Лотар - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Лотар представлений у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою і містять 50 або 100 мг лозартану.

Виробник – фармацевтична компанія Алкалоїд (Північна Македонія).

Як і інші препарати лозартану, Лотар показаний для:

• терапії есенціальної гіпертензії у дорослих пацієнтів (від 18 років), а також у дітей від 6 років;
• терапії ниркових захворювань у дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією (високим тиском) і цукровим діабетом II типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/добу (як частина антигіпертензивного лікування);
• терапії хронічної серцевої недостатності у пацієнтів віком від 60 років), якщо застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) неможливе через несумісність (особливо при кашлі) або протипоказане. Важливо! Пацієнтів із серцевою недостатністю, стан яких стабілізувався при застосуванні інгібітору АПФ, не слід переводити на лікування лозартаном. У пацієнтів фракція викиду лівого шлуночка повинна становити ≤40%, стан повинен бути клінічно стабільним; крім того, пацієнти повинні дотримуватися встановленого режиму лікування хронічної серцевої недостатності;
• зниження ризику розвитку інсульту у дорослих пацієнтів (від 18 років) з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка, що підтверджено ЕКГ.

Таблетки приймають внутрішньо незалежно від їжі, запиваючи 1 склянкою води.

При артеріальній гіпертензії стандартна початкова та підтримуюча доза в більшості випадків становить 50 мг 1 раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект спостерігається через 3-6 тижнів після початку лікування.

У деяких випадках для досягнення більш вираженого ефекту дозу збільшують до 100 мг 1 раз на добу (прийом вранці) – тільки за призначенням лікаря.

Лозартан можна застосовувати як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, особливо з діуретиками – сечогінними засобами (наприклад, з гідрохлоротіазидом).

Важливо! Особливі вказівки щодо режиму дозування при різних захворюваннях і станах детально викладені в офіційній інструкції до препарату.

Лотар не застосовується у віці до 6 років, а також при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до лозартану або до допоміжних компонентів у складі препарату;
• тяжкої печінкової недостатності;
• вагітності та на етапі планування вагітності;
• грудному вигодовуванні (ГВ) – не рекомендується;
• одночасному застосуванні лікарських засобів, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом і порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2).

Гіперчутливість. Необхідний ретельний контроль стану пацієнтів з ангіоневротичним набряком в анамнезі (набряком обличчя, губ, горла і язика).

Артеріальна гіпотензія і порушення водно-електролітного балансу. При зниженому об'ємі циркулюючої крові (ОЦК) – наприклад, при прийомі діуретиків у високих дозах, обмеженні споживання солі, діареї або блювоті – може розвинутися симптоматична гіпотензія. До початку застосування лозартану показана корекція ОЦК або зниження початкової дози ліків. Це також стосується дітей віком від 6 років.

Порушення водно-електролітного балансу можливе у пацієнтів з нирковою недостатністю, з цукровим діабетом або без нього. При призначенні лозартану цій категорії пацієнтів необхідна особлива обережність. У пацієнтів з цукровим діабетом II типу і нефропатією, які приймали лозартан, відзначалося підвищена кількість випадків гіперкаліємії (надлишку калію в організмі). Необхідний ретельний контроль плазмових концентрацій калію, а також кліренсу креатиніну, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю та кліренсом креатиніну від 30 до 50 мл/хв.

Печінка. При наявності в анамнезі порушень функції печінки необхідно знизити дозу препарату. Не рекомендується застосовувати лозартан при тяжкій печінковій недостатності. Препарат не рекомендується застосовувати дітям з порушеннями функції печінки.

Нирки. В результаті інгібування РААС в деяких випадках (в тому числі коли ниркова функція пацієнта залежить від РААС і/або у пацієнтів з тяжкою формою серцевої недостатності або з порушеннями ниркової функції) відзначалися зміни функції нирок, в тому числі ниркова недостатність.

Повний перелік особливостей застосування міститься в офіційній інструкції до препарату.

Найчастіше під час застосування лозартану побічні реакції розвиваються у вигляді:

• запаморочення;
• астенії, підвищеної втомлюваності;
• сильного зниження артеріального тиску (АТ);
• гіперкаліємії (надлишку калію в організмі).

Побічні ефекти, які зустрічаються нечасто і рідко, описані в офіційній інструкції до препарату.

Лотар приймають незалежно від їжі, бажано в один і той же час дня, запиваючи склянкою води.

Одночасне застосування препаратів, які знижують артеріальний тиск (як основний або побічний ефект), може підвищувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. До таких препаратів відносяться, зокрема:

• інші антигіпертензивні засоби;
• трициклічні антидепресанти;
• нейролептики;
• баклофен;
• аміфостин.

З особливою обережністю застосовують лозартан разом з нестероїдними протизапальними засобами (наприклад, з селективними інгібіторами циклооксигенази-2, ацетилсаліциловою кислотою в протизапальних дозах і неселективними нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ). Важливо! При порушенні функції нирок одночасне застосування антагоністів ангіотензину II (лозартану) або діуретиків і НПЗЗ може спровокувати погіршення ниркової функції, в тому числі гостру ниркову недостатність і підвищення рівня калію в сироватці крові (гіперкаліємію).

Ризик розвитку гіперкаліємії підвищується при одночасному застосуванні:

• калійзберігаючих діуретиків (спіронолактону, тріамтерену, амілориду);
• засобів, що підвищують рівень калію (гепарину, препаратів, що містять триметоприм);
• калієвих добавок і солей, що містять калій.

Тому одночасне застосування зазначених препаратів не рекомендується.

Повний список можливих лікарських взаємодій міститься в офіційній інструкції до Лотару.

Інформація про випадки передозування лозартану відсутня. Ймовірними симптомами, залежно від вираженості передозування, можуть бути:

• артеріальна гіпотензія (сильне зниження тиску);
• тахікардія (прискорення серцевого ритму);
• брадикардія (уповільнення серцевого ритму).

При розвитку симптомної артеріальної гіпотензії застосовується підтримуюча терапія.

Проведення лікувальних заходів залежить від часу прийому надмірної дози лозартану, тяжкості та виду симптомів. В першу чергу необхідна стабілізація серцево-судинної системи. Рекомендується застосовувати активоване вугілля. Необхідний суворий контроль життєво важливих показників і їх стабілізація при необхідності. Гемодіаліз неефективний.

Таблетки зберігають в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці при температурі до 25 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Pubmed, Losartan: Comprehensive Profile
• Drugs.com, Losartan
• Drugs.com, Hydrochlorothiazide and losartan
• Health-ua.com, Ефективність фіксованої комбінації лозартану з гідрохлортіазидом у пацієнтів з АГ