Біфок - інструкція, склад, спосіб застосування

Біфок випускається у вигляді таблеток, що містять 200 мг ібупрофену і 10 мг кодеїну.

Виробник – українська фармацевтична компанія "ІнтерХім" (IC).

Ліки можуть короткочасно (до 3 днів) використовуватися при гострих і помірних болях у випадках, коли застосування інших анальгетиків (парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти, ібупрофену без додаткових компонентів) є неефективним. Біфок застосовується при:

• головному болю, мігрені;
• менструальному болю (дисменореї);
• зубному болю;
• невралгії;
• ревматичних і м'язових болях;
• болю в спині.

Ліки можуть призначатися дорослим пацієнтам і дітям віком від 12 років.

Дозування: 1-2 таблетки кожні 4-6 годин. Максимально – 6 таблеток на добу. Таблетки приймають незалежно від їди, запиваючи водою.

Тривалість лікування – не довше ніж 3 дні. За необхідності прийому Біфоку понад 3 дні, або якщо симптоми не минають чи посилюються, необхідно звернутися до лікаря.

Важливо! Зниження дози необхідно:

• літнім пацієнтам;
• при порушеннях печінкової та/або ниркової функції.

Біфок IC протипоказаний до застосування віком до 12 років.

Є й інші вікові обмеження: через наявність у складі кодеїну ліки не призначають пацієнтам 12-18 років.

• яким проводиться тонзилектомія та/або аденоїдектомія (видалення гланд / аденоїдів) для запобігання виникненню обструктивного апное (зупинок дихання) під час сну;
• у яких скомпрометовано дихальну функцію. Це може бути наслідком нервово-м'язових порушень, тяжких серцевих чи респіраторних захворювань, інфекцій верхніх дихальних шляхів або легень, мультитравм, масштабних хірургічних втручань.

Також препарат не призначається при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до ібупрофену, кодеїну, інших опіоїдних анальгетиків або до будь-якої з допоміжних речовин у складі таблеток;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ);
• надшвидкому метаболізмі за участю CYP 2D6;
• реакціях гіперчутливості (бронхоспазму, бронхіальній астмі, риніті, ангіоневротичному набряку або кропив'янці), які розвивалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти (Аспірину) або інших НПЗЗ;
• виразці шлунка та 12-палої кишки / активних кровотечах або рецидивах в анамнезі (2 чи більше епізодів підтвердженої виразки або кровотеч);
• ерозивно-виразкових ураженнях ШКТ у фазі загострення – виразковому коліті, виразці, хворобі Крона;
• шлунково-кишкових кровотечах або перфорації стінки ШКТ в анамнезі, пов'язаних із прийомом НПЗЗ;
• цереброваскулярних чи інших кровотечах;
• порушеннях кровотворення нез'ясованої етіології;
• геморагічному діатезі або інші порушення згортання крові;
• тяжкій серцевій недостатності (NYHA клас IV);
• респіраторній депресії (пригніченні дихання), обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, бронхіальній астмі (Важливо! При бронхіальній астмі заборонено застосовувати опіоїди під час нападу);
• черепно-мозкових травмах або станах, що супроводжуються підвищеним внутрішньочерепним тиском. У цьому разі, крім ризику дихальної депресії та підвищення внутрішньочерепного тиску, кодеїн може негативно впливати на зіничну реакцію та інші життєво важливі показники при визначенні неврологічного статусу;
• станах, за яких необхідно уникати уповільнення перистальтики, або які супроводжуються здуттям живота;
• хронічному запорі, ризику паралітичної кишкової непрохідності;
• активних запальних захворюваннях кишківника;
• тяжкій нирковій та/або печінковій недостатності;
• тяжкому зневодненні (дегідратації), спричиненому блюванням, діареєю або недостатнім вживанням рідини;
• стані алкогольного сп'яніння;
• одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК), з іншими НПЗЗ, у тому числі з селективними інгібіторами ЦОГ-2, а також з інгібіторами МАО + впродовж ще 2 тижнів після припинення прийому інгібіторів МАО.

Обидві діючі речовини Біфоку, ібупрофен і кодеїн,мають досить багато особливостей застосування. Нижче описані лише деякі з них, а решта детально викладена в офіційній інструкції до ліків.

