Т-тріомакс - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Т-Тріомакс представлений у формі розчину для ін'єкцій, що містить 25 мг діючої речовини в 1 мл. Ампули по 2 і 4 мл.

Виробник – фармацевтична компанія Дарниця (Україна).

Діюча речовина Т-Тріомаксу, тіазотна кислота, має антигіпоксантну дію. Гіпоксія – це киснева недостатність (кисневе голодування). Тіазотна кислота:

• покращує утилізацію кисню, який циркулює в організмі;
• підвищує стійкість тканин до гіпоксії.

Також препарат має гепатопротекторні властивості (підтримка функції печінки), антиішемічні, мембраностабілізуючі, антиоксидантні та імуномодулюючі.

Ліки в ін'єкційній формі широко застосовуються в кардіології та гепатології в протоколах комплексного лікування, тобто в комбінаціях з іншими засобами.

Т-Тріомакс, показання до застосування:

• у комплексній терапії різних проявів ішемічної хвороби серця (ІХС): стенокардія, інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз;
• серцеві аритмії (як додатковий засіб лікування);
• у комплексній терапії хронічного гепатиту, алкогольного гепатиту, фіброзу та цирозу печінки.

Препарат призначається тільки дорослим пацієнтам (віком від 18 років).

Вводять його внутрішньовенно (ін'єкція або крапельниця), а також внутрішньом'язово. Для інфузій (крапельниць) ліки розводять у 0,9% фізіологічному розчині з розрахунку 100 мг діючої речовини (4 мл) на 150–250 мл фізіологічного розчину.

Спосіб введення та добова доза Т-Тріомаксу залежать від діагнозу. Загальна інформація:

• інфаркт міокарда та нестабільна стенокардія – вводити внутрішньовенно ін'єкційно (повільно, швидкість 2 мл на хвилину) по 4 мл 25 мг/мл (100 мг діючої речовини), розведених у 150–250 мл 0,9% розчину натрію хлориду (фізіологічний розчин). Також можна вводити препарат внутрішньом'язово по 4 мл 25 мг/мл (сумарно 100 мг) 2–3 рази на добу. Тривалість лікування – 2 тижні;
• стенокардія спокою або постінфарктний кардіосклероз – вводити внутрішньом'язово по 2 мл 25 мг/мл (50 мг сумарна доза) 3 рази на добу. Курс лікування – 3-4 тижні;
• стенокардія напруги – вводити внутрішньом'язово по 4 мл 25 мг/мл 2 рази на добу (добова доза – 200 мг). Курс лікування – 2 тижні;
• хронічний гепатит з вираженою активністю процесу – в перші 5 днів Т-Тріомакс вводять внутрішньом'язово по 2 мл 25 мг/мл (по 50 мг) 2–3 рази на добу або внутрішньовенно повільно зі швидкістю 2 мл на хвилину по 4 мл 25 мг/мл (100 мг) 1 раз на добу, або крапельно зі швидкістю 20–30 крапель на хвилину (для крапельниці 4 мл 25 мг/мл розчину розводять у 150–250 мл 0,9% розчину хлориду натрію). З 5-го по 20-й дні терапії застосовують лікарський засіб в таблетованій формі (по 100 мг 3 рази на добу).
• Хронічний гепатит з мінімальною або помірною активністю – Т-Тріомакс вводять внутрішньом'язово по 2 мл 25 мг/мл 3 рази на добу. Курс лікування – 3-4 тижні;
• цироз печінки – терапію починають з внутрішньом'язового введення 2 мл 25 мг/мл (по 50 мг) 3 рази на добу протягом 5 днів. Потім лікування продовжують таблетками (по 100 мг 3 рази на добу). Курс лікування – 2 місяці.

Лікарський засіб не призначається пацієнтам віком до 18 років, а також при:

• гострій нирковій недостатності (ГНН);
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ) – через відсутність достатнього досвіду застосування препарату в ці періоди;
• підвищеній чутливості до тіазотної кислоти або до інших речовин у складі ін'єкційного розчину.

Тіазотна кислота у формі морфолінієвої солі має гепатопротекторні властивості (підтримка функції печінки), антиішемічні, мембраностабілізуючі, антиоксидантні та імуномодулюючі.

Швидкість досягнення максимальної концентрації препарату в організмі залежить від способу введення:

• внутрішньом'язово – приблизно через 50 хвилин.
• внутрішньовенно – через 6 хвилин.

Тіазотна кислота накопичується переважно в нирках – 31%, у зв'язку з чим її заборонено застосовувати ін'єкційно при гострій нирковій недостатності (ГНН).

Вагітність і ГВ. Ліки заборонені до застосування під час вагітності та грудного вигодовування (ГВ) – через відсутність достатнього досвіду застосування препарату в ці періоди.

Водіння авто та робота з механізмами. У разі розвитку побічних ефектів з боку центральної та периферичної нервової системи необхідна обережність при керуванні автомобілем та роботі з іншими складними механізмами.

Інші особливості застосування описані в офіційній інструкції до препарату.

Зазвичай препарат добре переноситься, але в деяких випадках (індивідуальна гіперчутливість або похилий вік) можуть розвиватися небажані реакції.

При підвищеній індивідуальній чутливості побічні ефекти Т-Тріомаксу можуть проявлятися у вигляді:

• шкірного свербіння, гіперемії, висипу, кропив'янки;
• ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку (такі реакції були зафіксовані на тлі одночасного застосування Т-Тріомаксу з іншими ліками);
• лихоманки, ознобу, змін у місці введення.

У літньому віці на тлі прийому інших ліків побічні ефекти можуть проявлятися у вигляді:

• загальної слабкості, запаморочення, шуму у вухах, головного болю;
• тахікардії, артеріальної гіпертензії або гіпотензії (підвищення або зниження артеріального тиску);
• диспепсичних явищ: сухості в роті, нудоти, здуття живота, блювоти;
• задишки, задухи.

Препарат можна застосовувати незалежно від їжі.

Офіційна інструкція повідомляє, що Т-Тріомакс як кардіо- та гепатопротекторний лікарський засіб може застосовуватися в комбінаціях з базисними ліками для лікування ішемічної хвороби серця (ІХС) та з традиційними методами лікування гепатитів відповідного походження.

Проте бажано повідомити лікаря про всі ліки та дієтичні добавки, які вже приймає пацієнт.

Передозування призводить до підвищення концентрації натрію і калію в сечі.

Необхідно припинити застосування препарату. Лікування симптоматичне.

Ампули зберігають при температурі до 25 ⁰С в недоступному для дітей місці.

Не заморожувати!

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Health-ua.com, Нові можливості в терапії захворювань гепатобіліарної системи
• Health-ua.com, Потужний антиоксидант Т-Тріомакс: можливості застосування в гепатології