Папаверин - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України препарат представлений такими лікарськими формами:

• таблетки по 10 мг – призначаються з 6-місячного віку;
• розчин для ін'єкцій по 20 мг/мл в ампулах по 2 мл – призначаються дітям від 1 року;
• супозиторії (ректальні свічки) по 20 мг – призначаються лише дорослим (від 18 років).

Виробники – фармацевтичні компанії Дарниця, Здоров'я, Лекхім, Фарміна.

Від чого допомагає Папаверин у тій чи іншій лікарській формі (таблетки, уколи, свічки), детально роз'яснює офіційна інструкція із застосування кожного препарату.

У цілому ж діюча речовина має такі фармакотерапевтичні ефекти:

• знижує тонус і скорочувальну діяльність мускулатури;
• розслаблює м'язи, зменшуючи їхній спазм;
• розширює судини, за рахунок чого може дещо знижуватись артеріальний тиск. Проте Папаверин “від тиску” не застосовується як монопрепарат.

Саме ці властивості визначають показання до призначення Папаверина. Серед показань варто зазначити:

• спазми гладких м'язів органів черевної порожнини;
• ниркову кольку;
• спазми периферичних артерій та судин головного мозку.

Зверніть увагу: хоча Папаверин чинить помірну гіпотензивну дію (може знижувати тиск), наразі його не використовують для лікування гіпертонічної хвороби. Також цей препарат не застосовують при гіпертонічному кризі через невисоку ефективність.

Дозування залежать від віку пацієнта і лікарської форми препарату.

Важливо! Ефективність Папаверину знижується від куріння тютюну, тому під час прийому ліків варто утримуватись від цієї шкідливої звички або хоча б зменшити добову кількість сигарет.

Таблетки

Таблетки Папаверин 10 мг зазвичай використовуються у педіатричній практиці. Дітям і підліткам слід приймати їх 3-4 рази на день, разові дозування залежать від віку дитини:

• від 6 місяців до 1 року – разово 2,5-5 мг, максимально 10 мг на добу;
• від 1 до 2 років – 2,5-5 мг, максимально 20 мг на добу;
• від 3 до 4 років – 5-10 мг, максимально 30 мг на добу;
• від 5 до 6 років – 10 мг, максимально 40 мг на добу;
• від 7 до 9 років – 15 мг, максимально 60 мг на добу;
• від 10 до 14 років – 15-20 мг, максимально 80 мг на добу.

Важливо! Дітям до 3 років таблетки перед прийомом потрібно потовкти і розчинити в чайній ложці води.

Зверніть увагу: це середні рекомендовані дозування препарату, але остаточну схему терапії визначає лікар.

Уколи

Папаверин в уколах можна вводити підшкірно, внутрішньом'язово та внутрішньовенно.

Підшкірно та внутрішньом'язово вводять по 10-40 мг 2% розчину, залежно від віку пацієнта (докладніше див. офіційну інструкцію із застосування).

При внутрішньовенних ін'єкціях Папаверин попередньо розводять у фізрозчині. Швидкість введення дуже повільна.

Частота – 2-3 ін'єкції на добу, між першим і другим уколом має пройти щонайменше 4 години.

Супозиторії

Свічки Папаверин застосовують лише для лікування дорослих пацієнтів (від 18 років).

Супозиторії вводять глибоко у пряму кишку після попереднього очищення клізмою або природного спорожнення кишечника 2-3 рази на добу. Тривалість курсу терапії визначає лікар.

Папаверин у будь-якій лікарській формі не призначається у разі:

• підвищеної чутливості до складових компонентів;
• порушення атріовентрикулярної провідності (атріовентрикулярної блокади);
• глаукоми;
• печінкової недостатності;
• пригнічення дихальної функції;
• бронхообструктивного синдрому;
• артеріальної гіпотензії (низький тиск);
• коматозного стану;
• одночасного прийому інгібіторів моноаміноксидази (МАО).

Важливо! Під час вагітності та грудного вигодовування (ГВ)безпека папаверину не встановлена. Лікар може призначити свічки Папаверин при вагітності, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційні ризики для плода.

У період грудного вигодовування, якщо лікар призначить жінці Папаверин у будь-якій формі, ГВ потрібно буде припинити впродовж усього періоду лікування.

