Йодадін - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України Йодадін представлений у формі розчину з 10% вмістом активного йоду (100 мг повідон-йоду в 1 мл розчину). Флакони по 30 чи 120 мл.

Виробники – українські компанії Solution Pharm та Vishpha.

Препарат виробництва фармкомпанії Vishpha (ТОВ ДКП "Фармацевтична фабрика") зареєстрований в Україні як лікарський засіб. Йодадін виробництва Solution Pharm не належить до лікарських засобів, але має ідентичний склад, показання та протипоказання до застосування.

Діюча речовина Йодадіну, повідон-йод (англ. Povidone-iodine) є комплексною сполукою йоду з полівінілпіролідоном (ПВП). Має антисептичний, дезінфікуючий, бактерицидний, протигрибковий, протипротозойний та противірусний ефекти. Не викликає резистентності (звикання).

Йодадін не містить спирту. Але дія повідон-йоду є більш тривалою порівняно зі “звичайними” спиртовими розчинами йоду.

Засіб може застосовуватися для:

• дезінфекції рук та антисептичної обробки слизових оболонок перед різними медичними маніпуляціями (такими як хірургічні операції, гінекологічні та акушерські процедури, катетеризація сечового міхура, біопсія, ін'єкції, пункції, забір крові);
• надання першої допомоги при випадковому забрудненні пошкодженої шкіри інфікованими матеріалами;
• антисептичної обробки ран, опіків;
• гігієнічної дезінфекції рук

У розведеному вигляді Йодадін може застосовуватися для компресів, ванн, спринцювання, зрошень тощо.

Йодадін використовується зовнішньо, застосовувати його можна як у розчиненому, так і в нерозчиненому вигляді.

Важливо! Не слід розводити препарат гарячою водою – підвищена температура може зменшити його ефективність. Дозволено лише короткочасне нагрівання до температури тіла.

Вікові обмеження. Препарат може застосовуватися для пацієнтів усіх вікових категорій, але новонародженим і дітям віком до 1 року повідон-йод використовується тільки за суворими показаннями.

Важливо! При застосуванні у новонароджених і дітей раннього віку слід уникати високих доз йоду. У цьому віці шкіра вкрай проникна, тому у дітей частіше спостерігається підвищена чутливість до йоду, що збільшує ризик гіпертиреозу. Маленьким дітям повідон-йод застосовується невеликими дозами. За потреби необхідний контроль функції щитовидної залози дитини.

Дозування та правила розведення

Нерозбавлений розчин Йодадіну може застосовуватися для обробки рук і шкіри перед хірургічними операціями, катетеризацією сечового міхура, ін'єкціями, пункціями.

Застосовувати 2-3 рази на день для:

• гігієнічної дезінфекції рук – 2 рази по 3 мл нерозбавленого розчину. Кожна доза 3 мл повинна залишатися на шкірі впродовж 30 секунд;
• хірургічної дезінфекції рук – 2 рази по 5 мл нерозведеного розчину. Кожна доза 5 мл має залишатися на шкірі протягом 30 секунд.

Для дезінфекції шкіри нерозбавлений Йодадін після його нанесення залишається на шкірі до висихання.

Важливо! З вищезазначеними цілями розчин також можна застосовувати, розбавляючи його водопровідною водою. Але при хірургічних операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення необхідно використовувати 0,9% розчин хлориду натрію (фізрозчин) або розчин Рінгера.

Як правильно розводити Йодадін, зазначено у таблиці в офіційній інструкції. Для різних цілей (компреси, ванни, спринцювання тощо) можуть використовуватися концентрації від 1:2 до 1:000.

Важливо! Розводити Йодадін слід відразу перед застосуванням. Розведений розчин не підлягає зберіганню.

Йодадін заборонений до застосування при:

• гіперчутливості до йоду або підозрі на неї, а також до будь-яких інших складових компонентів препарату;
• вагітності (починаючи з 2-го місяця) та грудному вигодовуванні (ГВ);
• порушеннях функції щитовидної залози (вузловому колоїдному зобі, ендемічному зобі, тиреоїдиті Хашимото);
• гіпертиреоїдизмі або інштх гострих порушеннях функції щитовидної залози;
• карцинома щитовидної залози – але тільки перед або після лікування або сцинтиграфії з використанням радіоактивного йоду у пацієнтів з такою карциномою;
• герпетиформному дерматиті Дюрінга;
• нирковій недостатності.

При застосуванні повідон-йоду може знижуватися поглинання йоду щитовидною залозою, що здатне впливати на результати деяких обстежень і процедур – сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білковозв’язуючого йоду, діагностичних процедур із використанням радіоактивного йоду. Через це може бути неможливим планування лікування хвороб щитовидної залози препаратами йоду. У таких випадках після закінчення лікування повідон-йодом потрібна перерва щонайменше 1-4 тижні.

Заборонено застосовувати повідон-йод до або після лікування раку щитовидної залози радіоактивним йодом або проведення сцинтиграфії радіоактивним йодом.

Високі дози йоду можуть спричинити гіпертиреоз у пацієнтів з порушеннями функції щитовидної залози (наприклад, з вузловим колоїдним зобом або ендемічним зобом). Навіть після завершення терапії необхідний контроль виникнення ранніх симптомів гіпертиреозу та функції щитовидної залози.

Повідон-йод здатний спотворювати результати деяких діагностичних тестів – у тому числі толуїдинової та гваякової проб на гемоглобін, на приховану кров у калі, на глюкозу в сечі.

При орофарингеальному застосуванні повідон-йоду (ротоглотка) можливий розвиток пневмоніту.

Інші особливості застосування детально викладено в офіційній інструкції до препарату.

При зовнішньому застосуванні у рекомендованих кількостях та за відсутності протипоказань Йодадін (повідон-йод) зазвичай переноситься добре. Тим не менш, не виключено й розвиток побічних реакцій, зокрема у вигляді:

• гіперчутливості, анафілактичних реакцій, можливо гострих, зі зниженням артеріального тиску;
• порушення функції нирок, розвитку гострої ниркової недостатності (ГНН). Важливо! За наявності ниркової недостатності застосування препарату заборонено;
• контактного або ексфоліативного дерматиту, свербежу шкіри, почервоніння, висипів, ангіоневротичного набряку, сухості шкіри, хімічного чи термічного шкірного опіку;
• гіпертиреозу, який може супроводжуватися тахікардією, занепокоєнням;
• гіпотиреозу;
• електролітного дисбалансу (зниження рівня натрію), метаболічного ацидозу;
• при тривалому застосуванні повідон-йоду – можилве поглинання великої кількості йоду, йодіндукований гіпертиреоз (переважно за вже існуючих захворювань щитовидної залози).

Повідон-йод має окислювальні властивості, за рахунок чого може впливати на результати деяких діагностичних тестів, у тому числі толуїдинової та гваякової проб на гемоглобін, на приховану кров у калі, на глюкозу в сечі.

При застосуванні повідон-йоду може знижуватися поглинання йоду щитовидною залозою, що здатне впливати на результати деяких обстежень і процедур – сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білковозв'язуючого йоду, діагностичних процедур з використанням радіоактивного йоду. Через це може бути неможливим планування лікування хвороб щитовидної залози препаратами йоду. У таких випадках після закінчення лікування повідон-йодом потрібна перерва щонайменше 1-4 тижні.

Важливо! Застосування повідон-йоду одночасно або відразу після використання антисептиків, що містять октенідин, може призвести до розвитку темного некрозу (гангрени) у місцях застосування препаратів.

Для пацієнтів, які отримують препарати літію, заборонено тривале застосування повідон-йоду, особливо на великих ділянках шкіри / слизових оболонок.

Не рекомендується одночасне застосування повідон-йоду із засобами, що містять:

• ртуть;
• срібло;
• перекис водню;
• тауролідин.

Гостре йодна інтоксикація може бути вкрай небезпечним і виявлятися симптомами у вигляді:

• металевого присмаку в роті, підвищеного слиновиділення, печії, болю в роті або горлі;
• подразнення очей, очного набряку;
• шкірних реакцій;
• шлунково-кишкових розладів, діареї;
• порушення функції нирок, анурії;
• недостатності кровообігу;
• набряку гортані із вторинною асфіксією, набряку легень, метаболічного ацидозу, гіпернатріємії (збільшення рівня натрію).

У разі передозування проводиться симптоматичне та підтримуюче лікування, причому особлива увага приділяється електролітному балансу, функції нирок та щитовидної залози.

У разі необхідності рекомендується негайне застосування продуктів, що містять крохмаль і білок (наприклад, розчину крохмалю у воді чи молоці). Можливе промивання шлунка із застосуванням 5% розчину тіосульфату натрію або внутрішньовенне введення 10% розчину тіосульфату натрію з інтервалом 3 години.

Необхідний клінічний контроль функції щитовидної залози для виключення або підтвердження симптомів раннього йод-індукованого гіпертиреозу.

Йодадін зберігають у недоступному для дітей місці за температурі до 25 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України 

• Pubmed, Povidone iodine in wound healing: A review of current concepts and practices
• Drugs.com, CVS Povidone-Iodine

• Health-ua.com, Повідон-йод і загоєння ран: наукове обґрунтування переваг та ефективність у клінічній практиці