Папаверин ціна в Білій Церкві

Препарат чинить такі фармакотерапевтичні ефекти:

• зменшує тонус і скорочувальну діяльність мускулатури;
• розслаблює м'язи, усуває їхній спазм;
• розширює судини, через що може знижуватись артеріальний тиск.

Саме ці властивості визначають показання до призначення Папаверину. Серед них варто зазначити:

• спазми гладких м'язів органів черевної порожнини;
• ниркову коліку;
• спазми периферичних артерій і судин головного мозку.

Зверніть увагу: хоча Папаверин має помірну гіпотензивну дію (може знижувати тиск), зараз його не використовують для лікування гіпертонічної хвороби. Також цей препарат не застосовують при гіпертонічному кризі через невисоку ефективність.

Таблетки Папаверин 10 мг зазвичай використовуються в педіатричній практиці. Дітям треба приймати їх 3-4 рази на день, разові дозування залежить від віку дитини:

• від 1 до 2 років – 2,5-5 мг;
• від 3 до 4 років – 5-10 мг;
• від 5 до 6 років – 10 мг.

Детальніше вони описані в інструкції до препарату.

Зверніть увагу: це рекомендовані дози Папаверину, але остаточну схему терапії визначає лікар.

Папаверин в уколах можна вводити підшкірно, внутрішньом'язово й внутрішньовенно. У перших двох випадках вводять по 10-40 мг 2% розчину. При внутрішньовенних ін'єкціях Папаверин попередньо розводять у фізрозчині. Швидкість введення дуже повільна. Частота – 2-3 ін'єкції на добу, між першим і другим уколом має пройти не менш ніж чотири години.

Свічки Папаверин застосовують лише для лікування дорослих пацієнтів. Вводять їх глибоко в пряму кишку після попереднього очищення / спорожнення кишечника 2-3 рази на добу. Тривалість курсу терапії визначає лікар.

Важливо! Ефективність Папаверину знижується від куріння тютюну, тому під час прийому ліків варто утримуватись від цієї шкідливої ​​звички.

На швидкість початку дії Папаверину впливає форма випуску препарату й, відповідно, шлях введення.

Найбільш швидке настання ефекту відзначається за внутрішньовенного введення ліків. Також Папаверин легко всмоктується через слизову оболонку кишківника при ректальному застосуванні (супозиторії). Якщо потреби в дуже швидкому початку дії препарату немає, можна використовувати таблетки для прийому внутрішньо.

Зараз немає вірогідної інформації про вплив Папаверину в таблетках й ін'єкціях на здоров'я матері та / або плода, а також немовляти. Використовувати цей препарат під час вагітності та грудного вигодовування не рекомендується. Якщо жінці необхідне лікування Папаверином у період лактації, годування груддю краще перервати.

Зверніть увагу: в інструкції до Папаверину у свічках зазначено, що при вагітності та грудному вигодовуванні його можна застосовувати обережно, якщо користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Так, згідно з інструкцією за лікування Папаверином можливі такі побічні ефекти:

• порушення зору, диплопія (двоїння в очах),
• розлади дихання, апное (зупинка дихання);
• анорексія, нудота, діарея, запор, сухість у ротовій порожнині;
• жовтяниця, порушення функцій печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ;
• сонливість, підвищена пітливість, слабкість, головний біль, запаморочення;
• аритмії, тахікардія, артеріальна гіпотензія, часткова або повна атріовентрикулярна блокада, асистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння шлуночків, колапс;
• реакції гіперчутливості, зокрема з боку органів дихання, анафілактичний шок, кропив'янка;
• свербіння, висипання на шкірі, гіперемія шкіри верхньої частини тулуба, обличчя та рук;
• підвищення температури тіла, реакції в місці введення препарату, включаючи тромбоз у місці ін'єкції.

Таку комбінацію раніше широко використовували для зниження артеріального тиску. Найбільший ефект при гіпертонічному кризі мають внутрішньовенні або внутрішньом'язові ін'єкції.

Але зараз для екстреного зниження артеріального тиску застосовуються інші препарати (таблетовані та ін'єкційні). Папаверин з Дибазолом лікар може призначити, тільки якщо немає можливості використати інші ліки.

Платифілін з Папаверином використовуються для лікування й профілактики симптомів, пов'язаних зі спазмом гладкої мускулатури судин, органів черевної порожнини, бронхів і нирок.

Ця комбінація також може бути ефективною при гастродуоденіті та виразковій хворобі шлунку й дванадцятипалої кишки. Платифілін належить до групи м-холіноблокаторів, він блокує передачу нервових імпульсів до ефекторних органів і тканин. Папаверин чинить спазмолітичну дію на органи травної системи.

Зверніть увагу: зараз комбінація Платифіліну з Папаверином використовується рідко, оскільки є більш ефективні ліки з меншою кількістю побічних ефектів.

Ін'єкції Анальгіну та Папаверину використовують для швидкого зниження високої температури (понад 39°C), яка не піддається дії інших ліків. Іноді до цієї комбінації може додаватися Димедрол або Но-шпа замість Папаверину.

Анальгін діє як жарознижувальний і знеболювальний засіб, Папаверин і Но-шпа – як судинорозширювальні ліки й спазмолітики, а Димедрол – як протиалергічний препарат. Комбінація цих ліків посилює дію Анальгіну, нормалізує теплообмін в організмі та запобігає зайвому навантаженню на серцево-судинну систему.

Важливо! Самостійно комбінувати ін'єкції Анальгіну з Папаверином, Димедролом або Но-шпою не можна. Доцільність застосування цих препаратів визначає лікар.

Так, Папаверин може бути призначений для лікування котів при спазмах і сильних болях. Це доступний лікарський засіб, який успішно застосовується в ветеринарії для усунення симптомів при різних патологіях, включаючи цистит і сечокам'яну хворобу.

Для котів найчастіше використовується Папаверин у формі ін'єкцій, він починає діяти швидше. Свічки для тварин застосовують у поодиноких випадках.

Важливо! Основний запобіжний захід при використанні Папаверину – це абсолютна заборона на самолікування, що особливо важливо при терапії тварин. Будь-які ліки, і Папаверин зокрема, можуть застосовуватися тільки за призначенням ветеринара.