Фурагін ціна в Одесі

Так, активна речовина препарату фуразидин (міжнародна непатентована назва – Furazidin) – це синтетичний антибіотик з групи нітрофуранів. Залежно від концентрації та виду збудника інфекційного захворювання, фуразидин має бактерицидну або бактеріостатичну дію.

Препарат активний щодо стафілококів, кишкової палички, стрептококів, сальмонел та інших бактерій, а також найпростіших лямблій.

Резистентність (стійкість) мікроорганізмів до Фурагіну розвивається повільно.

Застосування Фурагіну доцільно у лікуванні інфекційних хвороб сечовивідних шляхів з гострим і хронічним перебігом.

Найчастіше призначається фурагін при циститі, спровокованому патогенною дією мікробів. З лікувальною метою таблетки від циститу Фурагін призначають дорослим пацієнтам (від 18 років). Препарат активно діє в організмі протягом 8-12 годин, весь цей час зберігаючи терапевтичну концентрацію у плазмі крові.

Крім того, препарат ефективно використовується в комплексній терапії спільно з іншими медикаментами для лікування таких захворювань сечостатевої системи, як:

• уретрит;
• пієлонефрит;
• простатит.

Крім того, показання до застосування цього лікарського засобу можуть бути вторинні інфекційні захворювання, що виникають після проведення хірургічних операцій на органах сечостатевої системи.

Важливо! Препарат призначений лише для лікування дорослих пацієнтів (від 18 років).

Зазвичай призначається по 2-4 таблетки 2-3 рази на добу, що еквівалентно 100-200 мг діючого компонента фуразидину. Максимальна добова доза – щонайбільше 600 мг.

Тривалість лікувального курсу встановлює лікар. В інструкції із застосування рекомендовано прийом препарату протягом 7-10 днів. За необхідності можна продовжити лікування Фурагіном після 10-15-денної перерви.

В інструкції також зазначений спосіб застосування Фурагіну – відразу після їди, ковтаючи таблетку цілою і запиваючи великим об'ємом рідини.

Їжа не впливає на всмоктування препарату, але зменшує ризик розвитку коліту.

Препарат швидко всмоктується з травного тракту, проникає в кров і вже за 30 хвилин досягає своєї максимальної концентрації у плазмі. Вона зберігається на максимальному рівні протягом години, потім поступово знижується.

Терапевтичний ефект може спостерігатися за кілька днів лікування – тривалість періоду одужання залежить від типу захворювання, форми його перебігу та особливостей організму пацієнта.

Дозування, кратність і тривалість застосування встановлює лікар. Може бути призначений прийом 2-4 таблеток 2-3 рази на добу.

Активна речовина виводиться нирками. Близько 8-13% від прийнятої кількості препарату потрапляють у сечу у незмінному вигляді. Цієї концентрації достатньо для ефективного впливу на більшість чутливих до нього мікроорганізмів. Саме тому препарат призначають при бактеріальних запаленнях слизової оболонки сечового міхура (циститах).

Препарат показаний при інфекціях сечостатевої системи. Крім того, рекомендується для профілактики ускладнень після операцій та обстежень. Але тільки лікар має право розглядати доцільність використання препарату й призначати його.

Дія препарату може викликати небажані наслідки у матерів-годувальниць і вагітних в усіх триместрах. Тому застосовувати Фурагін при грудному вигодовуванні заборонено, як і лікуватися ним під час вагітності.

Протипоказання до застосування препарату:

• підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини та/або допоміжних компонентів препарату, а також до будь-яких похідних нітрофурану крім фуразидину;
• тяжка ниркова та/або печінкова недостатність;
• полінейропатія – ураження периферичної нервової системи;
• спадкова непереносимість деяких видів цукрів;
• вік до 18 років;
• вагітність і грудне вигодовування;
• уросепсис та інфекційні захворювання ниркової паренхіми.

