Діфорс Xl

В інструкції із застосування до Діфорсу 80, 160 та XL вказується, що ці ліки можуть призначатися при есенціальній гіпертензії у разі неефективності монотерапії амлодипіном або валсартаном.

Важливо! Показання для таблеток Діфорс не залежать від дозування, вони однакові як для Діфорсу 80, так і 160 і XL. Але необхідне дозування завжди підбирає лікар, орієнтуючись на ступінь тяжкості симптомів захворювання.

В інструкції із застосування вказано, що дослідження ефективності таблеток від тиску Діфорс не проводилися на дітях. Через відсутність інформації про безпеку ліків для дитячого організму використання Діфорсу протипоказане до 18 років.

Важливо! Педіатр допоможе підібрати для вашої дитини безпечне антигіпертензивне лікування препаратами, які пройшли повне дослідження щодо безпеки використання у дитячому віці.

Згідно з інструкцією із застосування, рекомендоване дозування препарату Діфорс – 1 таблетка на день. Ліки приймаються незалежно від їди, таблетка запивається водою.

Якщо пацієнти приймають валсартан та амлодипін окремо, їх можна перевести на Діфорс у тих же дозах. Необхідне добове дозування (Діфорс 80, 160 або XL) підбирає лікар для кожного пацієнта окремо.

Важливо! Не рекомендується приймати понад 1 таблетки Діфорсу на добу. Максимально допустиме добове дозування компонентів препарату: 10 мг амлодипіну та 320 валсартану.

Діфорс протипоказаний для застосування під час вагітності. Якщо жінка, яка його приймає, дізналася про вагітність – їй слід негайно припинити застосування ліків і звернутися до лікаря для підбору безпечної для плоду антигіпертензивної терапії.

Також відомо, що один з компонентів препарату Діфорс, амлодипін, здатний проникати у грудне молоко, проте його вплив на організм дитини поки що не до кінця досліджено. Під час грудного вигодовування рекомендується підбирати ліки від тиску, безпечні для дитини.

До протипоказань до застосування таблеток від тиску Діфорс належать такі стани:

• непереносимість або підвищена чутливість до компонентів ліків та/або до похідних дигідропіридину;
• патології гепатобіліарної системи: цироз, холестаз та інші тяжкі порушення функціональної здатності печінки;
• вагітність / період планування вагітності;
• низький артеріальний тиск (гіпотонія);
• шокові стани, зокрема кардіогенний шок;
• гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, стеноз аорти;
• СН (серцева недостатність), що виникла внаслідок перенесеного гострого коронарного синдрому, а саме інфаркту міокарда, за якої спостерігається гемодинамічна нестабільність;
• одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину або інгібіторів АПФ з аліскіреном пацієнтами з тяжкою нирковою недостатністю або цукровим діабетом першого чи другого типу.
• вік пацієнта до 18 років.