Еменд - інструкція, склад, спосіб застосування

Еменд випускається у двох лікарських формах:

• капсули по 80 та 125 мг апрепітанту. Одна упаковка містить три капсули – дві по 80 мг і одну 125 мг;
• ліофілізат для приготування ін'єкційного розчину, флакони по 10 мл. Один флакон містить 150 мг фосапрепітанту.

Виробник ліків – фармацевтична компанія Merck (Нідерланди).

У складі комбінованого протиблювотного лікування (з ондансетроном або іншим антагоністом 5-НТ3 + дексаметазоном) Еменд при хіміотерапії призначається пацієнтам віком від 18 років для профілактики таких станів, як:

• нудота і блювання (гострі або відстрочені), спровоковані протираковою хіміотерапією на основі цисплатину з високим еметогенним ризиком;
• нудота і блювання, пов'язані з протираковою хіміотерапією з помірним еметогенним ризиком.

Для чого застосовується Еменд, повідомляє офіційна інструкція з його застосування. Препарат у будь-якій формі призначається лише дорослим пацієнтам (віком від 18 років) і завжди у складі комбінованої терапії.

Разом із капсулами або ін'єкційним розчином Еменд повинні одночасно застосовуватися ще два препарати:

• протиблювотні ліки з групи антагоністів 5-НТ3 – ондансетрон, гранісетрон, тропісетрон або ін. за призначенням лікаря;
• дексаметазон – кортикостероїдний гормон (у таблетках).

Залежно від ступеня еметогенності протиракового лікування (високий або помірний ризик розвитку нудоти та блювання), безпосередньо Еменд застосовується 3 дні поспіль або 1 день, залежно від лікарської форми:

• капсули – 3 дні. Час прийому капсул не залежить від їди;
• внутрішньовенне введення (інфузія / ін'єкція) – 1 день.

Разом з Емендом при хіміотерапії застосовують ондансетрон або інший антагоніст 5-НТЗ та дексаметазон. Сумарна тривалість лікування всіма трьома препаратами залежить від ступеня еметогенності й може становити 1, 3 або 4 дні.

Детальні схеми лікування для різних випадків розписані в офіційних інструкціях із застосування ліків Еменд у капсулах або для внутрішньовенного введення.

Препарат не призначається у віці до 18 років, а також при:

• індивідуальній підвищеній чутливості до апрепітанту / фосапрепітанту або будь-якої з допоміжних речовин у складі;
• вагітності (може призначатися лише у крайніх випадках) і грудному вигодовуванні (ГВ слід припинити на весь період лікування);
• одночасному застосуванні пімозиду, терфенадину, астемізолу, цизаприду. Діюча речовина Еменду пригнічує ізофермент 3А4 системи цитохрому Р450 (СУР 3А4), що може спричинити підвищення концентрації перерахованих вище препаратів у плазмі крові та важкі або загрозливі для життя побічні ефекти;
• одночасному застосуванні індукторів активності CYP3A4 (рифампіцину, фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу). Ця комбінація не рекомендується, оскільки знижує плазмові концентрації апрепітанту та ефективність лікування;
• одночасному застосуванні рослинних препаратів, що містять звіробій (Hypericum perforatum).

Важливо! У деяких випадках ліки Еменд не призначають і при нирковій недостатності (на розсуд лікаря, залежно від ступеня дисфункції нирок).

Ліки Еменд мають чимало особливостей застосування. Нижче представлені лише деякі з цих особливостей, а докладно ознайомитися з іншими можна в офіційній інструкції до препарату.

Необхідна обережність при застосуванні пацієнтам з порушеннями функції печінки (помірними та тяжкими).

Під час лікування препаратом + впродовж 28 днів після закінчення застосування може знижуватися ефективність гормональних контрацептивів. У період лікування та ще 2 місяці після останньої дози Еменду потрібне застосування альтернативних або додаткових методів контрацепції.

Інфузійний Еменд вводиться лише повільно внутрішньовенно (інфузія, ін'єкція). Заборонено внутрішньом'язове або підшкірне введення. У разі розвитку місцевого подразнення ін'єкцію чи інфузію припиняють і починають наново в іншу вену.

Важливо! Якщо під час інфузії розвиваються негайні реакції підвищеної чутливості (припливи, еритема, задишка), – повторювати інфузії не рекомендується.

Капсули Еменд містять сахарозу, що слід враховувати при непереносимості деяких цукрів, цукровому діабеті тощо.

Під час лікування препаратом найчастіше фіксувалися побічні реакції у вигляді:

• зниження апетиту;
• головного болю;
• гикавки;
• підвищеної стомлюваності;
• підвищення рівня ферменту АЛТ у крові (реакція з боку печінки).

Можливі побічні ефекти, що виникають нечасто, рідко або з невідомою частотою, описані в офіційній інструкції.

Час прийому капсул / внутрішньовенного введення ліків Еменд не залежить від їди.

Під час лікування препаратом + впродовж 28 днів після закінчення застосування може знижуватися ефективність гормональних контрацептивів. У період лікування та ще 2 місяці після останньої дози Еменду потрібне застосування альтернативних або додаткових методів контрацепції.

Заборонено застосовувати препарат при одночасному застосуванні пімозиду, терфенадину, астемізолу, цизаприду. Діюча речовина Еменду пригнічує ізофермент 3А4 системи цитохрому Р450 (СУР 3А4), що може спричинити підвищення концентрації перелічених вище ліків у плазмі крові та важкі або загрозливі для життя побічні ефекти.

Препарат призначається з обережністю або взагалі не призначається при одночасному застосуванні:

• циклоспорину, такролімусу, сиролімусу, еверолімусу, алфентанілу, діерготаміну, ерготаміну, фентанілу, хінідину;
• іринотекану;
• похідних алкалоїду ріжків;
• індукторів активності CYP3A4 (рифампіцину, фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу). Ця комбінація знижує плазмові концентрації апрепітату та ефективність лікування;
• рослинних препаратів, що містять звіробій (Hypericum perforatum);
• кетоконазолу, ітраконазолу, вориконазолу, позаконазолу, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону, інгібіторів протеаз;
• варфарину.

Докладніше лікарські взаємодії описані в офіційній інструкції.

Відсутні клінічні дані про передозування. У разі передозування лікування препаратом припиняють, проводять загальне підтримуюче лікування з моніторингом стану.

Еменд чинить протиблювоту дію, тому застосування препаратів, які провокують блювання, не буде ефективним. Гемодіаліз також неефективний.

Капсули зберігають у захищеному від вологи та недоступному для дітей місці за температури до 30 оС в оригінальній упаковці.

Ліофілізат у флаконах зберігають у холодильнику за температури 2-8 °С.

Важливо! Приготовлений розчин слід використовувати негайно, але якщо це неможливо, його зберігають у холодильнику за температури 2-8 °С не довше 1 доби.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• PubMed, Aprepitant: a review of its use in the prevention of chemotherapy-induced nausea and vomiting
• MedlinePlus, Aprepitant
• Drugs.com, Aprepitant
• Drugs.com, Fosaprepitant

• Health-ua.com, Протиблювота терапія