Ванкоміцин - інструкція, склад, спосіб застосування

Антибіотик Ванкоміцин має відносно обмежені показання для застосування. В інструкції до препарату вказуються такі стани, за яких Ванкоміцин ефективний:

• ендокардит (запалення внутрішньої оболонки серця), спричинений стрептококовою інфекцією або коринебактеріями;
• сепсис (зараження крові);
• інфекційні процеси у кістках (остеомієліт) і суглобах;
• інфекційне ураження шкіри та м'яких тканин;
• інфекційне ураження нижніх відділів дихальної системи (запалення легень);
• інфекції центральної нервової системи

Крім цього, крапельниці з Ванкоміцином призначаються для запобігання розвитку інфекцій після хірургічного втручання, у тому числі після операцій на ЛОР-органах.

Важливо: препарат протипоказаний людям, які мають проблеми зі слухом чи нирками, а також вагітним і жінкам, які годують груддю.

Дозування Ванкоміцину для крапельниць залежить від віку пацієнта. В інструкції із застосування наводяться такі рекомендації:

• перед інфузією порошок Ванкоміцину розводять. Якщо дозування ванкоміцину 500 мг – достатньо 10 мл розчинника, а флакон на 1000 мг діючої речовини розводять 20 мл розчинника (водою для ін'єкцій);
• для проведення крапельниці з Ванкоміцином розведений порошок додають у флакон (100 мл або 200 мл, залежно від дозування антибіотика) з інфузійною рідиною – фізіологічний розчин, 5% розчин глюкози, розчин Рінгера лактатний або ацетатний;
• Важливо! Ванкоміцин внутрішньом'язово або струминно у вену не вводять через болючість процедури та високу ймовірність побічних ефектів – різкого падіння артеріального тиску та зупинки серця, або розвитку некрозу тканин у місці уколу;
• рекомендоване розведення препарату – 5 мг/мл, а тривалість краплинного введення – 60 хвилин.

Також в інструкції із застосування представлена ​​схема дозування відповідно до віку:

• дорослим людям можна робити крапельниці з 500 мг Ванкоміцину кожні 6 годин або 1000 мг кожні 12 годин;
• дітям до 7 днів розрахунок дозування проводять за масою – по 10-15 мг/кг за один раз, кратність введення – кожні 8 годин;
• дітям від 1 місяця дозволяється вводити Ванкоміцин кожні 6 годин по 10 мг/кг маси тіла, але не більше ніж 2 г на добу.

Порошок Ванкоміцин може бути призначений для внутрішнього прийому, але лише в одному випадку – припсевдомембранозному коліті.

Уміст флакона (500 мг) розчиняють у 30 мл рідини, а потім випивають або вводять ентерально, тобто за допомогою зонда, опущеного в шлунок. Для підвищення смакових якостей допускається розбавляти Ванкоміцин солодким сиропом.

Дозування:

• дорослі на добу можуть прийняти до 500-1000 мг; цю дозу ділять на 3-4 прийоми;
• дітям добова кількість препарату розраховується за вагою – 40 мг/кг (але не більше ніж 2 г на добу). Вона розподіляється на 3-4 прийоми.

Важливо! Тривале застосування Ванкоміцину не рекомендовано. Бажано, щоб воно не перевищувало двох тижнів, якщо лікар не призначив інакше.