Хлорид натрію

Розчин хлориду натрію належить до фармакологічної групи “Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини електролітів”.

Водні розчини Натрію хлориду, залежно від кількості в них NaCl, поділяються на:

• ізотонічні фізіологічні (фізрозчини) – 0,9%, де у 100 мл води розчинено 0,9 г солі;
• гіпертонічні – з вищою концентрацією (від 1% і вище) і відповідно з вищим осмотичним тиском.

Фізіологічні розчини Натрію хлориду випускаються у заводських умовах. В аптеках вони представлені:

• в ампулах по 2 мл, 5 мл та 10 мл;
• в однодозових пластикових контейнерах по 2 мл;
• у флаконах скляних або пластикових по 100 мл, 200 мл, 400 мл та більше;
• у полімерних контейнерах (пакетах) різних об'ємів.

Гіпертонічні розчини Натрію хлориду для інгаляцій, зрошення та промивання носа, промивання гнійних та некротичних ран можна зустріти під різними торговими найменуваннями.

Стерильні гіпертонічні розчини готуються екстемпорально за умов аптек.

Саме ізотонічний 0,9% розчин натрію хлориду та фізрозчин – одне й те саме.

Фізіологічним називається розчин, осмотичний тиск якого дорівнює осмотичному тиску крові в організмі.

Його використовують як розчинник для лікарських засобів, для зовнішнього застосування, місцево для промивання ран, порожнини носа, слизових оболонок, для парентерального введення та ін.

Спосіб застосування Натрію хлориду в ампулах:

• ін'єкційно препарат вводиться внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно, ректально (у пряму кишку);
• місцево – для промивання, зрошення, інгаляційно.

Хлорид натрію 0,9% ізотонічний розчин за внутрішньовенного введення:

• регулює водно-сольовий баланс;
• відновлює дефіцит рідини при зневодненні;
• має дезінтоксикаційну дію за рахунок зниження концентрації токсинів;
• відновлює осмотичний тиск плазми;
• допомагає покращити проникність (перфузію) тканин.

Ізотонічний розчин призначають як плазмозамінник при шоці та колапсі, для підтримки об'єму плазми крові під час операцій.

Важливо! Як розчинник фізрозчин використовують для приготування розчинів лікарських засобів для парентерального введення, але тільки в тих випадках, якщо в інструкції із застосування як розчинник зазначений саме 0,9% розчин натрію хлориду.

Місцево використовується у тих самих випадках, що й розчин з ампул, якщо потрібні великі обсяги засобу.

Залежно від способу введення:

• внутрішньовенно крапельно вводять зі швидкістю 4-10 мг/кг/год. Кількість розчину визначається залежно від втрати рідини та інших показників;
• перорально;
• ректально – клізма із використанням 75-100 мл розчину;
• місцево – промивання, полоскання, зрошення, інгаляції.

У пульмонологічній практиці для інгаляцій використовуються як ізотонічний, так і гіпертонічний розчини – вони сприяють розрідженню густого мокротиння та стимулюють мукоциліарний кліренс.

Застосування розчину Натрію хлориду для інгалятора (небулайзера) покращує пропускну функцію дихальних шляхів, сприяє зниженню запального процесу в легенях, усуванню або запобіганню бронхоспазму.

Як розводити Натрію хлорид для інгаляцій

Для інгаляцій за допомогою приладу небулайзера використовується лише 0,9% розчин. Неприпустимим є розведення лікарських засобів для небулайзерної терапії очищеною водою, водою для ін'єкцій, а також будь-якими іншими рідинами.

Важливо! Часто виникає питання, як відкрити Натрію хлорид? Для інгаляцій найзручніше використовувати однодозові контейнери (небули) по 2 мл. Потрібно струсити контейнер, тримаючи його за верхній край, після чого слід провернути інший край, щоб його відкрити. Потім відразу вставити в небулайзер відкритим краєм донизу і трохи натиснути, щоб весь розчин перетік у небулайзерну камеру. Далі додають препарат, який призначив лікар.

Важливо! Лікар може призначити одночасне застосування Натрій хлорид + Пульмікорт, інгаляції Декасан з Натрію хлоридом, а також інші препарати та схеми. У таких випадках необхідно використовувати стерильні розчини, наприклад саме у маленьких однодозових контейнерах. Розведення ліків фізрозчином відбувається безпосередньо перед процедурою.

Ніс промивають для видалення слизу та гнійних виділень з носових пазух, для дезінфекції, для підготовки слизової оболонки до введення лікарських засобів, зняття запалення і набряку. З профілактичною метою промивають ніс у період респіраторних захворювань.

Найпоширенішим засобом залишається той самий 0,9% физраствор. Існує кілька способів промивання носа натрію хлоридом: зрошення, іригація, аспірація та інші.

Розчин натрію хлориду в ніс немовляти найкраще вводити шприцом без голки, а через деякий час вміст видалити з порожнини носа за допомогою іригатора.

Найголовніше – за будь-якого способу процедура має не викликати неприємних та болючих відчуттів.

Розчин хлориду натрію при алергії використовують для видалення з носових пазух пилку рослин або інших алергенів.

Процедура закапування допомагає очистити носові проходи від слизу, видалити кірочки, зволожити слизову оболонку.

Багаторічні спостереження лікарів показали, що коли слизова оболонка носа зволожена – ризик приєднання інфекцій мінімізується.

За правильного застосування можливість розвитку побічних реакцій є невисокою. Але іноді при внутрішньовенному введенні може розвиватися гіперволемія (збільшення об'єму плазми крові) та хлоридний ацидоз (порушення кислотно-лужного балансу), виведення калію з організму. Ці стани спостерігаються нечасто – переважно під час проведення інфузій у великих об'ємах.

Так, можна – вагітність не належить до протипоказань. За необхідності використання крапельниці з натрію хлоридом для вагітної лікар повинен визначити необхідний об'єм розчину.

Розчин натрію хлориду не можна вводити, якщо є:

• підвищений рівень хлору у крові (гіперхлоремія);
• надлишок натрію в крові (гіпернатріємія) через нестачу рідини;
• гіпергідратація;
• ризик виникнення набряку легень;
• хлоридний ацидоз.

З особливою обережністю вводять фізрозчин пацієнтам із порушенням функції нирок, цирозом печінки. За тривалого застосування фізрозчинів у великих об’ємах необхідно контролювати рівень електролітів у крові та сечі.

Важливо! Препарат не використовують для промивання очей під час офтальмологічних операцій.