Моксопрес - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Моксопрес представлений у формі таблеток під плівковою оболонкою, що містять 0,2 або 0,4 мг моксонідину.

Виробник – українська фармацевтична компанія «Борщагівський ХФЗ».

Як вказує офіційна інструкція, єдине показання до застосування таблеток Моксопрес – артеріальна гіпертензія (підвищений тиск).

Ліки призначаються лише дорослим пацієнтам (віком від 18 років). Режим дозування визначається лікарем індивідуально, залежно від реакції організму.

Стандартне початкове дозування – 0,2 мг моксонідину на добу. Максимальна разова доза становить 0,4 мг. Максимальна добова доза – 0,6 мг, які поділяють на 2 прийоми.

Таблетки приймають незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю рідини. Як і у випадку з іншими ліками "від тиску", лікар може рекомендувати прийом Моксопресу в один і той самий час щодня – найчастіше вранці, перед сніданком.

Тривалість курсу лікування не обмежується.

Важливо! При порушеннях функцій печінки дозування не коригуються. При порушеннях ниркової функції корекція дозування залежить від ступеня ниркової недостатності та застосування гемодіалізу:

• помірна або тяжка ниркова недостатність: початкова добова доза – 0,2 мг. За доброї переносимості та необхідності підвищення її збільшують до 0,4 мг при помірній нирковій недостатності та до 0,3 мг при тяжкій;
• гемодіаліз: початкова добова доза – 0,2 мг. За доброї переносимості та необхідності підвищення її збільшують до 0,4 мг.

Важливо! Не рекомендується різке припинення прийому моксонідину, як і інших антигіпертензивних засобів. При скасуванні дозування слід поступово зменшувати впродовж 2 тижнів.

Ліки не призначаються у віці до 18 років, а також за таких станів, як:

• гіперчутливість до моксонідину або до будь-якого допоміжного компонента у складі таблеток;
• вагітність (не рекомендується без життєвої потреби);
• грудне вигодовування (ГВ припиняють на весь період лікування матері);
• синдром слабкості синусового вузла;
• брадикардія з частотою серцевих скорочень (ЧСС) у спокої менше ніж 50 ударів на хвилину;
• атріовентрикулярна (АВ) блокада ІІ та ІІІ ступеня;
• серцева недостатність;
• непереносимість галактози, недостатність лактази або мальабсорбція глюкози-галактози (через вміст лактози у складі таблеток).

Моксонідин (Моксопрес) має досить багато особливостей застосування, окремі з яких описані нижче, а з повним списком можна ознайомитися в офіційній інструкції до препарату.

Необхідна обережність за наявності у пацієнта схильності до розвитку атріовентрикулярної блокади (АВ). При АВ І високий ризик розвитку брадикардії. При АВ ІІ та ІІІ ступенів препарат не призначається.

Також рекомендується обережність за наявності у пацієнта таких станів, як:

• тяжка ішемічна хвороба серця (ІХС);
• нестабільна стенокардія;
• порушення функції нирок, оскільки моксонідин виводиться переважно нирками. Необхідне обережне титрування дози, особливо на початку терапії (правила титрування вказані у розділі “Режим прийому”);
• літній вік.

Важливо! Якщо моксонідин застосовується разом з β-адреноблокатором і обидва препарати необхідно скасувати, то спочатку скасовують β-адреноблокатор, а потім, через кілька днів – моксонідин.

Не рекомендується різке припинення прийому моксонідину, як і інших антигіпертензивних засобів. При скасуванні лікування дозування слід поступово зменшувати впродовж 2 тижнів.

Таблетки містять лактозу, тому не призначаються при непереносимості галактози, недостатності лактази або мальабсорбції глюкози-галактози.

Найчастіше побічні ефекти таблеток Моксопрес (моксонідин) розвиваються у вигляді:

• безсоння;
• головного болю, запаморочення, вертиго, сонливості;
• сухості у роті, діареї, нудоти, блювання, диспепсії;
• шкірного висипу сверблячки;
• болю в спині;
• астенії.

Побічні ефекти, що спостерігаються нечасто, рідко або з невідомою частотою, описані в офіційній інструкції до препарату.

Таблетки приймають незалежно від їди, запиваючи невеликою кількістю рідини.

Одночасне застосування моксонідину з іншими антигіпертензивними ліками (“від тиску”) веде до адитивного ефекту – тобто ефект спільно застосовуваних ліків дорівнює сумі ефектів дії кожних з них окремо.

Моксонідин може посилювати седативний ефект таких ліків і речовин, як:

• трициклічні антидепресанти – тому одночасне призначення не рекомендується. Крім того, трициклічні антидепресанти здатні знижувати ефективність антигіпертензивних препаратів центральної дії, до яких належить і моксонідин (Моксопрес);
• транквілізатори;
• седативні та снодійні засоби;
• алкоголь.

Також моксонідин здатний:

• помірно посилювати порушення когнітивної функції у пацієнтів, які одночасно приймають лоразепам;
• посилювати седативний ефект бензодіазепінів при їх паралельному прийомі.

Важливо! Якщо моксонідин застосовується разом з β-адреноблокатором і обидва препарати необхідно скасувати, то спочатку скасовують β-адреноблокатор, а потім, через кілька днів – моксонідин.

Симптоми передозування проявляються у вигляді:

• головного болю;
• седативного ефекту;
• сонливості;
• артеріальної гіпотензії (сильного зниження тиску);
• запаморочення;
• астенії, втоми;
• брадикардії (уповільнення серцевого ритму);
• сухості у роті, блювання, болі вгорі живота та ін.

У разі тяжкого передозування необхідний ретельний контроль розвитку порушень свідомості та пригнічення дихання.

Специфічний антидот невідомий, але антагоністи α-адренорецепторів здатні зменшувати або усувати парадоксальний гіпертензивний ефект (підвищення тиску) від передозування моксонідину.

Лікування симптоматичне. При гіпотензії для підтримки гемоциркуляції рекомендовано застосування дофаміну та введення плазмозамінних розчинів. За появи брадикардії рекомендується атропін.

Таблетки зберігають в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці. Спеціальні умови зберігання (температурні та ін) не потрібні.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Moxonidine: a review of its use in essential hypertension
• Drugs.com, Moxonidine (International)

• Health-ua.com, Особливі можливості моксонідину в лікуванні артеріальної гіпертензії
• Health-ua.com, Моксонідин: «центральний гравець» у веденні артеріальної гіпертензії