Лікопід - інструкція, склад, спосіб застосування

Лікопід випускається у формі таблеток для прийому всередину, у двох дозуваннях глюкозамінілмурамілдипептиду (ГМДП):

• 1 мг – для дітей та підлітків від 3 до 16 років;
• 10 мг – для дорослих пацієнтів.

Лікопід є противірусним лікарським засобом, імуномодулятором. Механізм дії його активного компонента (глюкозамінілмурамілдипептиду) базується на його здатності зв'язуватися зі специфічними внутрішньоклітинними рецепторами фагоцитів і лімфоцитів, стимулюючи тим самим:

• активність макрофагів і нейтрофілів;
• синтез цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-12, γ-інтерферон, ФНО);
• проліферацію Т- і В-лімфоцитів;
• продукцію антитіл;
• активність натуральних кілерів.

Від чого допомагає Лікопід, повідомляє офіційна інструкція. Його застосування можливе при:

• псоріазі (як імунна підтримка);
• інфекціях, асоційованих з папіломавірусом (ВПЛ) – ураження шийки матки та ін.;
• гнійно-запальних захворюваннях шкіри і м'яких тканин (в тому числі після хірургічних втручань);
• хронічних інфекціях дихальних шляхів (у тому числі у дітей від 3 років);
• інфекціях, викликаних вірусом герпесу, включаючи оральний і генітальний, а також офтальмогерпес (очний);
• хронічних вірусних гепатитах В і С;
• туберкульозі легенів (у складі комплексної терапії) та ін.

Імуномодулятор Лікопід дозволений до застосування для дорослих і дітей віком від 3 років: 

• 3–16 років – у формі таблеток по 1 мг;
• дорослим – таблетки по 10 мг.

Загальні рекомендації:

• таблетки приймають внутрішньо – перорально (проковтуючи цілими) або сублінгвально (під язик);
• рекомендується прийом за 30 хвилин до їди;
• дозування і тривалість терапії залежать від захворювання і віку пацієнта.

Дозування залежить від віку пацієнта та діагнозу.

Лікопід для дорослих

Дозування підбирається залежно від наявного захворювання.

Лікопід при ВПЛ-інфекції: 10 мг на добу, курс – 10 днів.

Лікопід при псоріазі: 10 мг 1–2 рази на добу, 10 днів, потім перерва 1 день, потім 10 мг на добу. При тяжкому перебігу – по 10 мг 2 рази на добу протягом 20 днів.

Гнійно-запальні захворювання: по 2 мг 2–3 рази на добу. При тяжких формах – до 10 мг на добу. Курс – 10 днів.

Інфекції дихальних шляхів: 1–2 мг на добу. При туберкульозі – 10 мг/добу. Курс – 10 днів.

Вірус герпесу: 2 мг 1–2 рази на день. При тяжких формах – 10 мг 1–2 рази на добу. Курс – 6 днів.

Офтальмогерпес (очний герпес): 10 мг 2 рази на добу протягом 3 днів, потім перерва 3 дні, після чого – повтор курсу (до 120 мг сумарно).

Лікопід для дітей та підлітків від 3 до 16 років

Цій категорії пацієнтів зазвичай призначають по 1 мг 1–3 рази на добу. Курс – 10 днів.

При вірусних гепатитах – по 1 мг 3 рази на добу протягом 20 днів.

Лікарський засіб-імуномодулятор Лікопід не призначається у віці до 3 років, а також при:

• індивідуальній непереносимості компонентів;
• вагітності;
• грудному вигодовуванні (ГВ необхідно припинити на весь період лікування матері);
• вираженій гіпертермії (температура тіла вище 38°C);
• загостренні аутоімунного тиреоїдиту;
• рідкісних спадкових порушеннях обміну вуглеводів: галактоземія, лактазна недостатність, синдром мальабсорбції глюкози-галактози.

Таблетки можна розсмоктувати під язиком (сублінгвально).

Важливо! Пацієнтам із хронічними аутоімунними захворюваннями імуномодулятор Лікопід призначається тільки під контролем лікаря.

При температурі тіла вище 38 °C препарат не призначається – лікування починають тільки після нормалізації температури.

У педіатрії (від 3 до 16 років) використовують тільки форму 1 мг.

У літніх людей та ослаблених пацієнтів необхідна обережність при застосуванні високих доз (10 мг).

Інші особливості застосування викладені в офіційній інструкції до препарату.

Найбільш часта побічна реакція на противірусний препарат Лікопід – підвищення температури тіла до 37,5–38 °C (як правило, на початку лікування). Цей симптом не вимагає відміни препарату.

Вкрай рідко можливі алергічні реакції.

В цілому препарат добре переноситься, навіть при тривалому курсовому застосуванні.

Імуномодулятор Лікопід приймають за півгодини до їди, ковтаючи не розжовуючи (при пероральному прийомі) або сублінгвально (розсмоктуючи таблетки під язиком).

Глюкозамінілмурамілдипептид несумісний із сульфаніламідами та тетрациклінами (можлива взаємна інактивація).

Небажано поєднувати препарат з глюкокортикостероїдами (ГКС), оскільки вони знижують його ефективність.

Антациди та ентеросорбенти знижують біодоступність Лікопіду – рекомендується рознести прийом мінімум на 1–2 години.

Корисні комбінації. Лікарський засіб Лікопід підсилює:

• дію антибактеріальних засобів (антибіотиків): напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів, фторхінолонів, полієнів;
• ефекти противірусних і протигрибкових препаратів.

Випадків передозування не зареєстровано, проте при прийомі завищених доз теоретично можливе посилення побічних ефектів, включаючи лихоманку. У цьому випадку рекомендується симптоматична терапія.

Препарат зберігають у сухому та недоступному для дітей місці при температурі до +25 °C.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Inter Collegas (Харківський національний медичний університет), ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО СКЛАДУ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ
• ResearchGate, Ефективність та безпека глюкозамінілмураїлдипептиду в лікуванні захворювань, пов'язаних з вірусом папіломи людини: систематичний огляд