Ондансетрон - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України препарат можна придбати у наступних лікарських формах:

• у таблетках для прийому всередину, що містять 4 мг або 8 мг діючої речовини – ондансетрону гідрохлориду дигідрату;
• в ампулах по 2 мл і 4 мл розчину для внутрішньом'язових та внутрішньовенних введень / інфузій, в 1 мл якого міститься 2 мг ондансетрону гідрохлориду дигідрату.

Препарат продається за рецептом лікаря, в якому вказується, яка лікарська форма та дозування є актуальними для конкретного пацієнта.

Випускають Ондансетрон такі фармкомпанії, як Лекхім, Борщагівський ХФЗ, Технолог та інші.

Ондансетрон має протиблювотні та протинудотні властивості. Інструкція із застосування лікарського засобу містить такі показання:

• нудота на тлі хіміо- та променевої терапії;
• підвищення виразності блювотного рефлексу у період після наркозу;
• гострі отруєння, що супроводжуються болісною нудотою та блюванням.

Важливо! При морській хворобі, захитуванні ліки чинять досить слабкий ефект, тому зазвичай не застосовується у цих випадках.

Крім того, препарат використовується у ветеринарії. Ондансетрон для собак і кішок показаний за тих самих станів, що й у людей – профілактика та лікування нудоти / блювання під час протиракового лікування, при отруєннях, хронічній нирковій недостатності (ХНН) та ін.

Як приймати Ондансетрон, залежить від віку пацієнта, мети лікування, вибору лікарської форми.

Таблетки

Інструкція із застосування таблеток Ондансетрон містить інформацію, що ця форма призначена для усунення або запобігання блювання у дітей віком від 4 років і дорослих. При цьому що вищий ризик виникнення блювоти, то вище й необхідні дозування. Так, дозування препарату в таблетках може бути наступним:

• при хіміотерапії та променевої терапії з помірною ймовірністю виникнення блювання призначають по 1-2 таблетки (8 мг) Ондансетрону за 2 години до початку сеансу протипухлинного лікування. Далі приймають препарат кожні 12 годин впродовж курсу лікування і ще 2-5 днів після його закінчення;
• за високому ризику виникнення блювання на тлі хіміолікування ліки приймають по 24 мг (4-6 таблеток) за кілька годин до початку лікування. Потім п'ють по 8 мг препарату двічі на добу впродовж всього курсу терапії та ще щонайменше 5 днів після неї;
• для попередження невгамовного блювання після операцій із загальним наркозом препарат призначають у кількості 2-4 таблетки (16 мг) за 1 годину до початку операції та застосування анестезії.

Якщо необхідно знизити ризик виникнення нудоти та блювання у дітей віком до 4 років, використовують ондансетрон у розчинах для ін'єкцій. Також існують препарати з діючою речовиною ондансетроном у формі сиропу для дітей від півроку (Суспірин, Юнорм).

Ін'єкції

Ін'єкційна форма може призначатися із 6-місячного віку. У виняткових випадках ін'єкційний препарат може призначатися педіатром для молодших дітей (від 1 місяця).

Дорослі

Розчин для ін'єкцій дорослим пацієнтам (від 18 років) рекомендується використовувати у вигляді внутрішньовенної чи внутрішньом'язової ін'єкції. Загалом разове дозування становить 8 мг діючої речовини.

Діти

У педіатричній практиці (дітям) Ондансетрон слід вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії у 25-50 мл 0,9% розчину хлориду натрію.

Разова доза для дітей і підлітків віком від 6 місяців до 17 років розраховується за формулою 0,15 мг на 1 кг маси тіла.

Точні дози та схеми лікування визначає лікар у кожному конкретному випадку.

Ліки Ондансетрон протипоказано приймати за таких захворювань і станів, як:

• підвищена чутливість до ондансетрону, інших селективних антагоністів НТ3-рецепторів серотоніну та/або будь-якого з допоміжних компонентів засобу;
• перший триместр вагітності. У решті триместрів препарат призначають рідко. Важливо! Якщо ондансетрон застосовується для жінки дітородного віку, необхідно забезпечити надійну контрацепцію;
• грудне вигодовування (ГВ припиняють на весь період лікування жінки);
• вік до 4 років (таблетки) або до 6 місяців (ін'єкції). У виняткових випадках ін'єкційний препарат може призначатися педіатром і для молодших дітей (від 1 місяця);
• тяжкі порушення функцій печінки; 
• хірургічні операції на черевній порожнині;
• одночасне застосування з апоморфіном і деякими іншими ліками (залежно від клінічної картини);
• вроджений синдром подовженого інтервалу QT.

Тривалий прийом Ондансетрону може призвести до порушення перистальтики кишечнику та розвитку запору.

Препарат неефективний для попередження нудоти і блювання при захитуванні.

Слід уникати застосування ондансетрону пацієнтам із вродженим синдромом подовження інтервалу QT.

Обережно призначають Ондансетрон пацієнтам:

• із порушеннями серцевого ритму чи провідності;
• які приймають протиаритмічні препарати чи β-блокатори;
• у яких вже є або може розвинутись подовження інтервалу QT.

Після одночасного застосування ондансетрону та інших серотонінергічних препаратів можливий розвиток серотонінового синдрому.

Важливо! На час всього курсу лікування препаратом рекомендується відмовитися від керування автомобілем і занять діяльністю, яка потребує уваги та підвищеної концентрації.

Повний перелік особливостей застосування препарату Ондансетрон містить інструкція із застосування у відповідному розділі. Ретельно вивчіть його перед початком застосування.

Найчастіше препарат чинить такі побічні ефекти, як головний біль, запор, відчуття тепла чи припливи.

Серед інших побічних дій інструкція зазначає:

• судоми, рухові порушення, зокрема екстрапірамідні реакції;
• слабкість, втрату свідомості та ін.

Повний перелік побічних ефектів міститься у відповідному розділі інструкції із застосування. Вивчіть його перед початком лікування.

Якщо після застосування препарату відзначається погіршення самопочуття або поява небажаних ефектів, – якнайшвидше зверніться по медичну допомогу.

Застосовувати Ондансетрон можна незалежно від їди.

Заборонено застосовувати препарат одночасно з апоморфіном.

Обережно призначають Ондансетрон одночасно з такими лікарськими засобами, як:

• протиаритмічні засоби класів ІА, ІІІ, ІС;
• протиблювотні засоби;
• антипсихотики;
• антидепресанти;
• опіоїди;
• макролідні антибіотики та їхні аналоги;
• антибіотики класу хінолонів;
• азольні протигрибкові препарати;
• петлеві, тіазидні та тіазидоподібні діуретики (сечогінні засоби);
• проносні засоби та клізми;
• серотонінергічні препарати (ризик розвитку серотонінового синдрому).

Повний перелік лікарських взаємодій міститься у відповідному розділі офіційної інструкції.

Якщо ви приймаєте будь-які лікарські засоби або добавки, обов'язково повідомте про це лікаря.

Наразі є мало інформації про передозування ондансетроном. За підозри на гостре отруєння рекомендується скасування препарату й проведення ЕКГ-моніторингу. Специфічного антидоту немає, лікування симптоматичне та підтримуюче.

У разі значного перевищення рекомендованих доз рекомендується негайно звернутися по медичну допомогу.

Ліки слід зберігати в аптечній упаковці у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Pubmed,  Ondansetron clinical pharmacokinetics
• Drugs.com, Ondansetron
• Medlineplus, Ondansetron
• Healthline.com, Ondansetron, Orally Disintegrating Tablet