Лаферон - інструкція, склад, спосіб застосування

Інтерферон, що входить до складу препарату, блокує розмноження вірусів та стимулює роботу імунітету. Лаферон має два основні показання до застосування:

1. Лікування вірусних інфекцій.
2. Профілактика розвитку вірусних захворювань після контакту з переносником інфекції або у періоди епідемії.

Сухий порошок (ліофілізат) перед застосуванням слід розвести. Який розчинник використовувати – залежить від того, які краплі потрібно приготувати:

• у ніс – 5 мл кип'яченої води;
• у вічі – 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

Розчинник потрібно додати у флакон із порошком та збовтати.

Для лікування респіраторних інфекцій дорослим рекомендується закапувати у вічі по 4–5 крапель 6–8 разів на добу, для профілактики – по 4–5 крапель 2 рази на добу.

Для лікування очних захворювань вірусної природи необхідно закапувати у вічі по 2 краплі кожні 2 години.

Свічки (супозиторії) призначені для ректального введення. У цій формі випуску Лаферон найчастіше призначається для дітей, хоча іноді використовується й для лікування дорослих пацієнтів.

Дозування залежить насамперед від віку:

• дітям віком до 7 років – свічки по 250 мг 2 рази на добу;
• дітям старше 7 років та дорослим – свічки по 500 мг 2 рази на добу.

Тривалість лікування визначається індивідуально, але у середньому становить від 5 до 10 днів.

Перед використанням ліофілізат потрібно розвести – для цього у флакон вводять 1 мл води для ін'єкцій.

Спосіб введення, дозування та тривалість курсу лікування лікар визначає індивідуально, залежно від конкретного захворювання.

Препарат можна:

• вводити парентерально (у більшості випадків внутрішньом'язово, при інфекціях шкіри – підшкірно, у тяжких випадках – внутрішньовенно);
• закапувати у ніс;
• вводити ректально у вигляді мікроклізм.

У середньому призначають Лаферон по 1-3 мл протягом 3-7 днів. Для лікування хронічних вірусних інфекцій (хронічний гепатит, розсіяний склероз та ін.) тривалість лікування може бути набагато довшою – від 6 до 18 місяців.

При використанні Лаферону у вигляді крапель та свічок побічні ефекти розвиваються рідко, у більшості випадків прийом препарату добре переноситься. Зрідка можуть зустрічатися алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, почервоніння та свербіння шкіри.

При введенні препарату парентерально (внутрішньовенно, внутрішньом'язово) може спостерігатись грипоподібний синдром, який характеризується підвищенням температури тіла, пітливістю, слабкістю, головним болем, болями у м'язах та суглобах.

Ні. Оскільки застосування препарату у вагітних не досліджувалося, вагітність є протипоказанням до призначення Лаферону.

Обидва засоби застосовуються для лікування та профілактики вірусних інфекцій. До складу і Лаферону, і Назоферону входить інтерферон. Який препарат вибрати – залежить від показань до застосування.

Назоферон випускається у формі назального спрею та крапель, тому він призначається лише при респіраторних інфекціях.

Завдяки тому, що Лаферон випускається додатково у формі ректальних супозиторіїв та ліофілізату у флаконах, сфера його застосування ширша – препарат призначається у тому числі при вірусних інфекціях травного тракту, сечовидільної системи, вірусних гепатитах та ін.