Під час лікування Біфоком заборонено вживати алкоголь. В іншому випадку багаторазово підвищується ризик розвитку кровотеч і перфорацій у шлунково-кишковому тракті (алкоголь + ібупрофен), а також вираженого пригнічення свідомості / ЦНС / дихання (алкоголь + кодеїн).

При бронхіальній астмі (БА) або алергічних захворюваннях, зокрема в анамнезі, підвищується ризик розвитку бронхоспазму.

При артеріальній гіпертензії (АГ, підвищеному тиску) та/або серцевій недостатності в анамнезі лікування починають обережно. Підвищено ризик затримки рідини, розвитку артеріальної гіпертензії, набряків.

Застосування препарату припиняють у разі появи:

• шкірного висипу;
• ураження слизових оболонок;
• будь-яких інших симптомів гіперчутливості.

Обережно призначається Біфок пацієнтам із такими захворюваннями та станами, як:

• артеріальна гіпотензія (знижений тиск);
• гіпотиреоз;
• недостатність надниркових залоз (хворобою Аддісона або ін.);
• гострий абдомінальний синдром;
• міастенія gravis;
• знижена функція печінки (ризик розвитку коми) та/або нирок;
• судоми, у тому числі в анамнезі;
• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі;
• шоковий стан;
• недавні хірургічні втручання на органах шлунково-кишкового тракту (ризик зниження моторики шлунково-кишкового тракту) або на сечовивідних шляхах (ризик затримки сечовипускання у зв'язку зі спазмом уретрального сфінктеру та запором на тлі застосування кодеїну);
• зловживання лікарськими засобами в анамнезі;
• феохромоцитома;
• літній вік;
• ослаблений організм (підвищення ризику пригнічення дихання кодеїном).

Препарат не можна приймати довше за 3 доби без консультації лікаря.

Важливо! Тривалий прийом знеболювальних засобів у високих дозах може призвести до розвитку головного болю, який не можна лікувати підвищенням дози ліків. Крім того, тривалий прийом Біфоку для лікування головного болю може призвести до його посилення.

Тривалий та безконтрольний прийом знеболювальних препаратів, особливо поєднання різних знеболювальних діючих речовин (як ібупрофен + кодеїн у Біфоку), може спровокувати хронічне ураження нирок з ризиком ниркової недостатності (анальгетична нефропатія).

Якщо лікар призначив тривале застосування препарату, необхідний регулярний контроль показників функції печінки, нирок, а також морфологічного складу крові.

Якщо пацієнт може мати фізичну залежність від ліків, скасовувати препарат слід поступово, щоб уникнути прискорення розвитку симптомів синдрому скасування.

Інші особливості застосування викладені в офіційній інструкції до ліків. Застосовувати Біфок без призначення лікаря не рекомендується.

Таблетки приймають незалежно від їди.

Під час лікування Біфоком заборонено вживати алкоголь. В іншому випадку значно підвищується ризик розвитку кровотеч і перфорацій у шлунково-кишковому тракті (алкоголь + ібупрофен), а також вираженого пригнічення свідомості / ЦНС / дихання (алкоголь + кодеїн).

Препарат заборонено застосовувати одночасно з:

• ацетилсаліциловою кислотою (Аспірин, Кардіомагніл і т. д.);
• іншими НПЗЗ, у тому числі з селективними інгібіторами ЦОГ-2;
• іншими ліками, що містять кодеїн;
• інгібіторами МАО + протягом 2 тижнів після припинення прийому інгібіторів МАО.

Біфок призначають із крайньою обережністю або не призначають взагалі при одночасному застосуванні:

