Левоміцетин ціна в Одесі

В аптеках України препарат представлений такими лікарськими формами:

• таблетки по 250 і 500 мг;
• порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 0,5 г та 1 г у флаконі;
• розчин Левоміцетин спиртовий для зовнішнього застосування 0,25% та 1%;
• краплі очні 0,25% у флаконі.

Випускають ліки такі фармкомпанії, як Дарниця (Левоміцетин-Дарниця), Віола, Київмедпрепарат, Борщагівський ХФЗ, Фармекс-груп (Левоміцетин-ОЗ) та інші.

Показання до застосування

Оскільки препарат належить до антибіотиків, лікарі використовують його при інфекційно-запальних захворюваннях, спричинених чутливими до левоміцетину бактеріями. Але через високий ризик побічних ефектів левоміцетин не належить до ліків першого вибору. Його призначають лише якщо бактерії є стійкими до інших антибіотиків. За можливістю лікарі попередньо проводять бакпосів з антибіотикограмою.

Загальна інформація про те, від чого призначається Левоміцетин, міститься у відповідному розділі офіційної інструкції щодо застосування.

Таблетки

Ця форма препарату переважно використовується для лікування інфекційних хвороб середньотяжкого перебігу. Можлива ступінчаста терапія – спочатку левоміцетин ін'єкційно (в уколах), а потім у таблетках.

Інструкція із застосування зазначає, що таблетки Левоміцетин ефективні за наступних захворювань:

• сальмонельоз;
• черевний тиф і паратифи;
• бруцельоз і туляремія;
• ієрсиніоз і шигельоз;
• рикетсіози та хламідіоз.

Спиртовий розчин

Показання для застосування спиртового розчину Левоміцетину залежать від концентрації діючої речовини:

• 1% розчин використовують місцево при тріщинах і порізах шкіри, гнійно-запальних ураженнях, опіках;
• 2,5% розчин можна застосовувати місцево при захворюваннях шкіри, а також для лікування гнійного отиту (тоді розчин закапують у вухо). Але оскільки він містить 70% спирт, наносити препарат на слизові оболонки не можна.

Краплі для очей Левоміцетин

Препарат у вигляді крапель для очей призначають при запаленні кон'юнктиви (кон'юнктивіт), рогівки (кератит), країв повіки (блефарит). Лікування рекомендують розпочинати лише після підтвердження чутливості бактерій до хлорамфеніколу.

Ін'єкції (уколи)

Ін'єкційний Левоміцетин використовують для лікування важких хвороб – наприклад, генералізованого сальмонельозу, дизентерії, трахоми, черевного і висипного тифів.

Препарат також знайшов застосування у хірургії та неврології. Його призначають при інфекціях жовчовивідних шляхів, гнійному менінгіті, перитоніті.

Важливо! Ін'єкції Левоміцетину не призначають при легких формах інфекції або для профілактики бактеріальних захворювань.

У лікуванні Левоміцетином дуже важливо дотримуватися зазначених дозувань і рекомендацій лікаря. Ризик побічних ефектів значно зростає при безконтрольному прийомі ліків. Спосіб застосування хлорамфеніколу визначається його лікарською формою.

Дози і лікарська форма препарату можуть змінюватись лікарем у процесі лікування (наприклад, ін'єкції замінюватись таблетками).

Важливо! Дітям першого місяця життя препарат можна використовувати лише за життєвими показаннями.

Загальна інформація про те, як приймати Левоміцетин, міститься в офіційній інструкції до кожної конкретної форми препарату.

Таблетки

Як приймати Левоміцетин у таблетках (дозу, кратність і тривалість курсу), може визначити лише лікар після встановлення точного діагнозу та оцінки індивідуальної реакції пацієнта на хлорамфенікол.

Дорослим призначають по 250 мг або 500 мг 3-4 рази на день. Добова доза становить 2000 мг, але може подвоюватись за тяжкого перебігу інфекційного захворювання.

Рекомендовані дози для дітей 3-8 років – по 125 мг 3-4 рази на добу, від 8 років – по 250 мг 3-4 рази на добу.

Середній курс терапії – 7-10 днів, але він може бути продовжений до 2 тижнів, якщо це необхідно (під контролем показників крові).

Важливо! Інструкція із застосування таблеток Левоміцетин повідомляє, що їх слід приймати за півгодини до їди. Але якщо при цьому пацієнт скаржиться на нудоту чи блювання, можна пити ліки за годину після їди.

Спиртовий розчин для зовнішнього застосування

Розчин Левоміцетину, що містить 70% спирт, дозволений до використання у дорослих і дітей від 1 року.

Спосіб застосування 1% і 2,5% розчинів є однаковим: препарат акуратно наносять на пошкоджені ділянки шкіри 4-5 разів на добу – можна під оклюзійну пов'язку, що перешкоджає попаданню повітря у рану.

Очні краплі

Краплі Левоміцетин для очей призначаються дорослим і дітям за наступною схемою: по 1 краплі у кожне око 3 рази на день впродовж 5-15 днів.

Розчин для ін'єкцій

Ін'єкційний Левоміцетин можна вводити внутрішньовенно, внутрішньом'язово та парабульбарно (під очне яблуко).

