Зоресан - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат Зоресан виробляється у капсулах з дозуванням по 25 мг, 50 мг та 100 мг зонісаміду.

Випускається фармацевтичною фірмою Kusum Healthcare (Індія).

Ліки застосовується як протиепілептичний засіб при широкому спектрі епілептичних розладів. Механізм дії зонісаміду заснований на блокуванні натрієвих і кальцієвих каналів нейронів, що сприяє стабілізації їхніх мембран та запобіганню надмірній електричній активності у головному мозку.

Основні показання до застосування:

• парціальні напади з вторинною генералізацією або без неї у дорослих пацієнтів (від 18 років);
• препарат може використовуватися як монотерапія, так і у складі комплексного лікування при резистентних (стійких) формах епілепсії у пацієнтів віком від 6 років.

Дозування Зоресану потребує індивідуального підходу та ретельного контролю стану організму. Терапія завжди починається з мінімальних доз з поступовим збільшенням до досягнення терапевтичного ефекту.

Препарат приймають в один і той самий час щодня, незалежно від їди.

Дорослим пацієнтам (від 18 років):

• при монотерапії рекомендується починати з дозування 100 мг 1 раз на добу з подальшим підвищенням дози кожні два тижні;
• підтримуюча доза зазвичай становить 50-500 мг на добу, в один прийом або розділених на два прийоми;
• при комбінованій терапії дозування слід коригувати з урахуванням взаємодії з іншими протиепілептичними препаратами;
• при припиненні лікування препарат слід скасовувати поступово, під контролем лікаря. Рекомендується зниження дозування на 100 мг щотижня.

Дітям віком від 6 років препарат часто додають у склад комплексної терапії до раніше призначеного лікування. Дозування Зоресану залежить від ваги пацієнта:

• дітям із масою тіла від 20 до 55 кг – 6-8 мг/кг/добу 1 раз на день;
• з масою тіла понад 55 кг – 300-500 мг 1 раз на день.

Важливо! При припиненні лікування у дітей препарат слід скасовувати поступово шляхом зниження дози на 2 мг/кг на тиждень.

До абсолютних протипоказань для застосування препарату Зоресан належать підвищена чутливість до діючої речовини або будь-яких компонентів препарату або до інших похідних сульфонамідів, а також вік до 6 років.

Крім того, препарат не слід призначати:

• при тяжких порушеннях функції печінки та/або нирок;
• під час вагітності та грудного вигодовування (ГВ). Жінки повинні використовувати надійну контрацепцію під час терапії Зоресаном та ще впродовж 1 місяця після її завершення.

Особливості застосування

При застосуванні Зоресана необхідно враховувати низку важливих особливостей:

• препарат слід приймати регулярно, в один і той самий час доби, незалежно від їди;
• різке припинення прийому може спровокувати почастішання нападів, тому скасування препарату повинно проводитися поступово під контролем лікаря;
• у процесі лікування необхідно регулярно контролювати функцію печінки та нирок, а також стежити за показниками крові;
• висипання – можуть виникати серйозні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса – Джонсона. У разі появи нез’ясованого висипу препарат слід відмінити;
• реакції, пов'язані з сульфаніламідною групою – може викликати серйозні алергічні реакції, включаючи шкірні висипання та гематологічні порушення (апластична анемія, агранулоцитоз);
• гостра міопія та глаукома – препарат може спричиняти гостру міопію та закритокутову глаукому. При зниженні зору та болю в очах потрібне скасування препарату та зниження внутрішньоочного тиску;
• суїцидальні думки – протиепілептичні засоби можуть підвищувати ризик суїцидальних думок. Пацієнти та їхнє оточення повинні інформувати лікаря про будь-які прояви депресії;
• нефролітіаз – у пацієнтів, схильних до утворення каменів у нирках, підвищується ризик нефролітіазу. Збільшення споживання рідини знижує ймовірність утворення ниркових каменів;
• метаболічний ацидоз – препарат може спричинити зниження рівня бікарбонатів;
• тепловий удар – може знижувати потовиділення та підвищувати ризик перегрівання, особливо у дітей. Слід уникати комбінації з препаратами, які посилюють гіпертермію;
• панкреатит – за підозри на панкреатит необхідно контролювати рівень ліпази і амілази. У разі підтвердження діагнозу препарат скасовують;
• рабдоміоліз – при болях у м'язах або їхній слабкості слід оцінити маркери ушкодження м'язів.

Важливо! Жінки повинні використовувати надійну контрацепцію під час терапії та ще впродовж 1 місяця після її завершення.

Слід уникати вживання алкоголю під час лікування. 

Прийом їжі може сповільнювати всмоктування препарату, але не впливає на загальну біодоступність.

Дані про лікарську взаємодію у дітей відсутні.

Основні лікарські взаємодії за результатами досліджень у дорослих:

• вплив на ферменти цитохрому P450 – зонісамід не надає значного впливу на ізоферменти CYP450, що підтверджено дослідженнями in vitro та in vivo;
• протиепілептичні препарати – не впливає на фармакокінетику карбамазепіну, ламотриджину, фенітоїну та вальпроату;
• пероральні контрацептиви – не змінює рівень етинілестрадіолу та норетистерону;
• інгібітори карбоангідрази – у дорослих застосовується з обережністю разом із топіраматом чи ацетазоламідом. У дітей комбінація не рекомендована;
• субстрати P-gp – може теоретично впливати на препарати, що залежать від P-gp (дигоксин), що потребує обережності;
• препарати, що підвищують ризик уролітіазу (виникнення каменів у нирках) – слід уникати їх одночасного застосування із зонісамідом;
• індуктори ферментів (фенітоїн, рифампіцин) – знижують концентрацію зонісаміду, може знадобитися коригування дози.
• інгібітори CYP3A4 (кетоконазол, циметидин) – не вимагають зміни дозування зонісаміду.

При застосуванні Зоресану можуть спостерігатися різні побічні ефекти, які потребують уваги лікаря та пацієнта. Найчастіше зустрічаються:

• сонливість;
• запаморочення;
• порушення координації рухів;
• зниження апетиту та маси тіла.

Можливі також порушення концентрації уваги, дратівливість, депресія. У поодиноких випадках можуть розвиватися алергічні реакції, у тому числі тяжкі, порушення функції печінки та/або нирок.

У разі прояву серйозних побічних ефектів необхідна консультація лікаря для вирішення питання про продовження терапії або корекції дози.

При передозуванні зонісаміду можуть розвиватися серйозні ускладнення, що вимагають негайної медичної допомоги. Симптоми передозування включають виражену сонливість, нудоту, гастрит, ністагм, міоклонус, брадикардію, порушення функції нирок, артеріальну гіпотензію та пригнічення функції дихання. У важких випадках можливий розвиток коми.

Специфічного антидоту немає. Лікування передозування проводиться у стаціонарі та включає промивання шлунка, застосування активованого вугілля, підтримуючу терапію.

Препарат слід зберігати у захищеному від світла місці за температури до 25°C. Не слід застосовувати ліки після закінчення терміну придатності. Зберігати у недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Medscape, Zonisamide
• Pubmed, Zonisamide in the treatment of epilepsy