Епобіокрин - інструкція, склад, спосіб застосування

При анемії знижується кількість еритроцитів. Епобіокрин, діючи аналогічно до людського білка ЕПО, допомагає організму виробляти більше червоних кров'яних клітин, завдяки чому вдається зменшити або уникнути переливання крові.

У процесі лікування нормалізуються лабораторні показники гемоглобіну та гематокриту (відношення об'єму еритроцитів до загального об'єму крові). Внаслідок цього усуваються симптоми, які виникали через анемію.

Препарат використовують для симптоматичного лікування анемій, що виникають, наприклад:

• за хронічного захворювання нирок (ХЗН);
• під час проведення хіміо- та радіотерапії пухлин;
• у вагітних у 3 триместрі та у породіль;
• у пацієнтів з недостатнім виробленням власного еритропоетину;
• у новонароджених недоношених дітей із ранньою анемією.

Перед хірургічними операціями, де передбачається велика втрата крові, призначають Епобіокрин для зниження гемотрансфузій (переливання крові).

Перед використанням візуально перевіряють розчин на відсутність механічних домішок і зміну забарвлення.

Лікарський засіб вводять:

• внутрішньовенно протягом 1-5 хвилин; час ін'єкції залежить від призначеної дози. Важливо! Препарат не можна вводити інфузійно, а також змішувати з розчинами інших лікарських засобів;
• підшкірно, щонайбільше 1 мл розчину в одне місце. Якщо необхідно ввести більшу кількість розчину, підшкірні ін'єкції роблять у різні місця. Вводять препарат у верхні та нижні кінцівки або передню стінку живота.

Важливо! При введенні під шкіру біодоступність епоетину альфа є значно меншою, ніж при внутрішньовенних ін'єкціях. Тому підшкірний метод введення вибирають переважно для підтримуючої терапії.

Важливо! Під час терапії Епобіокрином контролюють рівень гемоглобіну та гематокриту щонайменше 1 раз на тиждень. Після встановлення стабільних показників аналіз можна проводити рідше.

Інструкція дозволяє вводити препарат болюсно під час гемодіалізу у венозний порт.

Другий варіант: після процедури гемодіалізу через фістулу катетера вводять Епобіокрин, а потім 10 мл фізрозчину (0,9% розчину натрію хлориду), щоб промити систему і розподілити препарат у крові.

Вводять розчин внутрішньовенно. Терапія препаратом складається з двох етапів:

• коригуюча фаза – тижневе дозування становить 50 МО/кг маси тіла;
• підтримуюча фаза – на тиждень вводять від 75 до 100 МО/кг.

Можливе коригування дозування.

Пацієнтам з анемією Епобіокрин вводять підшкірно. Рекомендована доза становить 450 МО/кг на тиждень, яку вводять 1 раз на тиждень або ділять на 3 рівні за об'ємом ін'єкції протягом 7 днів.

Тривалість терапії – 1 місяць.

Під час підготовки до планового широкого хірургічного втручання препарат призначають у дозуванні 100-300 МО/кг через день. Ін'єкції починають за 10 днів до хірургічного втручання і продовжують ще 4-6 днів після операції.

Згідно з інструкцією із застосування, ліки призначають дітям від народження (зокрема недоношеним) до 18 років, які перебувають на гемодіалізі, і якщо у них діагностовано анемію, пов'язану із серйозними порушеннями роботи нирок (ХНН).

Протипоказання до застосування препарату:

• підвищена чутливість до епоетину альфа та/або допоміжних речовин;
• артеріальна гіпертензія;
• тяжкі патології судин (коронарних, периферичних, церебральних);
• вагітність і грудне вигодовування.

З обережністю призначають Епобіокрин пацієнтам, які страждають на епілепсію, хронічну печінкову недостатність.

Коробку з ампулами або заповненими шприцами рекомендується зберігати при температурі від 2 до 8 °С. Заборонено заморожувати і струшувати препарат.