Вікові обмеження

Залежно від форми випуску препарат не призначається:

• у літньому віці (свічки) та у віці від 75 років (уколи);
• у віці до 6 місяців (таблетки), до 1 року (уколи), до 18 років (свічки).

Ефективність препарату у будь-якій формі знижується при курінні тютюну.

У період лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.

Таблетки Папаверин містять цукор-рафінад. При цукровому діабеті потрібна попередня консультація лікаря.

Папаверин у будь-якій лікарській формі призначають з обережністю і в малих дозах за наступних захворювань і станів:

• тяжкі захворювання серця, серцева недостатність;
• хронічна ниркова недостатність;
• недостатність функції надниркових залоз;
• гіпотиреоз, надшлуночкова тахікардія;
• шокові стани;
• ослабленим дітям (таблетки, свічки);
• літній вік;
• черепно-мозкова травма (ЧМТ) та стани після неї;
• гіперплазія передміхурової залози.

Внутрішньовенно Папаверин вводять дуже повільно, контролюючи показники артеріального тиску, частоту серцевих скорочень, електрокардіограму.

Вагітність і грудне вигодовування (ГВ)

Під час вагітності та грудного вигодовування (ГВ) безпека папаверину не встановлена. Лікар може призначити свічки Папаверин при вагітності, якщо очікувана користь для жінки перевищує потенційні ризики для плода.

У період грудного вигодовування, якщо лікар призначить жінці Папаверин у будь-якій формі, ГВ потрібно буде припинити впродовж усього періоду лікування.

Папаверин може надавати побічні ефекти, серед яких:

• порушення зору, диплопія (двоїння в очах);
• розлади дихання, апное (зупинка дихання);
• анорексія (відсутність апетиту), нудота, діарея, запор, сухість у ротовій порожнині;
• жовтяниця, порушення функцій печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ;
• сонливість, підвищена пітливість, слабкість, головний біль, запаморочення;
• аритмії, тахікардія, артеріальна гіпотензія, часткова або повна атріовентрикулярна блокада, асистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння шлуночків, колапс;
• реакції гіперчутливості, зокрема з боку органів дихання, анафілактичний шок, кропив'янка;
• свербіж, висипання на шкірі, гіперемія шкіри верхньої частини тулуба, обличчя та рук;
• підвищення температури тіла, реакції у місці введення препарату, включаючи тромбоз у місці ін'єкції.

Ефективність препарату у будь-якій формі знижується при курінні тютюну.

У період лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.

Таблетки Папаверин, як і інші форми препарату, приймають незалежно від їди.

Важливо! Таблетки Папаверин містять цукор-рафінад. При цукровому діабеті потрібна попередня консультація лікаря.

Папаверин призначають з обережністю або не призначають взагалі за одночасного застосування:

• леводопи, метилдопи;
• дифенгідраміну (Димедролу);
• метамізолу (Анальгіну);
• диклофенаку;
• гіпотензивних препаратів (“від тиску”);
• серцевих глікозидів;
• новокаїнаміду;
• прокаїнаміду;
• фурадоніну (ризик розвитку гепатиту);
• барбітуратів;
• трициклічних антидепресантів та ін.

Більш детальна інформація про ці та інші лікарські взаємодії папаверину міститься у відповідному розділі офіційної інструкції із застосування препарату.

Передозування папаверину може виявлятися:

• порушеннями зору, зокрема диплопією (двоїнням в очах);
• ністагмом (тремтінням очних яблук);
• слабкістю, сонливістю, головним болем;
• сухістю у роті;
• почервонінням шкіри верхньої частини тулуба;
• гіпервентиляцією;
• атаксією;
• тахікардією, асистолією, тріпотінням шлуночків, колапсом, артеріальною гіпотензією;
• алергічними реакціями.

У разі випадкового прийому дуже високої дози папаверину можлива токсична дія препарату у вигляді аритмій, повної або часткової атріовентрикулярної блокади.

Лікування. Прийом ліків скасовують, проводять симптоматичну терапію, промивання шлунка, призначається прийом ентеросорбентів. Специфічного антидоту немає.

Папаверин повністю видаляється з крові за допомогою гемодіалізу.

Усі лікарські форми Папаверину слід зберігати в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці за температури до 25 оС.

Важливо! Ін'єкційний розчин не можна заморожувати.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Drugs.com, Papaverine
• MedlinePlus, Papaverine