Панзинорм - інструкція, склад, спосіб застосування

Ферменти ліпаза, амілаза та протеаза входять до складу панкреатичного соку. У нормі вони у достатній кількості виробляються підшлунковою залозою (ПЗ).

Але в деяких ситуаціях їх виробляється недостатньо або потреба в них дещо зростає. Тоді виникає необхідність додаткового надходження ліпази, амілази і протеази ззовні, тобто в таблетках або капсулах. Панзинорм (панкреатин) допомагає перетравлювати їжу при порушеннях травлення, недостатній секреції. Дія препарату заснована на зменшенні навантаження на ПЗ, що дає їй можливість "відпочити" і відновитися.

Показання для застосування однакові для препарату в будь-якому дозуванні:

• хронічний панкреатит;
• муковісцидоз;
• захворювання, за яких проявляється екзокринна недостатність підшлункової залози.

Також прийом Панзинорму рекомендується в післяопераційний період при резекції підшлункової залози (панкреатектомія), шлунка (гастректомія) та деяких інших хірургічних операцій на шлунково-кишковому тракті.

Препарат приймають і у період підготовки до рентгенологічного дослідження ШКТ, УЗД і діагностики інших видів для зменшення метеоризму та здуття.

Крім того, Панзинорм можна приймати разово з профілактичною метою при похибках у дієті або вживанні "важкої" жирної їжі для полегшення відчуття тяжкості.

Дозування підбирається лікарем залежно від захворювання та стану пацієнта.

Існують деякі загальні правила щодо способу застосування Панзинорму: таблетку ковтають цілою, не розжовуючи (бо деякі ферменти згубно впливають на слизову оболонку ротової порожнини) і запиваючи великою кількістю води.

Їх слід ковтати цілими, крім випадків, коли утруднено процес ковтання, наприклад у дітей та людей похилого віку. У таких випадках капсулу можна відкрити, а її вміст додати в їжу, яку не треба жувати – фруктове пюре, йогурт, терте яблуко – і відразу ж прийняти всередину.

Усі ферментні препарати рекомендується приймати під час або після їди. Під час лікування необхідно пити велику кількість рідини, інакше можуть виникати запори.

Інструкція із застосування повідомляє, що доза залежить від індивідуальних потреб організму пацієнта і безпосередньо пов'язана із захворюванням або складом їжі, яку необхідно перетравити.

Зазвичай доза ліпази становить 10 000 – 25 000 МО під час кожного прийому їжі. Однак вона може бути значно збільшена – наприклад, для усунення стеатореї (виділення надмірної кількості жирів з фекаліями) або при муковісцидозі.

Через неможливість ділити таблетки, у такому дозуванні їх не призначають дітям віком до 15 років. Їм необхідно приймати капсули, вміст яких за потреби можна використовувати частково. Крім того, лікар може порадити інший ферментний препарат із меншим вмістом панкреатину.

Це залежить від швидкості перистальтики та просування їжі в кишечник, де й починається дія ферментів при розчиненні кислотостійкої оболонки таблетки чи гранул панкреатину.

Застосування препарату може бути одноразовим або тривати лише кілька днів – наприклад, коли необхідність прийому пов'язана з тимчасовими розладами травлення та “переїданням”, а також перед дослідженнями шлунково-кишкового тракту. Але у замісній терапії тривалість застосування може тривати кілька місяців і навіть років.

Крім ферментів, до складу препарату входить симетикон, який “дробить” бульбашки газу та полегшує їхнє виведення.

Причин утворення та накопичення газів багато. Найчастіше це незбалансоване харчування, переїдання, зайве вживання жирної їжі, або продуктів, що складно перетравлюються (бобові, капуста, груші). Якщо такі прояви не є наслідком запальних захворювань шлунково-кишкового тракту і виникають зрідка – можна самостійно прийняти 1 таблетку або капсулу ферментного лікарського препарату.

Часто порушення дефекації виникає не лише за гіподинамії чи атонії кишечника. Незбалансоване харчування – наприклад, надлишок жирів і вуглеводів, що складно засвоюються, при мінімальній кількості клітковини – пряма причина нерегулярного випорожнення кишечника. У цьому разі прийом Панзинорму може бути ефективним. 

Однак це питання все ж таки краще обговорити з лікарем і з'ясувати справжню причину запору. У той же час не можна забувати й про здоровий спосіб життя та правильне харчування.

Дослідження щодо ефективності та потенційної шкоди для організму жінки та плоду не проводилися. Враховуючи, що ферменти не всмоктуються в загальний кровотік, препарат може застосовуватися вагітними та годуючими, але лише за призначенням лікаря.

Не рекомендовано приймати препарат за:

• підвищеної чутливості та алергії до білків свині;
• гострого панкреатиту;
• хронічного панкреатиту у період загострення;
• непрохідності кишечника.

Капсули Панзинорм містять моногідрат лактози, що необхідно враховувати особам зі спадковою непереносимістю деяких цукрів.

Побічні ефекти найчастіше проявляються у вигляді нудоти, блювання, діареї, метеоризму. У разі гіперчутливості можливі кропив'янка, свербіж, чхання, сльозотеча, бронхоспазм.

За тривалого застосування Панзинорму у дуже високих дозуваннях можуть утворюватися стрикули кишечника (рубцеві звуження). Важливо! У разі різкого болю необхідно пройти обстеження.

Прийом препарату може впливати на показники лабораторних досліджень рівня сечової кислоти у крові та сечі.

Інструкція не містить прямої заборони. Але за порушень роботи підшлункової залози алкоголь може лише посилити захворювання.

Обидва препарати містять панкреатин, але вміст ферментів у них відрізняється. Креон 10 000 містить 10 000 МО ліпази, 8000 МО амілази та 600 МО протеази, Креон 25 000 – 25 000 / 18 000 / 1000 МО відповідно.

Креон випускається у вигляді твердих капсул, всередині яких знаходяться гастрорезистентні мікросфери, а Панзинорм Форте – це таблетки, вкриті кислотостійкою оболонкою.

Перевагу можна віддати Креону, якщо лікар призначив малі дозування ферментів – наприклад, дитині.

Усі ці препарати як діючу речовину містять панкреатин і мають схожі показання до застосування. Відмінність полягає у дозуванні амілази, ліпази та протеази, допоміжних речовинах і формі випуску. При виборі необхідно порадитися з лікарем або фармацевтом.