Ретарпен - інструкція, склад, спосіб застосування

Ретарпен випускається у формі порошку для приготування суспензії для внутрішньом'язових ін'єкцій. Один флакон містить 2 400 000 МО бензатину бензилпеніциліну.

Виробник – Biochemi / Sandoz GmbH-TechOps (Австрія).

Ретарпен (бензилпеніцилін) має пролонговану (продовжену) дію, оскільки після внутрішньом'язового введення створює тривалу терапевтичну концентрацію антибіотика в крові.

Призначається при інфекціях, викликаних чутливими до бензилпеніциліну мікроорганізмами. Використовується в різних сферах медицини, зокрема:

Венерологія:

• всі стадії сифілісу (первинний, вторинний, латентний, третинний сифіліс);
• вроджений сифіліс;
• профілактика сифілісу після незахищеного статевого контакту.

Інфекційні захворювання:

• стрептококові інфекції (ангіна, скарлатина, бешиха, тонзилофарингіт);
• профілактика гострої ревматичної лихоманки та загострень ревматизму;
• профілактика постстрептококового гломерулонефриту.

Інші показання:

• інфекційні ускладнення при травмах;
• інфекції дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин, викликані чутливими збудниками.

Ретарпен застосовується тільки у дорослих пацієнтів (віком від 18 років).

Препарат вводиться тільки внутрішньом'язово у вигляді суспензії, приготовленої з порошку Ретарпен і розчинника (вода для ін'єкцій, фізіологічний розчин натрію хлорид 0,9%; в деяких випадках – 0,5% розчин новокаїну).

Дозування і кратність ін'єкцій лікар підбирає залежно від діагнозу:

• сифіліс (первинний, вторинний, латентний) – 2,4 млн МО (один флакон) 1 раз на тиждень. Курс – 1–3 ін'єкції залежно від стадії захворювання;
• пізній сифіліс (Важливо! Третичний, нейросифіліс – тільки як допоміжна терапія) – 2,4 млн МО 1 раз на тиждень, курс 3–5 тижнів;
• вроджений сифіліс у дорослих (наслідки) – схема аналогічна терапії пізнього сифілісу;
• профілактика ревматизму та загострень – 2,4 млн МО кожні 3–4 тижні (тривало, за призначенням лікаря);
• інші інфекції – дозування підбирається індивідуально, орієнтовно 1,2–2,4 млн МО одноразово або з повторами, залежно від клінічної картини.

Особливі вказівки

Препарат не застосовують внутрішньовенно.

Суспензію готують безпосередньо перед ін'єкцією, готова суспензія не підлягає зберіганню.

Сифіліс. При лікуванні сифілісу необхідне серологічне спостереження і контроль ліквору (при підозрі на нейросифіліс).

Нирки. У пацієнтів з порушеннями функції нирок при тривалій терапії може знадобитися корекція дози.

Ретарпен (бензилпеніцилін) не призначають у віці до 18 років, а також при:

• гіперчутливості до бензилпеніциліну або до інших β-лактамних антибіотиків (пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми), або до допоміжних речовин у складі препарату;
• грудному вигодовуванні (на період лікування ГВ призупиняють; відновити його можна через 1 добу після останньої ін'єкції Ретарпену матері);
• бронхіальній астмі, тяжкій алергії в анамнезі (особливо лікарській);
• інфекційному мононуклеозі (високий ризик висипу);
• лімфолейкозі;
• важкій печінковій недостатності.

З обережністю призначають препарат під час вагітності – необхідна ретельна оцінка співвідношення «користь / ризик».

Ризик анафілаксії. Як і інші пеніциліни, Ретарпен може викликати тяжкі алергічні реакції (анафілактичний шок). Ін'єкції повинні проводитися в умовах доступності засобів протишокової терапії.

Реакція Яриша – Герксгеймера. При лікуванні сифілісу можливе різке загострення симптомів на тлі масової загибелі збудників (озноб, підвищення температури, погіршення самопочуття). Це не є приводом для скасування терапії, але вимагає спостереження лікаря.

Ниркова недостатність – необхідний контроль функцій нирок і крові при тривалій терапії.

Вагітність і грудне вигодовування (ГВ):

• при вагітності препарат призначають тільки після оцінки співвідношення «користь / ризик»;
• на час лікування матері ГВ призупиняють. Грудне вигодовування можна відновити через 24 години після завершення терапії.

Важливо! Вплив на контрацепцію. Як і інші антибіотики, бензилпеніцилін може знижувати ефективність оральних контрацептивів (КОК, протизаплідних таблеток). Рекомендується використання додаткових методів захисту.

На тлі лікування ретарпеном можливі побічні реакції у вигляді:

• алергічних проявів: висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілаксія;
• нудоти, діареї, болю в животі;
• реакцій у місці ін'єкції (біль, ущільнення);
• судом, головного болю (при високих дозах або у пацієнтів з порушеною функцією нирок);
• реакції Яриша – Герксгеймера при терапії сифілісу (детальніше див. розділ «Особливості застосування»);
• рідко: інтерстиціальний нефрит, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

Заборонено використовувати препарат без рекомендації та нагляду лікаря.

Ін'єкції проводять незалежно від їжі.

Лікарські взаємодії бензилпеніциліну:

• Алопуринол підвищує ризик шкірних реакцій.
• Метотрексат: пеніциліни, в тому числі Ретарпен, знижують виведення метотрексату, що підвищує ризик токсичності.
• антикоагулянти: можливе посилення їх ефекту.
• оральні контрацептиви (КОК): їх ефективність може знижуватися, рекомендується додатковий захист;
• бактеріостатичні антибіотики (тетрацикліни, макроліди, сульфаніламіди) можуть послаблювати дію пеніцилінів, у тому числі Ретарпена.

Інші можливі взаємодії препарату описані в офіційній інструкції із застосування.

Симптоми передозування бензилпеніциліну: судоми, нейротоксичні реакції, електролітні порушення (при тривалому застосуванні високих доз).

Лікування: негайне скасування препарату, симптоматична терапія, при необхідності – гемодіаліз.

Препарат зберігають при температурі до 25 °C в недоступному для дітей місці.

Берегти від вологи і світла.

Важливо! Готову суспензію слід використовувати негайно.

• PubMed, Rheumatic fever recurrences: controlled study of 3-week versus 4-week benzathine penicillin prevention programs
• WHO, Ensuring demand and supply of benzathine penicillin to treat syphilis
• CDC, Primary and Secondary Syphilis
• Medscape, Рекомендації ВООЗ щодо лікування сифілісу