• пробенециду,
• сульфінпіразону;
• антитромбоцитарних засобів;
• селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• серцевих глікозидів (дигоксину та ін.);
• препаратів літію;
• фенітоїну;
• метотрексату;
• циклоспорину, такролімусу;
• міфепристону (ібупрофен та інші НПЗЗ дозволено застосовувати не менше ніж через 8-12 днів після закінчення прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати його ефективність);
• зидовудину;
• хінолонових антибіотиків;
• пероральних гіпоглікемічних (цукрознижуючих) засобів;
• інгібіторів цитохрому CYP 2C9 (вориконазолу, флуконазолу);
• моклобеміду.
• гідроксизину;
• препаратів, що пригнічують ЦНС – алкоголю, анестетиків, снодійних та седативних засобів, антигістамінних (протиалергічних) засобів із седативними властивостями (Супрастин та ін.), трициклічних антидепресантів та антипсихотиків, включаючи фенотіазини. Комбінація кодеїну з цими речовинами посилює депресію (пригнічення) ЦНС;
• діуретиків (сечогінних засобів) та антигіпертензивних ліків (“від тиску”);
• хінідину (він може нейтралізувати знеболюючий ефект кодеїну);
• мексилетину;
• протидіарейних та антиперистальтичних засобів – лопераміду, каоліну (підвищення ризику розвитку важкого запору);
• антимускаринових препаратів або препаратів з антимускариновою дією (атропіну та деяких антидепресантів) у зв'язку з ризиком розвитку важкого запору та паралітичної кишкової непрохідності та/або затримки сечовипускання;
• блокаторів нервово-м'язових синапсів (ризик посилення пригнічення дихання);
• метоклопраміду, цизаприду, домперидону;
• циметидину;
• опіоїдних антагоністів (бупренорфіну, налоксону, налтрексону та ін.): ризик прискорення розвитку синдрому скасування;
• налоксону;
• налтрексону;
• ненаркотичних аналгетиків (посилення знеболювального ефекту);
• хлорамфеніколу;
• ципрофлоксацину;
• ритонавіру.

Небажані ефекти, які можливі через такі взаємодії, детально описані в офіційній інструкції до препарату.

Крім того, кодеїн у складі ліків може впливати на результати деяких лабораторних досліджень: рівня білірубіну, активність амілази, ліпази, ЛФ, ЛДГ, АлАТ та АсАТ у плазмі крові та ін. (докладніше див. в офіційній інструкції).

Ризик передозування підвищується при одночасному вживанні алкоголю та прийомі психотропних засобів.

Застосування Біфоку у дозах, що перевищують рекомендовані, або тривалий прийом, можуть призвести до фізичної чи психологічної залежності з симптомами занепокоєння та дратівливості після припинення прийому (синдром скасування).

Симптоми передозування Біфоку відрізняються залежно від того, яка саме діюча речовина спричинила передозування – ібупрофен або кодеїн.

Передозування ібупрофену проявляється у вигляді:

• нудоти, блювання, болю в епігастральній ділянці, діареї (рідше);
• шуму у вухах, головного болю, запаморочення;
• шлунково-кишкової кровотечі;
• токсичного ураження ЦНС із сонливістю, ністагмом (тремтінням очних яблук), порушенням зору, збудженим станом, дезорієнтацією, комою та ін.

Передозування кодеїну проявляється у вигляді:

• тяжкої депресії ЦНС з пригніченням дихання (ризик її розвитку підвищується при супутньому застосуванні інших засобів із седативною дією, у тому числі алкоголю, а також при значному перевищенні рекомендованої дози);
• коми, точкових зіниць та респіраторної депресії (пригнічення дихання) – це “клінічна тріада” передозування опіоїдів, у тому числі кодеїну;
• сухості у роті, нудоти, блювання;
• почервоніння обличчя;
• нервозності, занепокоєння;
• седації чи психоемоційного збудження;
• галюцинацій;
• сплутаності та втрати свідомості;
• судом (особливо у дітей);
• тяжкого запаморочення;
• порушень серцевого ритму та ін.

Лікування передозування симптоматичне та підтримуюче. Необхідна підтримка дихального центру та контроль життєвих показників до стабілізації стану. Показано промивання шлунка. Застосування активованого вугілля доцільно, якщо минуло не більше 1 години з моменту прийому кодеїну дорослою людиною у дозі понад 350 мг, або дитиною у дозі понад 5 мг/кг маси тіла.

При важкій депресії ЦНС рекомендовано застосування засобів штучної підтримки дихання, кисню, введення налоксону парентерально.

Необхідний контроль стану пацієнта впродовж щонайменше 4 годин після введення налоксону або 8 годин у разі застосування препарату налоксону з пролонгованою (подовженою) дією.

Також потрібен контроль рівня електролітів.

Таблетки зберігають в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 °С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Ibuprofen: from invention to an OTC therapeutic mainstay
• PubMed, Codeine phosphate in paediatric medicine
• Drugs.com, Ibuprofen
• Drugs.com, Codeine
• MedlinePlus, Ibuprofen overdose
• MedlinePlus, Codeine overdose

• Health-ua.com, Анальгетики: фармакологічне «обличчя»