Мемантин - інструкція, склад, спосіб застосування

В інструкції до Мемантину вказано лише одне показання – лікування Альцгеймерової хвороби. За цього захворювання з'являється й неухильно прогресує деменція – недоумство, спричинене дегенеративними процесами в головному мозку.

Таблетки від деменції Мемантин чинять цілу низку позитивних ефектів:

• покращують когнітивні (пізнавальні) функції;
• допомагають запам'ятовуванню інформації (позитивно впливають на пам'ять);
• полегшують повсякденну активність;
• знижують виразність поведінкових порушень.

Крім того, таблетки Мемантин призначають при деменції судинного походження, лобово-скроневій та змішаній деменції.

Важливо! Застосування Мемантину можливе як на початкових етапах захворювання, так і в пізніші терміни, коли вже є помірна або важка деменція.

Ліки від деменції Мемантин у деяких випадках призначають і при недоумстві іншого генезу, наприклад, внаслідок зловживання алкогольними напоями або Корсаківського амнестичного синдрому (втрата пам'яті на поточні події як відповідь організму на хронічний алкоголізм).

Ліки від деменції Мемантин призначаються та дозуються виключно лікарем. Він також проводить моніторинг стану пацієнта під час лікування препаратом. Прийом таблеток пацієнтом повинен проходити у присутності людини, яка здійснює догляд за ним.

В інструкції із застосування Мемантину наводяться рекомендації щодо підбору оптимальної добової дози – її збільшують по 5 мг на тиждень, уважно стежачи за самопочуттям хворого. Максимальна доза не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Про те, як приймати Мемантин, в інструкції вказується:

• починають лікування з дозування Мемантину 5 мг, яке приймають 1 тиждень;
• на другий тиждень добову дозу збільшують до 10 мг і приймають таку кількість ще 1 тиждень;
• третього тижня добову дозу доводять до 15 мг, ще на 1 тиждень;
• з 4-го тижня починають приймати препарат у дозі 20 мг на добу.

Доза 20 мг – підтримуюча, її приймають протягом усього курсу лікування, якщо лікар не призначив інакше.

Як довго можна приймати Мемантин, має визначити лікар, оскільки це залежить від динаміки стану пацієнта та його реакції на препарат. Зазвичай лікування триває, поки є позитивний відгук організму та добра переносимість ліків.

Важливо! Стандартний спосіб застосування Мемантину має на увазі одноразовий прийом добової дози. Пити ліки можна без прив'язки до їди, але бажано в один і той самий час.

Серед найчастіших побічних ефектів Мемантину слід зазначити:

• сонливість;
• гіперчутливість імунної системи;
• артеріальну гіпертензію (підвищення артеріального тиску);
• головний біль;
• запаморочення;
• утруднене дихання (задишка);
• запор;
• нестійкість пози, порушення рівноваги.

Менш часто можуть зустрічатися такі ускладнення:

• грибкові інфекції;
• галюцинації, неясність свідомості;
• тромбоемболія чи венозний тромбоз;
• підвищення стомлюваності;
• порушення, хиткість ходи.

Хвороба Альцгеймера часто протікає з депресивними станами, тому посилення депресії від Мемантину слід розцінювати як побічну дію препарату.

Донепезил – засіб з іншої лікарської групи, ніж Мемантин (належить до інгібіторів ацетилхолінестерази центральної дії), але також використовується для лікування хвороби Альцгеймера. Препарат покращує когнітивні функції, стимулює денну активність пацієнтів, знижує виразність апатії та депресії. Визначити, який препарат доцільніше призначити пацієнту, Мемантин або Донепезил, може лише лікар, виходячи з клінічних симптомів і тяжкості стану.

Алзепіл – ідентичний Донепезилу препарат, у них одна й та сама діюча речовина – донепезил, тому принципової різниці між Алзепілом та Донепезилом немає.