Мембрал - інструкція, склад, спосіб застосування

Деменція виникає при нейродегенеративних процесах у головному мозку, які пов'язані з порушенням глутаматергічної нейротрансмісії. Важливу роль у розвитку цього стану відіграють NMDA-рецептори.

Мемантин – це потенціалзалежний неконкурентний антагоніст NMDA-рецепторів, він змінює ефекти глутамату, який у підвищеній кількості спричиняє дисфункцію нервових клітин (нейронів).

Основне показання до призначення Мембралу (згідно з інструкцією із застосування) – це деменція альцгеймерівського типу.

Важливо! Мемантин застосовують для лікування легких і важких форм деменції.

Дозування Мембралу лікар підбирає індивідуально, починаючи терапію з 5 мг і поступово збільшуючи на 5 мг щотижня. Рекомендована схема прийому препарату:

• перший тиждень – 5 мг (пів таблетки) на добу;
• другий тиждень – ціла таблетка (10 мг) на день;
• третій тиждень – 15 мг/добу впродовж 7 днів;
• четвертий і наступні тижні – 20 мг мемантину щодня.

Важливо! Оптимальна підтримувальна доза Мембралу – 20 мг на день, вона є й максимальною добовою.

Перші три місяці необхідно регулярно оцінювати стан пацієнта (ефективність і переносимість препарату). Якщо він погано переносить лікування або терапевтичний ефект Мембралу знижується, фахівці відміняють ліки.

Мембрал приймають внутрішньо 1 раз на добу в один і той же час – з їжею або незалежно від їди.

Важливо! Терапію мемантином можна розпочинати тільки, якщо в пацієнта є опікун, який стежитиме за регулярним прийомом ліків.

Ні. Досвід застосування препарату в педіатричній практиці відсутній, дітям віком до 18 років він протипоказаний.

Ні. Мембрал використовується лише для лікування деменції в дорослих пацієнтів.

Лікарі не рекомендують вживати спиртні напої пацієнтам з деменцією, особливо в період лікування мемантином. Етиловий спирт може погіршити симптоми захворювання, посилити нейродегенеративні зміни в головному мозку, а також непередбачувано впливати на ефективність Мембралу.

Пацієнтам з деменцією не слід керувати транспортом. До того ж мемантин може значно погіршити концентрацію їхньої уваги.

Ні. Оскільки даних щодо застосування Мембралу в період вагітності немає, пацієнткам не слід приймати препарат при виношуванні дитини, крім випадків нагальної необхідності.

Невідомо, чи проникає діюча речовина препарату в грудне молоко, тому жінкам, які приймають Мембрал, необхідно припинити годування груддю.

Інструкція повідомляє, що найчастіше на тлі лікування препаратом відзначаються такі побічні ефекти:

• головний біль і запаморочення;
• підвищення артеріального тиску (гіпертензія);
• запори.

Також у пацієнтів можуть виникати сплутаність свідомості й галюцинації, але зазвичай це відбувається за важких форм деменції.

Зверніть увагу: Мембрал може негативно впливати на печінку – спричиняти підвищення рівнів печінкових ферментів (АСТ, АЛТ), лужної фосфатази та білірубіну.

За появи незвичайних симптомів під час терапії мемантином слід негайно повідомити про це лікаря.

Мембрал не призначають пацієнтам з підвищеною чутливістю до мемантину й допоміжних компонентів препарату. Також ці ліки протипоказані за тяжкої ниркової недостатності.

В аптеках України представлена низка препаратів, що містять мемантин:

• Мемтек;
• Мемокс;
• Денігма;
• Мема;
• Абікса;
• Мемамед;
• Мексія.

Вони відрізняються лікарськими формами й концентрацією діючої речовини. Мемокс, Мексія, Мема та Абікса представлені таблетками, вкритими плівковою оболонкою, по 10 мг, Мемтек – таблетками, що диспергуються (розчиняються) в ротовій порожнині. Мемамед випускається в таблетках по 10 мг і 20 мг мемантину, а Денігма – в таблетках по 10 мг і розчині для прийому внутрішньо по 2 мг/мл у флаконах 100 мл.

За дотримання призначень лікаря та рекомендацій інструкції ці препарати взаємозамінні й однаково ефективні.