Валавір - інструкція, склад, спосіб застосування

Валавір випускається в таблетках по 500 мг.

Інструкція повідомляє, від чого допомагає Валавір. Основні показання до його призначення:

• ураження слизових оболонок і шкіри, спричинене вірусом простого герпесу, а також первинний і рецидивуючий генітальний герпес;
• губна лихоманка (лабіальний герпес);
• оперізувальний лишай (Herpes zoster).

Для чого ще призначають таблетки Валавір: ці ліки використовуються для профілактики ЦМВ-інфекції (цитомегаловірусної) та захворювання після трансплантації органів.

Крім того, Валавір використовують для превентивної терапії рецидивів герпетичного ураження слизових оболонок і шкіри (включаючи генітальний герпес), а також зменшення ризику інфікування генітальним герпесом здорового партнера (в поєднанні з дотриманням правил безпечного статевого акту).

Спосіб застосування Валовіру: всередину.

Рекомендовані дозування при різних захворюваннях:

• оперізувальний лишай (герпес зостер) – по 1000 мг 3 рази на день тиждень;
• простий герпес – по 500 мг двічі на добу для пацієнтів з нормальною роботою імунної системи. За первинного інфікування лікування продовжують до 10 днів; при рецидиві препарат треба приймати 3-5 днів;
• превентивна терапія рецидивів простого герпесу – по 500 мг на добу при збереженому імунітеті та по 500 мг 2 рази на добу – при імунодефіциті;
• зниження ризику передачі генітального герпесу – гетеросексуалам з нормальною роботою імунної системи та не більш ніж 9 загостреннями інфекції за рік препарат призначають у дозі 500 мг на добу.

При герпесі на губах Валавір можна призначати по 2000 мг 2 рази на добу протягом 1 дня з інтервалом 6-12 годин.

Докладніше рекомендовані дози валацикловіру при різних патологіях описані в інструкції.

Зверніть увагу: дітям віком від 12 років Валавір призначають лише для профілактики ЦМВ-інфекції та захворювання після трансплантації органів.

Основне протипоказання до прийому Валавіру – це індивідуальна гіперчутливість до валацикловіру, ацикловіру або допоміжних компонентів препарату.

При лікуванні Валавіром в окремих випадках може розвиватися DRESS синдром– тяжке, життєзагрозне ускладнення, яке проявляється шкірним висипом, еозинофілією та ураженням усіх органів. Пацієнтів треба проінформувати про його можливі симптоми та за їхньої появи негайно відмінити препарат. Надалі відновлювати терапію валацикловіром заборонено.

При супутньому ураженні нирок, а також пацієнтам похилого віку необхідно застосовувати меншу дозу ліків.

Пацієнтам із захворюваннями печінки Валавір у високих дозах слід призначати з обережністю. Оперізувальний герпес з ураженням внутрішніх органів, нервової системи, головного мозку лікують внутрішньовенними противірусними засобами.

Для профілактики ЦМВ-інфекції після трансплантації органів призначають валацикловір, якщо терапія ганцикловіром або валганцикловіром з якихось причин неможлива.

При генітальному герпесі терапія Валавіром знижує ризик передачі вірусу, але пацієнти водночас мають дотримуватися правил безпечного сексу.

Докладніше особливості застосування валацикловіру описані в інструкції.

Інструкція із застосування Валавіру повідомляє, що найчастіші побічні ефекти на тлі лікування – ця головний біль і нудота. Проте можливі й серйозніші ускладнення терапії:

• тромботична тромбоцитопенічна пурпура;
• гостра ниркова недостатність;
• гемолітичний уремічний синдром;
• неврологічні розлади.

Також можливі задишка, неприємні відчуття в животі, блювання.

Докладніше побічні дії Валавіру описані в інструкції.

В інструкції не вказано, як краще приймати Валавір 500 – до або після їди, отже, таблетки можна пити незалежно від прийому їжі.

Клінічно значущих взаємодій Валавіру з іншими лікарськими засобами досі не було виявлено.

В організмі валацикловір швидко перетворюється на ацикловір і виводиться нирками, тому препарати, що впливають на цей шлях виведення, можуть збільшувати концентрацію противірусного засобу в крові.

Якщо приймати ліки разом з циметидином і пробенецидом нирковий кліренс валацикловіру зменшується, проте, враховуючи широкий терапевтичний індекс його метаболіту, немає потреби змінювати дозування.

За лікування Валавіром у високих дозах (понад 4 г на добу) та одночасного застосування препаратів, які виводяться тими ж шляхами, що й ацикловір, треба бути обережним. Така комбінація може призвести до підвищення рівня діючих речовин та їхніх метаболітів у плазмі.

Зверніть увагу: треба регулярно контролювати ниркову функцію, якщо Валавір призначається разом з препаратами, що впливають на функцію нирок (такролімус, циклоспорин).

Можливі симптоми передозування Валавіру:

• сплутаність свідомості;
• зниження інтелектуальних функцій;
• галюцинації та ажитація;
• нудота й блювання;
• гостра ниркова недостатність.

Оптимальний спосіб терапії за передозування валацикловіру– гемодіаліз.

Препарат треба зберігати за температури не вище 25 оС в недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні