати взаємодію препарату, якщо необхідне одночасне використання з іншими ліками:

• затримка іонів натрію при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
• затримка іонів калію на тлі прийому з інгібіторами АПФ;
• збільшення токсичного ефекту серцевих глікозидів та ін. Повний перелік взаємодій наведено в інструкції до препарату.

Важливо! Кожні 100 мл Глікостерилу містять 5 г або 10 г фруктози. Тому його з обережністю використовують пацієнтам із цукровим діабетом при тривалому введенні (понад 5 днів), оскільки існує ризик виникнення гіперглікемії.