За одночасного застосування препарату з деякими лікарськими засобами відзначається взаємодія:

• Фурагін та антибіотик левоміцетин або сульфаніламідні препарати – пригнічується функція кровотворення;
• у комбінації з цефалоспоринами та пеніцилінами посилюється бактеріостатична дія Фурагіну;
• з аскорбіновою кислотою та хлоридом кальцію – підвищується концентрація фуразидину у сечі, збільшується терапевтичний ефект, але одночасно зростає й токсичність.

З обережністю приймають ліки Фурагін при анемії, захворюваннях нирок, дефіциті вітамінів В, зокрема фолієвої кислоти (В9).

Перед застосуванням необхідно уважно ознайомитися з інструкцією із застосування Фурагіну.

Можливі побічні ефекти:

• зниження апетиту, нудота, іноді блювання;
• нейротоксичні прояви (головний біль, порушення сну, слабкість, пітливість та ін.);
• алергічні реакції;
• лейкопенія (зниження числа лейкоцитів у формулі крові) та ін.

У поодиноких випадках відзначаються такі побічні реакції організму, як дерматити, еритема (почервоніння шкіри), порушення функції печінки (зокрема гепатит), задишка, ускладнення з боку легень.

Також на тлі терапії Фурагіном можливе порушення мікрофлори товстого кишечника, що спричиняє діарею.

Важливо для чоловіків: згідно з результатами клінічних досліджень нітрофуранів, Фурагін може зменшувати кількість сперми, знижувати рухливість сперматозоїдів.

Фурагін забарвлює сечу у жовтий або коричневий колір, але це не є приводом для припинення лікування.

З метою зменшення побічної дії Фурагіну рекомендують у період лікування пити велику кількість рідини та приймати вітаміни групи В. Якщо побічні реакції виражені сильно – препарат скасовують або зменшують дозування.

У разі передозування можливі:

• алергічні реакції – кропив'янка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк;
• головний біль, стан депресії, запаморочення;
• нудота та блювання.

Найбільш явно токсичність препарату проявляється у пацієнтів з порушенням функції нирок.

При передозуванні Фурагіну проводять симптоматичне лікування. Прийом препарату скасовують, пацієнту дають антигістамінні препарати, вітаміни групи В та ентеросорбенти. Рекомендується пити велику кількість рідини. За потреби у тяжких випадках проводять гемодіаліз (у стаціонарі).

Якщо неможливо обійтися без застосування засобів, що містять алкоголь або його основний компонент – етиловий спирт, краще припинити прийом препарату.

Фурагін застосовується при хворобах органів сечовивідної системи, до якої належать нирки. Алкоголь, своєю чергою, створює при потраплянні до організму додаткове навантаження на нирки. З цієї причини поєднувати Фурагін та алкоголь вкрай небажано.

Крім того, вживання спиртовмісних напоїв посилює частоту та вираженість таких побічних реакцій, як:

• почастішання серцевих скорочень;
• головний біль;
• біль у серці;
• судоми, зниження тиску;
• почуття тривоги;
• нудота та блювання.

Вибір певних медикаментів для лікування циститів та інших хвороб сечовивідних шляхів можна довіряти лише лікареві. Якщо порівнювати Фурамаг і Фурагін, то діючий компонент у них однаковий, але можна знайти відмінності у допоміжних речовинах. Існують відмінності і у формі випуску (таблетки або капсули).

Це препарати з різними діючими речовинами, а відповідно й механізмами дії, побічними реакціями та протипоказаннями.

Фурагін – фуразідин.

Фурадонін – нітрофурантоїн, похідне нітрофурану.

Нітроксолін – протимікробний та протипротозойний препарат з однойменною діючою речовиною, похідною 8-оксихіноліну.

Усі препарати застосовуються за інфекційних захворювань сечовивідної системи. Але тільки лікар має право обирати та призначати препарат з урахуванням клінічної картини.