Для внутрішньом'язової ін'єкції порошок розводять у 2-3 мл води для ін'єкцій і вводять отриманий розчин глибоко в м'яз.

Для внутрішньовенної – використовують 10 мл води для ін'єкцій, 0,9% розчину NaCl або розчину глюкози (5% або 40%). Вводять препарат повільно.

Рекомендовані дози залежать від тяжкості інфекції та маси тіла пацієнта, вони докладно описані в інструкції із застосування Левоміцетину.

Зверніть увагу: точні дози, схему і тривалість лікування визначає лікар у кожному випадку індивідуально.

Левоміцетин протипоказано приймати за таких захворювань і станів, як:

• підвищена чутливість до хлорамфеніколу, інших амфеніколів та/або будь-якого з допоміжних компонентів препарату;
• захворювання крові, у тому числі пригнічення кровотворення;
• виражені порушення функцій печінки та/або нирок;
• дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові захворювання);
• порфірія;
• вагітність і період грудного вигодовування (ГВ).

Важливо! Левоміцетин – досить токсичний антибіотик, тому його застосовують для лікування важких інфекційних хвороб лише коли інші, менш токсичні препарати є неефективними.

З урахуванням можливості розвитку тяжких уражень органів кровотворення внаслідок токсичної дії Левоміцетину в процесі терапії слід контролювати склад периферичної крові, а також стежити за станом печінки та нирок.

Лікування Левоміцетином, як і іншими антибактеріальними препаратами, призводить до порушень нормальної флори товстого кишечника і може спричинити надмірне зростання бактерій Clostridium difficile, токсини яких визнані основною причиною виникнення псевдомембранозного коліту.

Застосування антибактеріальних засобів може спричинити надмірне зростання резистентних (нечутливих) мікроорганізмів, зокрема грибів. Якщо у процесі лікування розвиваються інфекції, спричинені стійкими до антибіотика мікроорганізмами, слід вжити відповідних заходів.

Хлорамфенікол може впливати на розвиток імунної відповіді, його не можна призначати під час проведення активної імунізації.

Обережно застосовують Левоміцетин при серцево-судинних захворюваннях.

Препарат знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів і цефалоспоринів.

Повний перелік особливостей застосування антибіотика Левоміцетин містить відповідний розділ офіційної інструкції із застосування. Ретельно вивчіть його перед початком лікування.

Левоміцетин, як і інші антибактеріальні препарати, може надавати різноманітні побічні дії.

Найбільш тяжкі побічні ефекти ліків пов'язані з його впливом на кровотворення. Препарат може спричинити пригнічення функції кісткового мозку, апластичну анемію та “сірий синдром”.

Важливо! "Сірий синдром" найчастіше спостерігається у новонароджених. Він проявляється блюванням і здуттям живота, сіро-блакитним кольором шкіри, порушенням дихання та серцевої діяльності. Без своєчасного лікування настає кома та смерть.

Докладніше можливі побічні ефекти (алергія на Левоміцетин, шлунково-кишкові прояви, порушення роботи нервової та серцево-судинної систем) описані в інструкції із застосування препарату.

Якщо після застосування лікарського засобу відзначається погіршення самопочуття або поява небажаних ефектів, слід якнайшвидше звернутися до лікаря.

Інструкція із застосування таблеток Левоміцетин повідомляє, що їх слід приймати за півгодини до їди. Але якщо при цьому пацієнт скаржиться на нудоту чи блювання, можна пити ліки за годину після їди. Інші лікарські форми можна застосовувати незалежно від прийомів їжі.

Не рекомендується одночасне застосування Левоміцетину з такими лікарськими засобами, як:

• протиепілептичні препарати;
• непрямі антикоагулянти;
• лікарські засоби, що метаболізуються ферментною системою цитохрому Р450;
• пероральні гіпоглікемічні препарати (для зниження цукру в крові);
• фенобарбітал;
• рифампіцин;
• рифабутин;
• парацетамол;
• фенітоїн;
• циклоспорин;
• циклофосфамід;
• такролімус;
• макроліди (еритроміцин, олеандоміцин);
• лінкозаміди;
• полієнові антибіотики;
• циклосерін.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби або добавки, обов'язково повідомте про це лікаря.

Передозування системними формами Левоміцетину (таблетки, ін'єкції) проявляється важкими ускладненнями системи кровотворення. Зазвичай вони пов'язані із тривалим застосуванням високих доз препарату (понад 3 г на добу).

Симптоми включають блідість шкіри, біль у горлі і підвищену температуру тіла, кровотечі і крововиливи, а також втому або слабкість. Крім того, можливий розвиток та посилення побічних ефектів.

Лікування включає скасування препарату і призначення симптоматичної терапії, промивання шлунка, застосування ентеросорбентів, сольових проносних засобів. У тяжких випадках показана гемосорбція.

За підозри на гостру інтоксикацію слід негайно звернутися по медичну допомогу.

Препарат слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Pubmed, Chloramphenicol
• Drugs.com, Chloramphenicol
• Medlineplus, Chloramphenicol Injection
• E-lactation, Хлорамфенікол