UpCard (АпКард) - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат випускається у вигляді таблеток з насічками для розламування на рівні частини; ароматизатор «бекон». У лінійці АпКард доступні три дозування торасеміду:

• 0,75 мг;
• 3 мг;
• 7,5 мг.

Серед допоміжних речовин присутня лактоза (моногідрат).

Виробник – Vetoquinol S.A. (Франція, Польща).

АпКард (торасемід) застосовується тільки для собак:

• для купірування клінічних ознак застійної серцевої недостатності;
• при набряках;
• при випотах (плевральних, черевних та ін.).

Сечогінний препарат покращує виведення рідини з організму, що знижує навантаження на серце.

Важливо! Торасемід (АпКард) підсилює виведення електролітів, у тому числі калію.

Препарат застосовують перорально, індивідуально, незалежно від годування – можна давати з їжею або без.

Рекомендована доза таблеток АпКард для собак: 0,1–0,6 мг торасеміду на 1 кг маси тіла 1 раз на добу.

У більшості собак стабілізація досягається при дозі ≤ 0,3 мг/кг/добу.

При необхідності дозу титрують в межах діапазону з кроком 0,1 мг/кг, підвищуючи або знижуючи її в залежності від клінічної відповіді. Найбільш часті робочі дози – 0,2–0,3 мг/кг, які зазвичай виявляються оптимальними.

Важливо! Невикористану частину таблетки дозволяється зберігати в блістері не більше 7 діб.

Підбір дозування АпКард для собак за вагою

Препарат випускається в дозуваннях 0,75 мг / 3 мг / 7,5 мг, і більшість розрахунків зводиться до того, щоб підібрати комбінацію таблеток або їх часток.

Для стабільних пацієнтів найчастіше використовують 0,2–0,3 мг/кг/добу.

Приклади розрахунку дозувань АпКарда для собак різної ваги:

Собака вагою 3 кг:

• дозування 0,1 мг/кг: сумарно потрібно 0,3 мг – чверть таблетки 0,75 мг;
• 0,2 мг/кг: 0,6 мг – половина таблетки 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 0,9 мг – 1 таблетка 0,75 мг.

Вага 5 кг:

• 0,1 мг/кг: 0,5 мг – 2/3 таблетки 0,75 мг (приблизно);
• 0,2 мг/кг: 1,0 мг – ціла таблетка 0,75 мг + ⅓ таблетки 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 1,5 мг – 2 таблетки 0,75 мг.

На практиці зазвичай дають 1 таблетку 0,75 мг (≈0,15 мг/кг) або 1½ таблетки – за рішенням лікаря.

Вага 8 кг:

• 0,1 мг/кг: 0,8 мг – 1 таблетка 0,75 мг;
• 0,2 мг/кг: 1,6 мг – 2 таблетки 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 2,4 мг – 3 таблетки 0,75 мг або 1 таблетка 3 мг.

Вага 10 кг:

• 0,1 мг/кг: 1,0 мг – 1⅓ таблетки 0,75 мг;
• 0,2 мг/кг: 2,0 мг – 3 таблетки 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 3,0 мг → 1 таблетка 3 мг

Вага 12 кг:

• 0,1 мг/кг: 1,2 мг – 1½ таблетки 0,75 мг;
• 0,2 мг/кг: 2,4 мг – 1 таблетка 3 мг (перекриває дозу);
• 0,3 мг/кг: 3,6 мг – 1 таблетка 3 мг + ½ таблетки 0,75 мг.

Вага 15 кг:

• 0,1 мг/кг: 1,5 мг – 2 таблетки 0,75 мг;
• 0,2 мг/кг: 3,0 мг – 1 таблетка 3 мг;
• 0,3 мг/кг: 4,5 мг – 1 таблетка 3 мг + 2 таблетки 0,75 мг.

Важливо! На практиці у 15-кілограмових собак часто починають з 3 мг/добу.

Вага 20 кг:

• 0,1 мг/кг: 2,0 мг – 3 таблетки 0,75 мг;
• 0,2 мг/кг: 4,0 мг – 1 таблетка 3 мг + частина 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 6,0 мг – приблизно 2 таблетки 3 мг.

Важливо! Зручна тактика для ваги 20 кг – призначати 3 мг або 3+0,75 мг.

Вага 25 кг:

• 0,1 мг/кг: 2,5 мг – 1 таблетка 3 мг;
• 0,2 мг/кг: 5,0 мг – 1 таблетка 3 мг + 2 таблетки 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 7,5 мг → 1 таблетка 7,5 мг (ідеально підходить).

Вага 30 кг:

• 0,1 мг/кг: 3,0 мг – 1 таблетка 3 мг;
• 0,2 мг/кг: 6,0 мг – 2 таблетки 3 мг;
• 0,3 мг/кг: 9,0 мг – 1 таблетка 7,5 мг + ⅓–½ таблетки 0,75 мг.

