Imidopiran (Імідопіран) - інструкція, склад, спосіб застосування

Імідопіран випускається у формі стерильного ін'єкційного розчину для підшкірного введення в ампулах по 2 мл. У 1 мл розчину міститься 120 мг імідокарбу дипропіонату.

Виробник – фармацевтична компанія Arterium / Артеріум (Україна).

Імідопіран застосовується для собак і сільськогосподарських тварин: великої рогатої худоби (ВРХ), овець, кіз, коней, мулів і ослів.

Препарат ефективний для лікування і профілактики кровопаразитарних захворювань:

• бабезіоз (піроплазмоз): Babesia canis, B. bovis, B. bigemina, B. gibsoni, B. caballi, B. equi, B. divergens, B. ovis, B. colchica;
• тейлеріоз: Theileria annulata, T. orientalis, T. mutans, T. ovis, T. sergenti;
• анаплазмоз: Anaplasma marginale, A. ovis;
• ерліхіоз: Ehrlichia canis;
• франсаієльоз, нутталіоз, трипаносомоз та інші протозойні інфекції;
• змішані інвазії, що передаються іксодовими кліщами.

Важливо! Препарат вводиться виключно підшкірно.

Підбір дози та режим застосування відрізняються залежно від виду тварини.

Імідопіран для собак

Дозування: 0,3–0,5 мл на 10 кг маси тіла (≈ 6,6 мг імідокарбу дипропіонату на 1 кг ваги собаки).

Лікувальна схема:

• перше введення – відразу після постановки діагнозу;
• друге введення – через 14 днів.

Всього 2 ін'єкції на курс.

Профілактична схема:

• одноразово в сезон активності кліщів (особливо під час полювання, лісових прогулянок, проживання в ендемічних районах).

Важливо:

• собака повинна перебувати під наглядом лікаря мінімум 15 хвилин після ін'єкції;
• обов'язково поєднувати Імідопіран з антигістамінними (протиалергічними) засобами, оскільки імідокарб може викликати холінергічні реакції.

Велика рогата худоба (ВРХ), вівці, кози, коні, мули та осли

Шлях введення: підшкірно, переважно в область шиї.

Терапевтична (лікувальна) доза – 1 мл на 100 кг маси тіла (одноразово).

Профілактична доза – 2,5 мл на 100 кг маси тіла.

Частота профілактики:

• ВРХ – 1 раз на 6 тижнів;
• коні, мули, осли – 1 раз на 4 тижні.

Важливо! Профілактика особливо важлива:

• при появі в групі перших хворих тварин;
• при спалаху активності кліщів;
• після ввезення тварин з регіонів з високим ризиком  кровопаразитарних захворювань (протягом 7 днів після прибуття).

Вікові обмеження. Безпека імідокарбу для тварин раннього віку офіційно не підтверджена. У міжнародних протоколах імідокарб не рекомендується для застосування:

• щенятам віком до 4–6 тижнів;
• телятам, козенятам і ягнятам віком до 3–4 тижнів;
• лошатам віком до 1 місяця.

У молодих тварин препарат використовують виключно за життєвими показаннями і під суворим контролем ветеринарного лікаря.

Інші протипоказання:

• індивідуальна гіперчутливість до імідокарбу;
• важкі алергічні реакції в анамнезі;
• виснажені, тяжко хворі тварини – на розсуд ветеринара;
• при будь-яких порушеннях функції печінки необхідна крайня обережність.

Важливо! Імідопіран відноситься до високоактивних антипротозойних засобів з потенційною токсичністю, тому будь-які профілактичні схеми повинен призначати саме ветеринар, а не господар «про всяк випадок».

Препарат може викликати холінергічні реакції (слинотеча, блювота, неспокій, діарея), тому Імідопіран для собак обов'язково поєднувати з антигістамінними (протиалергічними) засобами і спостерігати собаку після ін'єкції мінімум протягом 15 хвилин.

Імідокарб має тривалий період утримання терапевтичних концентрацій – повторні введення повинні виконуватися строго за схемою для тих чи інших тварин (див. розділ «Режим дозування»).

Не можна перевищувати дозу – це підвищує ризик токсичності.

Ін'єкція може бути болючою – допускається локальна реакція в місці уколу. При роботі з великими тваринами важливо забезпечувати фіксацію і дотримання правил безпеки.

Можливі:

• короткочасне слинотеча (особливо у собак), блювота;
• діарея або біль у животі;
• реакції гіперчутливості;
• болісність або набряк у місці ін'єкції;
• у сільськогосподарських тварин – короткочасне зниження апетиту.

Як правило, реакції проходять самостійно. При вираженій симптоматиці потрібне симптоматичне лікування.

Ін'єкції проводять незалежно від їжі.

Імідопіран для собак обов'язково поєднувати з антигістамінними (протиалергічними) засобами і спостерігати собаку після ін'єкції мінімум протягом 15 хвилин.

Заборонено комбінувати з препаратами, що підсилюють холінергічний ефект.

З обережністю використовувати одночасно з гепатотоксичними засобами (токсичними для печінки).

Симптоми передозування імідокарбу:

• виражене слинотеча;
• блювота, діарея;
• тремор, слабкість;
• колапс у важких випадках.

Проводиться симптоматичне лікування. Атропін може бути використаний як антидот при вираженій холінергічній реакції, але тільки за призначенням ветеринарного лікаря.

При необхідності – корекція електролітів та інфузійна підтримка.

Ампули зберігають у закритій упаковці виробника, в сухому, темному місці при температурі 5–25 °С, поза доступом дітей.

• Офіційний сайт виробника
• MDPI, Imidocarb Dipropionate Lacks Efficacy against Theileria haneyi and Fails to Consistently Clear Theileria equi in Horses Co-Infected with T. haneyi
• PubMed (NCBI), Імідокарб дипропіонат у лікуванні Anaplasma marginale у великої рогатої худоби: вплив на ферменти антиоксидантної, холінергічної та аденозинергічної систем