Канаміцин - інструкція, склад, спосіб застосування

Антибіотик Канаміцин випускається у вигляді порошку для приготування розчину для внутрішньом'язових ін'єкцій, у флаконах по 1 г діючої речовини.

Виробник – фармацевтична компанія Київмедпрепарат (Україна). 

Ліки призначаються при важких бактеріальних інфекціях, викликаних чутливими до канаміцину мікроорганізмами, в тому числі таких як:

• туберкульоз легенів та інших органів (у складі комбінованої терапії);
• сепсис (зараження крові);
• інфекції дихальних шляхів (пневмонія, абсцес легені);
• інфекції сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит);
• інфекції шкіри, м'яких тканин, кісток і суглобів;
• перитоніт, ендокардит, менінгіт та ін.

Як і інші аміноглікозиди, канамицин може застосовуватися в гінекології для лікування запальних захворювань статевих органів у жінок (ВЗПО).

Важливо! Канаміцин часто застосовують, коли збудник стійкий до інших антибіотиків, або в ситуаціях, коли потрібна швидка і сильна дія.

Перед початком лікування проводять пробу на чутливість до препарату.

Канаміцин вводять внутрішньом'язово. Розчин готують безпосередньо перед застосуванням: вміст флакона (1 г) розчиняють у 4 мл стерильної води для ін'єкцій або 0,25–0,5% розчину новокаїну. У дітей використовують тільки воду для ін'єкцій. Ін'єкцію роблять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідниці, зазвичай 2–3 рази на добу.

Дозування підбирається індивідуально, з урахуванням віку, маси тіла і стану пацієнта.

Дорослі (нетуберкульозні інфекції):

• разова доза – 0,5 г кожні 8–12 годин;
• добова доза – 1–1,5 г;
• максимальна разова доза – 1 г (інтервал не менше 12 год),
• максимальна добова доза – 2 г.

Курс лікування зазвичай становить 5–7 днів, за необхідності його коригують залежно від тяжкості інфекції.

Діти (нетуберкульозні інфекції):

• до 1 року – близько 0,1 г на добу (у цій віковій категорії препарат застосовують тільки у виняткових випадках);
• 1–5 років – 0,1–0,3 г на добу;
• старше 5 років – 0,3–0,5 г на добу;
• максимально – 15 мг/кг маси тіла на добу за 2–3 введення.

Курс терапії зазвичай становить 5–7 днів.

При туберкульозі:

• дорослим (від 18 років) – 1 г 1 раз на добу;
• дітям – з розрахунку 15 мг/кг маси тіла 6 днів поспіль з перервою на 7-й день.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і визначається лікарем.

При нирковій недостатності дози зменшують або збільшують інтервали між введеннями. Інтервал (у годинах) розраховують за формулою: Інтервал = рівень креатиніну (мг/100 мл) × 9. Наприклад, при креатиніні 2 мг препарат вводять кожні 18 год.

Початкова доза розраховується за формулою: маса тіла (кг) × 7 (мг).

Гемодіаліз. У день проведення процедури після її закінчення вводять додаткову разову дозу препарату.

Антибіотик Канаміцин не можна застосовувати при:

• індивідуальній непереносимості аміноглікозидів;
• вираженій нирковій недостатності;
• невриті слухового нерва (препарат може посилити втрату слуху);
• вагітності та грудному вигодовуванні.

З обережністю призначається пацієнтам літнього віку та дітям (особливо новонародженим і до 1 року), а також при міастенії (м'язовій слабкості).

Перед початком терапії необхідно визначити чутливість збудника і провести пробу на чутливість до препарату.

Під час лікування потрібен контроль функції нирок і слуху, оскільки аміноглікозиди можуть викликати нефротоксичність (пошкодження нирок) і ототоксичність (зниження слуху).

Слід уникати одночасного застосування з іншими нефро- та ототоксичними засобами.

При тривалому лікуванні потрібно контролювати рівень антибіотика в крові, щоб уникнути передозування.

Інші особливості застосування описані в офіційній інструкції до ліків.

Важливо! Препарат токсичний для нирок і органу слуху (нефротоксичність / ототоксичність). При появі серйозних побічних ефектів лікування скасовують.

Під час лікування канаміцином можливі:

• порушення з боку нирок (підвищення креатиніну, зниження сечовиділення);
• зниження слуху, шум у вухах, запаморочення;
• алергічні реакції (висип, свербіж, набряк);
• м'язова слабкість;
• нудота, блювання та ін. 

Повний перелік побічних ефектів наведено в офіційній інструкції із застосування Канаміцину.

Ін'єкції проводять незалежно від їжі; важливо дотримуватися однакових інтервалів часу між уколами (зазвичай це 8 або 12 годин).

Під час лікування рекомендується пити більше рідини для захисту нирок.

Вживання алкоголю вкрай не рекомендується на тлі лікування, оскільки етанол посилює навантаження на печінку і нирки.

Посилюється токсичність при одночасному прийомі з іншими аміноглікозидами, ванкоміцином, циклоспорином, амфотерицином В.

Підвищується ризик блокування нервово-м'язової передачі при поєднанні з міорелаксантами і деякими анестетиками.

Підвищується ризик ототоксичності та зниження слуху при використанні комбінацій канаміцину з сечогінними засобами (фуросемід, етакринова кислота).

Решта лікарських взаємодій описані в офіційній інструкції. Слід обов'язково попередити лікаря про всі ліки та дієтичні добавки, які вже приймає пацієнт.

Передозування канамицину вкрай небезпечне важкими ураженнями нирок, втратою слуху, порушенням дихання.

Необхідне негайне скасування препарату, симптоматична терапія, а також гемодіаліз або перитонеальний діаліз для прискореного виведення антибіотика.

Препарат зберігають при температурі не вище 25 °С в сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugbank, Kanamycin
• Mayo Clinic, Kanamycin (injection route)
• Health-ua.com, Аміноглікозиди як компонент антибактеріальної терапії в гінекології
• WHO, Model List of Essential Medicines (2009)