Фелодип ціна в Києві

В інструкції із застосування вказано два показання для призначення Фелодипу:

• артеріальна гіпертензія;
• профілактичне лікування хронічної стабільної стенокардії.

Ліки Фелодип покращують коронарне кровопостачання та метаболізм міокарда, знижують потребу міокарда в кисні, не пригнічують провідність міокарда. Фелодип знижує тонус гладкої мускулатури судин, розширює коронарні та периферичні артерії, знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск.

Фелодип використовують для контролю артеріального тиску у пацієнтів з гіпертензією. Контроль АТ сприяє підвищенню якості життя, запобіганню інсульту, збереженню функції нирок, а також запобігає розвитку та уповільнює прогресування серцевої недостатності.

Також Фелодип (фелодипін) покращує переносимість фізичних навантажень і зменшує частоту нападів стенокардії.

Препарат не призначають за підвищеної чутливості до фелодипіну або інших дигідропіридинів (існує теоретичний ризик перехресної реактивності).

Протипоказаннями до прийому Фелодипу є декомпенсована серцева недостатність, нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда, динамічна обструкція виносного тракту лівого шлуночка, виражений аортальний стеноз.

Фелодип містить лактозу, тому ліки не підходять для пацієнтів з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або при мальабсорбції глюкози-галактози. Крім того, Фелодип не призначений для вагітних жінок, дітей.

Таблетки Фелодип приймають всередину, краще робити це зранку, після легкого прийому їжі. Таблетку не варто ділити або подрібнювати, її потрібно ковтати цілою, запиваючи водою.

Дозування в індивідуальному порядку підбирає лікар. Прийом Фелодипу починають із стандартного дозування 5 мг 1 раз на добу. Потім, залежно від реакції пацієнта на лікування, доза може змінюватися в діапазоні 2,5-10 мг.

Стандартна підтримуюча доза становить 5-10 мг на добу. Максимальна добова доза Фелодипу – 20 мг. За необхідності лікування може бути доповнено іншим антигіпертензивним препаратом.

Важливо! Для людей похилого віку, а також пацієнтів із печінковою недостатністю слід підбирати мінімальне ефективне дозування. Проте пацієнти з порушеннями функції нирок коригування дози вимагають.

В аптеках України вибір препаратів, які містять фелодипін, є обмеженим. Так, існує препарат Логімакс, але він містить не лише фелодипін, а й метопролол. Метопролол є селективним блокатором β-адренорецепторів. Метопролол доповнює антигіпертензивні та антиангінальні властивості фелодипіну. Тому, за потреби замінити Фелодип, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем.

Фелодип (фелодипін) та Амлодипін входять до групи дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів, тому вони мають багато загальних властивостей, але також є й відмінності.

Амлодипін визнаний одним з найбільш застосовуваних блокаторів кальцієвих каналів. Для Амлодипіну характерна надтривала дія. З іншого боку, фелодипін має у 20 разів більший коефіцієнт вазоселективності, ніж амлодипін. Це означає, що Фелодип діє на гладку мускулатуру артеріол, а не на міокард, не впливає на скоротливість і функцію синусового вузла, не викликає ортостатичної гіпотонії.

Крім того, Фелодип володіє антисклеротичним та нефропротекторним ефектом. Однак Фелодип протипоказаний при хронічній серцевій недостатності, тахікардії, на відміну від амлодипіну.

Як бачимо, тільки лікар з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта може визначити, що краще підійде в кожному конкретному випадку.

Найбільш поширеними небажаними явищами на тлі прийому Фелодипу інструкція називає почервоніння обличчя, головний біль, відчуття серцебиття, запаморочення, втомлюваність. Досить часто пацієнти скаржаться на набряки у ділянці щиколоток.

Зазвичай, вираженість небажаних реакцій залежить від дози, а тривають вони недовго.

Важливо! Пацієнти із запаленням ясен чи пародонтитом на тлі прийому Фелодипа схильні до розвитку гіперплазії ясен.

У разі поєднання з деякими речовинами концентрація фелодипу в крові може підвищуватися. До таких речовин відносять інгібітори ферментів (циметидин, ранітидин, еритроміцин, ітраконазол, кетоконазол, ритонавір, хінідин), а також деякі флавоноїди. Яскравий приклад – флавоноїди грейпфрутового соку. При застосуванні Фелодипу разом із грейпфрутовим соком варто враховувати ризик передозування. Передозування Фелодипом проявляється вираженою гіпотензією (зниженням тиску) аж до брадикардії (уповільнення серцевого ритму).

При оральному застосуванні Фелодипу матір'ю з високою ймовірністю можливе попадання ліків у грудне молоко. В інструкції із застосування зазначено, що у зв'язку з обмеженими даними про вплив Фелодипу на здоров'я немовлят, препарат не рекомендують у період ГВ.

Фелодип, серед інших побічних явищ, може викликати запаморочення та порушення свідомості. У разі виникнення таких симптомів під час лікування препаратом, слід утриматися від керування автомобілем і точними механізмами.