Хемоміцин - інструкція, склад, спосіб застосування

Інструкція із застосування повідомляє, що препарат може застосовуватися при інфекційних захворюваннях, які вражають:

• ЛОР-органи (при бактеріальних фарингітах, тонзилітах, синуситах, середніх отитах);
• дихальні шляхи (при бронхіті бактеріального походження, негоспитальной пневмонії);
• шкірні покриви та м'які тканини (при хворобі Лайма – бореліоз у початковій стадії, бешисі, імпетиго, вторинних піодерматозах);
• сечостатеву систему (при інфекціях, що передаються статевим шляхом, у тому числі при хламідіозі, спричиненому хламідією Chlamydia trachomatis).

Застосування препарату Хемоміцин при захворюваннях, які не вказані в інструкції (наприклад, при циститі, гаймориті та ін.) можливе лише в тому випадку, якщо вони викликані бактеріями, чутливими до діючої речовини ліків – азитроміцину.

ВАЖЛИВО! Хемоміцин, як і інші антибіотики, не застосовують при грипі, оскільки збудник грипу – вірус, а не бактерія. Антибіотик у цьому випадку може бути використаний лише якщо паралельно розвинулось бактеріальне ускладнення.

ВАЖЛИВО! Бактерія, що викликала те чи інше захворювання, може бути стійкою (резистентною) до азитроміцину. Тому дуже важливо застосовувати антибіотик Хемоміцин лише після проведення аналізу – бактеріологічного посіву (бакпосіву) з визначенням чутливості патогенної флори. Таблиця зі ступенями чутливості мікроорганізмів до азитроміцину є в офіційній інструкції із застосування препарату.

ВАЖЛИВО! Азитроміцин має чимало протипоказань до застосування та побічних ефектів, а також вступає у взаємодію з багатьма іншими лікарськими засобами та речовинами. Тому призначати ці ліки має право лише досвідчений лікар, який знає повну картину стану здоров'я пацієнта.

Серед показань в офіційній інструкції до Хемоміцину уреаплазмоз відсутній. Однак у списку бактерій, проти яких активний азитроміцин, є Ureaplasma urealyticum – уреаплазма, що викликає генітальний уреаплазмоз. Тому призначення препарату Хемоміцин від уреаплазми можливе, але тільки за призначенням лікаря та після проведення бакпосіву.

Дозування у кожному конкретному випадку залежить від діагнозу, віку пацієнта, супутніх захворювань та ліків, які він приймає паралельно. Варіанти дозування наведені в інструкції (розділ «Режим дозування»). Як приймати Хемоміцин, вирішує лікар.

Так, Хемоміцин дозволений для застосування для дітей різного віку, але можливість його використання залежить від форми препарату:

• суспензія Хемоміцин може застосовуватись для дітей від 6 місяців;
• таблетки та капсули – від 12 років при масі тіла понад 45 кг;
• крапельниці з ліофілізатом – від 18 років.

Детальний опис дозування залежно від віку пацієнта та інших важливих факторів наведено в інструкції (розділ «Режим дозування»).

У кожному окремому випадку необхідна консультація досвідченого лікаря, без його призначення препарат заборонено приймати як дітям, так і дорослим.

Хемоміцин, як і інші препарати азитроміцину, може призначатися при вагітності, але лише у крайніх випадках – за життєвими показаннями. Детальні дослідження з цього приводу не проводилися.

Що ж до грудного вигодовування (ГВ) – антибіотик здатний проникати у грудне молоко. Тому під час ГВ його призначають лише після ретельного аналізу співвідношення очікуваної користі для жінки та можливих ризиків для немовляти.

Інструкція із застосування не містить прямої заборони на таке поєднання. Однак не рекомендується вживати алкоголь паралельно з лікуванням будь-якими антибіотиками, включаючи Хемоміцин. Таке поєднання надає підвищене навантаження на печінку, нирки та інші органи.

Це ідентичні препарати, оскільки діюча речовина Сумамеду – також азитроміцин, як і в Хемоміцині. Проте остаточний вибір антибіотика має право робити лише досвідчений лікар і лише після проведення тесту на чутливість патогенної флори (бакпосіву).