Натрію аденозинтрифосфат - інструкція, склад, спосіб застосування

Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) випускається у формі розчину для ін'єкцій. Ампули по 1 мл з концентрацією 10 мг АТФ в 1 мл (1%).

Виробники – українські фармацевтичні компанії ТОВ Здоров'я народу, Дарниця, Львівдіак.

Від чого допомагає натрію аденозинтрифосфат (АТФ, ампули), повідомляє офіційна інструкція із застосування. Препарат призначають у складі комплексної терапії при:

• м'язовій дистрофії, м'язовій атрофії;
• надшлуночкових пароксизмальних тахікардіях (за винятком фібриляції та тріпотіння передсердь);
• спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт);
• периферичній, змішаній та центральній формах пігментної дегенерації сітківки.

Механізм дії. Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) бере участь в енергетичному обміні, сприяючи розщепленню глюкози, синтезу білків і підтримці скорочувальної функції м'язів. У гладких м'язах викликає розслаблення, розширює судини, покращує коронарний і мозковий кровообіг. Антиаритмічний ефект пов'язаний з активацією пуринергічних рецепторів, що впливають на синоатріальну і AV-провідність, що допомагає купірувати надшлуночкові аритмії.

Препарат застосовується тільки у дорослих пацієнтів (віком від 18 років).

Вводити його можна внутрішньом'язово або внутрішньовенно, залежно від мети лікування.

При м'язових дистрофіях і порушенні периферичного кровообігу: 1 мл 1 раз на добу перші 2-3 дні. Потім або 1 мл 2 рази на добу, або 2 мл 1 раз на добу, курс 30-40 днів. При необхідності можуть проводитися повторні курси через 1-2 місяці.

При спадковій пігментній дегенерації сітківки: 5 мл 2 рази на добу внутрішньом'язово кожні 6-8 годин протягом 15 днів. Курси можна повторювати з інтервалом 8-12 місяців.

Для купірування надшлуночкових тахікардій: внутрішньовенно болюсно 1–2 мл за 5–10 секунд (ефект настає через 20–40 секунд). При необхідності ця ж доза може повторюватися через 2–3 хвилини.

Препарат не призначають пацієнтам віком до 18 років, а також при:

• підвищеній індивідуальній чутливості до АТФ або допоміжних компонентів у складі розчину;
• вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ);
• кардіогенному шоку;
• артеріальній гіпотензії (зниженому тиску);
• тяжких формах серцевої недостатності; гострому інфаркті міокарда; геморагічному інсульті; подовженому QT-інтервалі; тяжкій брадикардії; AV-блокаді II-III ступеня; синдромі слабкого синусового вузла;
• бронхіальній астмі;
• хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ);
• гіперкаліємії, гіпермагніємії (надлишку калію / магнію в організмі);
• одночасному застосуванні серцевих глікозидів у високих дозах.

Важливо! Внутрішньовенне введення можливе тільки в умовах стаціонару під ЕКГ-спостереженням і контролем артеріального тиску.

Вводити препарат швидко (за 5-10 секунд), потім контролювати АТ – гіпотензія, що розвинулася, вимагає зупинки ін'єкції.

Важливо! Необхідна крайня обережність (або препарат не призначають) при:

• вираженій брадикардії, AV-блокаді I ступеня, синдромі слабкого синусового вузла;
• схильності до гіпотензії;
• нещодавно перенесеному інфаркті;
• хронічній серцевій / бронхолегеневій недостатності.

При тривалому застосуванні рекомендований контроль рівнів калію і магнію.

Під час лікування слід обмежити споживання кофеїну і теофіліну (чай, кава, напої, що містять кофеїн), оскільки вони можуть послабити ефект АТФ.

Пацієнтам рекомендується утриматися від керування транспортом під час ін'єкцій – можливе запаморочення або гіпотензія (сильне зниження артеріального тиску).

Побічні реакції на аденозинтрифосфат натрію (АТФ) можуть виникати з різною частотою і зачіпати різні системи організму. Розрізняють побічні ефекти:

• серцево-судинні: брадикардія, тахікардія, AV-блокада, аритмії, асистолія, відчуття болю або стиснення в грудях; гіпотензія;
• нервова система: головний біль, запаморочення, непритомність, фобії, відчуття тяжкості в голові;
• органи зору: тимчасова нечіткість зору;
• ШКТ: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики кишечника;
• дихальна система: задишка, бронхоспазм. Важливо! Препарат протипоказаний до застосування при астмі та ХОЗЛ;
• інші: підвищена пітливість, шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, набряк), болі в кінцівках і шиї, реакції в місці ін'єкції.

Препарат застосовується незалежно від прийомів їжі.

Під час лікування слід обмежити споживання кофеїну і теофіліну (чай, кава, напої, що містять кофеїн), оскільки вони можуть послабити ефект АТФ.

При застосуванні АТФ серцевими глікозидами підвищується ризик серйозних аритмій; сумісне введення протипоказане у високих дозах.

З калійзберігаючими діуретиками, АПФ-інгібіторами, препаратами калію – посилення гіперкаліємії (надлишку калію); моніторинг електролітів під час лікування обов'язковий.

З магнієм – ризик гіпермагніємії (надлишку магнію).

З β-блокаторами та нітратами – можливе посилення гіпотензивного (знижуючого тиск) ефекту.

З дипіридамолом – посилюється судинорозширювальний ефект.

З теофіліном, кофеїном, іншими метилксантинами – антагонізм, ослаблення дії.

З ксантинолом нікотинатом – можливе зниження ефективності.

З карбамазепіном – посилення блокуючої дії на серце.

Передозування АТФ може проявлятися такими симптомами, як виражена AV-блокада, брадикардія, аритмії, асистолія, гіпотензія, бронхоспазм, втрата свідомості, алергічні реакції.

Лікування: припинити введення, провести серцево-реанімаційні заходи. При AV-блокаді вводиться атропін. Можлива терапія снодійними та кардіотонічними засобами.

Антагоністами АТФ є метилксантини (теофілін, еуфілін).

Ампули аденозинтрифосфату натрію (АТФ) зберігають при температурі від +2 °C до +8 °C (у холодильнику), захищаючи від світла. Берегти від дітей.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• PubMed, Adenosine as a Key Mediator of Neuronal Survival in Cerebral Ischemic Injury
• Drugs.com, Adenosine
• Health-ua.com,Патогенетичні підходи до терапії ІХС та коронарогенної ХСН