Вага 40 кг:

• 0,1 мг/кг: 4,0 мг – 3 мг + частина 0,75;
• 0,2 мг/кг: 8,0 мг – 1 таблетка 7,5 мг + ⅔ таблетки 0,75 мг;
• 0,3 мг/кг: 12,0 мг – 1 таблетка 7,5 мг + 1 таблетка 3 мг + 1 таблетка 0,75 мг.

(Або підбирати точніше за клінічною реакцією).

Моніторинг стану

Контроль стану собаки необхідний:

• перед початком терапії;
• через 24 і 48 годин після початку;
• через 24 і 48 годин після будь-якої зміни дози;
• при виникненні побічних реакцій.

Контролюються:

• функція нирок;
• рівень гідратації;
• електролітний баланс.

Тривала терапія:

• якщо потрібне тривале лікування, використовують мінімальну ефективну дозу.

Передозування:

• можливі: зневоднення, електролітні порушення, ниркова недостатність, анорексія (відсутність апетиту), втрата ваги, серцево-судинний колапс. Лікування – симптоматичне.

Важливо! Пропуск дози знижує ефективність ліків. Однак навіть при пропуску декількох доз слід просто продовжити терапію за звичайною схемою, не подвоюючи дозу.

Інструкція не містить вікових обмежень. При необхідності препарат можна використовувати собакам будь-якого віку, але дозування повинен підбирати тільки ветеринар.

АпКард не застосовується для котів. Більш детально про діуретики для котів див. нижче розділ «Часті питання».

Також препарат протипоказаний собакам при:

• вагітності, лактації;
• нирковій недостатності;
• вираженому зневодненні;
• гіповолемії;
• гіпотонії (низькому тиску, оскільки всі сечогінні засоби знижують тиск ще більше);
• одночасному застосуванні інших петльових діуретиків;
• індивідуальній чутливості до торасеміду або допоміжних компонентів, у тому числі до лактози.

Крім того, АпКард не застосовують племінним тваринам.

З обережністю слід давати препарат собакам:

• з цукровим діабетом;
• які раніше отримували високі дози інших сечогінних препаратів.

АпКард не застосовується для котів. Більш детально про діуретики для котів див. нижче розділ «Часті питання».

Заборонено поєднувати АпКард (торасемід) з іншими петльовими діуретиками (наприклад, з фуросемідом).

З обережністю застосовувати при призначенні гіпотензивних засобів («від тиску») або при низькому тиску у собаки.

Препарат не застосовується у продуктивних тварин, а також у племінних і при вагітності / лактації.

Правила безпеки для власника:

• слід дотримуватися гігієни при роботі з препаратом;
• уникати прямого контакту при відомій гіперчутливості;
• при попаданні на шкіру або слизові оболонки – промити водою;
• при випадковому проковтуванні людиною – звернутися до лікаря (за необхідності) і взяти з собою упаковку або інструкцію.

Порожні упаковки заборонено використовувати в побуті, їх утилізують разом з побутовими відходами.

При правильному підборі дози і відсутності протипоказань побічні реакції розвиваються досить рідко, проте можливі:

• підвищення ниркових показників (креатинін, сечовина). Важливо! Тваринам з нирковою недостатністю препарат не призначають;
• безпосередньо ниркова недостатність;
• гемоконцентрація («згущення» крові через втрату рідини);
• поліурія та/або полідипсія;
• дефіцит електролітів;
• зневоднення;
• шлунково-кишкова симптоматика: блювота, діарея, знижений або відсутній стілець (запори), іноді м'який стілець (зазвичай тимчасовий, помірний, не вимагає відміни препарату).

При виражених реакціях можливе коригування дози, симптоматичне лікування або відміна препарату – рішення приймає ветеринар.

Важливо! Алергічні реакції вимагають негайного припинення застосування АпКарда.

Годування. Всмоктування торасеміду не залежить від годування – препарат можна давати собаці з їжею або без.

Категорично заборонено поєднання з іншими петльовими діуретиками (фуросемід або ін.).

З обережністю – спільно з антигіпертензивними препаратами («від тиску»).

Симптоми передозування торасеміду:

• зневоднення;
• електролітний дисбаланс;
• ниркова недостатність;
• анорексія (відсутність апетиту);
• втрата маси тіла (через проблеми з апетитом і зневоднення);
• серцево-судинний колапс.

Лікування симптоматичне, за рішенням ветеринара.

Препарат зберігають у закритій упаковці виробника при температурі від 5°С до 25°С, у темному сухому місці, поза доступом дітей і тварин.

Важливо! Невикористану частину таблетки дозволяється зберігати в блістері не більше 7 діб.

• Офіційний сайт виробника (оральна суспензія АпКард, 2 мг/мл)
• NOAH, UpCard: Дозування та застосування
• PubMed, Ефективність перорального торасеміду у собак з дегенеративним захворюванням мітрального клапана та новою застійною серцевою недостатністю: дослідження CARPODIEM
• Dvm360, Торсемід для собак з ХСН: нові дані та клінічні переваги