Леркамен - інструкція, склад, спосіб застосування

Леркамен випускається у вигляді таблеток по 10 мг і 20 мг.

Від чого допомагають таблетки Леркамен (10, 20), докладно описано в інструкції. Основне показання до їхнього застосування – есенціальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) легкого та помірного ступеня важкості.

Спосіб застосування Леркамену: всередину, не розжовуючи та запиваючи водою. Інструкція рекомендує пити таблетки вранці, за 15 хвилин до їди.

Початкове дозування Леркамену складає 10 мг, за показаннями її можна збільшити до 20 мг на добу. Літнім пацієнтам корекція дози не потрібна, але на початку терапії вони мають перебувати під наглядом лікаря.

Інструкція із застосування Леркамену (10, 20) описує такі протипоказання до призначення препарату:

• тяжкі порушення роботи печінки й нирок (при швидкості клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв, а також діалізі);
• нелікована серцева недостатність;
• перенесений інфаркт міокарда (протягом місяця), нестабільна стенокардія;
• обструкція судин, що виходять з лівого шлуночка;
• підвищена чутливість до основного або допоміжних компонентів ліків.

Зверніть увагу: Леркамен (лерканідипін) не призначають одночасно з циклоспорином та сильними інгібіторами СYР3А4, а також з грейпфрутом або його соком.

Леркамен необхідно застосовувати з обережністю при таких захворюваннях і станах:

• синдромі слабкості синусового вузла;
• порушенні роботи лівого шлуночка;
• ішемічній хворобі серця;
• легкій і помірній печінковій / нирковій недостатності
• перитонеальному діалізі.

Зверніть увагу: через вміст лактози в препараті Леркамен не слід приймати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або загальним дефіцитом лактази.

Найчастіші побічні дії Леркамену (10, 20) згідно з інструкцією:

• почастішання та / або посилення серцебиття;
• набряки ніг;
• припливи крові до обличчя;
• головні болі.

Також можливі нудота, біль у животі, шкірні висипання, міалгії, стомлюваність та інші побічні ефекти Леркамену (докладніше вони описані в інструкції). Однак за відгуками й спостереженнями лікарів у більшості випадків така терапія переноситься добре.

Інструкція повідомляє, що приймати Леркамен треба щонайменше за 15 хвилин до їди. Ці таблетки не можна запивати грейпфрутовим соком.

Інгібітори ферменту CYP3A4 (наприклад, протигрибкові засоби – ітраконазол і кетоконазол, антибіотики еритроміцин і кларитроміцин), а також циклоспорин можуть впливати на метаболізм лерканідипіну, тому поєднувати ці препарати заборонено.

Індуктори CYP3А4 (рифампіцин, фенобарбітал, карбамазепін та інші) можуть знижувати гіпотензивну дію лерканідипіну, а грейпфрут і грейпфрутовий сік – навпаки, посилювати (через уповільнення метаболізму діючої речовини).

З діуретиками та інгібіторами АПФ (препаратами від тиску) Леркамен комбінувати можна. Однак, якщо пацієнт приймає ліки, які знижують тиск, з іншого приводу (наприклад, альфа-блокатори при захворюванні сечовивідних шляхів), треба враховувати можливе посилення гіпотензивної дії.

Докладніше взаємодія лерканідипіну з іншими лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

Основні симптоми передозування Леркамену:

• виражене зниження артеріального тиску;
• запаморочення й головний біль;
• відчуття серцебиття (при прийомі високих доз можливий розвиток брадикардії).

Важливо! За передозування Леркамену треба негайно звернутися за медичною допомогою для підтримувальної терапії та лікарського спостереження (в тяжких випадках – у відділенні інтенсивної терапії).

Ліки Леркамен не вимагають особливих умов зберігання, але знаходитися таблетки мають у недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні