Завіцефта - інструкція, склад, спосіб застосування

Антибіотик Завіцефта випускається у вигляді порошку для приготування концентрату для розчину для інфузій у флаконах по 20 мл. Склад одного флакона:

• цефтазидим – 2000 мг (у формі пентагідрату);
• авібактам – 500 мг (у формі натрієвої солі).

Виробники – GlaxoSmithKline, Pfizer (Італія, США).

Для чого використовується Завіцефта. За рахунок «посилення» цефтазидиму авібактамом, препарат ефективний для  лікування важких інфекцій, викликаних аеробними грамнегативними мікроорганізмами, включаючи штами з множинною лікарською резистентністю (стійкістю до більшості антибіотиків).

Інструкція із застосування вказує, від чого зазвичай призначається Завіцефта. Препарат застосовується для лікування таких інфекцій:

• ускладнені інтраабдомінальні інфекції;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит;
• госпітальна пневмонія, включаючи пневмонію, асоційовану зі штучною вентиляцією легенів (ШВЛ);
• інфекції, спричинені аеробними грамнегативними мікроорганізмами, при обмеженому виборі антибактеріальної терапії.

Важливо! Цефтазидим слабо активний проти:

• грампозитивних мікроорганізмів;
• анаеробів.

При підозрі на їх наявність потрібно додавання інших антибактеріальних засобів.

Важливо! Призначення препарату повинно враховувати офіційні рекомендації щодо раціонального застосування антибактеріальних засобів.

Важливо! Антибіотик Завіцефта застосовується в першу чергу у дорослих пацієнтів (від 18 років), але у виняткових випадках і під суворим контролем лікаря може застосовуватися у підлітків і дітей від 2 років. 

Стандартна доросла доза при нормальній функції нирок (при кліренсі креатиніну (КК) ≥51 мл/хв):

• 2000 мг цефтазидиму + 500 мг авібактаму кожні 8 годин;
• внутрішньовенно, інфузійно (крапельниці);
• тривалість інфузії – 120 хвилин.

Тривалість терапії:

• ускладнені інтраабдомінальні інфекції – 5–14 днів;
• ускладнені ІМП та пієлонефрит – 5–10 днів;
• госпітальна пневмонія – 7–14 днів;
• інфекції при обмеженому виборі терапії – індивідуально, залежно від клінічної та мікробіологічної відповіді.

Важливо! Досвід застосування препарату довше 14 діб обмежений.

Діти. Розрахунок дозувань для підлітків і дітей різного віку детально розписаний в офіційній інструкції із застосування Завіцефти.

У загальному випадку препарат протипоказаний дітям віком до 3 місяців (або до 2 років), а також при:

• гіперчутливості до цефтазидиму, авібактаму або допоміжних речовин;
• грудному вигодовуванні (ГВ припиняють на весь період лікування матері або використовують інший препарат);
• алергії на цефалоспорини;
• тяжких реакціях негайного типу на інші β-лактамні антибіотики (пеніциліни, карбапенеми, монобактами).

Реакції гіперчутливості. Як і всі β-лактамні антибіотики, Завіцефта може викликати тяжкі алергічні реакції, включаючи анафілаксію. Перед початком терапії необхідно ретельно зібрати алергологічний анамнез.

Порушення функції нирок. Обидві діючі речовини виводяться переважно нирками. При зниженні КК потрібна обов'язкова корекція дози. При відсутності корекції можливі неврологічні ускладнення: тремор, міоклонус, судоми, енцефалопатія, кома.

Антибіотик-асоційована діарея. На тлі терапії можливий розвиток коліту, асоційованого з Clostridium difficile. При появі діареї необхідно негайно оцінити стан пацієнта і переглянути терапію.

Натрієве навантаження. Один флакон препарату містить близько 148 мг натрію, що важливо враховувати у пацієнтів на дієті з обмеженням натрію.

Інші особливості застосування детально описані в офіційній інструкції до Завіцефту.

Найбільш часті небажані реакції:

• нудота, діарея;
• позитивна пряма проба Кумбса;
• головний біль, запаморочення;
• флебіт і тромбоз у місці інфузії.

Рідше можливі також:

• зміни показників крові (еозинофілія, тромбоцитоз, нейтропенія);
• шкірні реакції (висип, свербіж, кропив'янка);
• порушення функції нирок;
• тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз – вкрай рідко).

Застосування препарату не залежить від їжі.

Не рекомендується сумісне застосування з пробенецидом (вплив на виведення авібактаму).

Нирки. Високі дози цефалоспоринів у комбінації з нефротоксичними препаратами (аміноглікозиди, петльові діуретики) підвищують ризик ураження нирок.

Хлорамфенікол може проявляти антагонізм in vitro – спільне застосування із Завіцефтою небажане.

Завіцефта (авібактам + цефтазидим) не має клінічно значущого впливу на систему цитохрому P450.

При передозуванні можливі:

• неврологічні симптоми,
• погіршення функції нирок.

Лікування – симптоматичне.

Цефтазидим і авібактам видаляються при гемодіалізі.

Препарат слід зберігати в оригінальній упаковці.

Використовувати тільки свіжоприготовані розчини.

Важливо! Кожен флакон призначений для одноразового застосування.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed Central (PMC), Огляд Ceftazidime-Avibactam для лікування інфекцій, спричинених Pseudomonas aeruginosa
• PubMed, Цефтазидим-Авібактам: нова комбінація цефалоспорину/β-лактамазного інгібітору для лікування резистентних грамнегативних організмів